Як змінилися відносини України з країнами Балтії після початку повномасштабного вторгнення

Що є умовою змін та міцності відносин України з країнами Балтії

Єгор Брайлян: У першу чергу — це розуміння, що Росія є загрозою для цих країн. І, що вони можуть у будь-який час стати жертвами агресії з боку Москви.

Проте, тут є такий парадокс — ми в Україні досить мало знаємо про Балтійські держави. Хоча, можливо, ми, все ж, трохи більше знаємо про Литву через історію. Було ВКЛ, була Річ Посполита, ми були колись в одній державі. Також є Люблінський трикутник (Україна, Польща, Литва). Але, у будь-якому разі, ми досить мало знаємо про ці країни, на жаль, з різних причин.

Однак, країни Балтії нас послідовно підтримують — це військова, гуманітарна, фінансова допомога.

Я сам був двічі в Естонії, один раз у Латвії та хочу сказати, що там живуть досить привітні люди.

Як країни Балтії підтримують власну національну безпеку

Єгор Брайлян: Важливо розуміти, що у деяких країнах, зокрема, у Латвії та Литві, відновлений обовʼязковий призов до армії. В Естонії він залишався. Крім того, у цих трьох країнах є досить сильна традиція парамілітарних угруповань. Ця традиція починається ще у міжвоєнний період — 1920-30-х роках. У таких угрупованнях люди проходили військові тренування, навчання. І можемо сказати, що ця традиція збереглася після відновлення незалежності цих держав — на початку 1990-х років.

І саме різні парамілітарні угруповання є так само основою резерву армій цих трьох держав.

Політична та дипломатична площина співпраці України з країнами Балтії

Єлизавета Цареградська: Чи ми можемо сказати, що міжпарламентська співпраця є активною?

Єгор Брайлян: На політичному рівні діалог достатньо високий, і наша дипломатія теж є активною. Нагадаю, що Латвія бере участь у Коаліції дронів, ІТ-коаліції. У безпековій конференції в Естонії беруть участь, зокрема, українські високопосадовці, аналітики, журналісти.

І ясна річ, що високий політичний діалог неможливий без того, що частина українців переїхала до цих трьох країн. І саме нова українська діаспора формує сприятливе, позитивне уявлення про Україну.

Наскільки послідовною є позиція Балтійських країн щодо євроінтеграції України

Єгор Брайлян: Балтійські країни послідовно виступали за вступ України до ЄС та НАТО. Наприклад, багато високопосадовців Естонії казали, що Україна має бути в НАТО, що наше членство там може бути єдиною гарантією безпеки.

У Вільнюсі, столиці Литви, був саміт НАТО у липні 2023 року. І там так само були прийняті певні важливі рішення. Рух України до НАТО не змінився. Можемо сказати, що все триває, і саме представники цих трьох країн чи не найбільше нас підтримують. Маю на увазі різні майданчики. Мова йде не лише про ЄС чи НАТО.

Відносини Естонії, Литви, Латвії з РФ після початку повномасштабного вторгнення

Єгор Брайлян: Ці країни активно виступали за посилення санкцій проти Росії. Разом із тим, Росія зберігає гібридний вплив проти цих держав.

Росіяни зневажливо ставляться до країн Балтії. Це треба розуміти. І це навіть проявляється у такому колоніальному терміні «Прибалтика». Правильно казати країни Балтії.

Балтійські країни проявили свою послідовність у стримуванні Росії. Нещодавно, на 9 травня, буквально на кордоні між Естонією та Росією естонці провели певний перформанс. Вони проявили свою солідарність з Україною, вивісивши українські та естонські прапори.

Водночас треба розуміти, що Росія зберігає гібридний вплив в країнах Балтії і через російську меншину. І це може бути бомбою повільної дії.

Зрозуміло, що є певні політичні сили у цих трьох країнах, які мають проросійські позиції, але понад 80% суспільства підтримують Україну.

Перспективи глибшої співпраці України та країн Балтії

Єгор Брайлян: Ми можемо пригадати той самий Люблінський трикутник, JEF (Joint Expeditionary Force), Бухарестську дев’ятку та інші. Прецеденти вже є.

Однозначно інтеграція України з країнами Балтії досить важлива.

Проєкт на Громадському радіо виходить за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України 一 рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікацій є відповідальністю Громадського радіо та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一  Єднання