Інна Совсун: Для керівного складу України та ЗСУ питання термінів служби  — вторинне 

Цей випуск програми вийшов за підтримки 100cbd.com.ua

Військові Аліна Сарнацька, Борис Піддубний та депутатка ВР Інна Совсун у новому епізоді «Суворої догани» обговорюють наступне:

• предмет «Захист України» у шкільній програмі;
• питання від військових;
• терміни служби.

Як справи з питанням демобілізації у ВР?

За словами Інни Совсун, у парламенті в принципі немає культури, де депутати займають позицію, і активно її лобіюють. Велика частина депутатів не мають міцного переконання та готовності іти наперекір тому, що кажуть в уряді.

«Питання встановлення термінів служби мені сильно болить. Станом на зараз, дійсно в парламенті цим переймається маленька кількість людей. Більшість депутатів кажуть, що зроблять так, як скаже Генштаб. Але ж питання демобілізації — це питання суспільне. Коли ти говориш про встановлення термінів служби для тих, хто служить сьогодні, треба говорити наступний крок — що це передбачає широку мобілізацію тих, хто сьогодні не служить. Цей другий крок мало хто готовий проговорювати чесно.

Останній місяць багато хто казав, що зараз усі натякають на переговори, і тому начебто немає сенсу говорити про встановлення термінів служби, бо «домовляться, усе затихне і це питання само собою вирішиться» ».

Депутатка розповідає, що вона робила письмовий запит із питанням коли буде подано законопроєкт про встановлення термінів служби. Їй офіційно відповіли, що у грудні.

«Це означає, що якщо в грудні вони подадуть його до парламенту, то в січні за нього проголосують, а президент його підпише в кінці січня. Так ми вийдемо на лютий. І там вже не буде написано 36 місяців. Бо це означає, що у великої кількості людей з’явиться можливість демобілізуватися. Тому в законопроєкті не напишуть 36 місяців, а напишуть як мінімум 42».

Аліна Сарнацька розповідає, що для багатьох людей, з якими вона зараз спілкується, 42 місяці — це краще, ніж відсутність цифри.

Інна Совсун погоджується з цим. Але впевнена, що якщо про це мовчати, то і цього не зроблять. І додає, що по кількості людей, які зараз не мобілізовані, але можуть бути, ми можемо ще кілька разів замінити чинний склад ЗСУ.

«Просто треба це чітко спланувати по спеціальностях. Велика проблема у цьому ще й навчання. Скільки нових людей в місяць ми можемо навчати? Це теж велике питання. Якщо його прорахувати, тоді можна говорити про вирішення загальної проблеми заміни військових». 

Депутатка ВР Інна Совсун вірить у теорію про те, що багато хто в керівному складі (Збройних сил і країни в цілому) вірить в історію, що десь там ми домовимося, і проблему термінів служби не треба буде вирішувати, вона вирішиться сама по собі.

«Я не бачу, яким чином це може трапитися. Але у такому настрої ідея про терміни служби для керівного складу— вторинна». 

Слухайте також: «Догнало відчуття необхідності» — Остап Українець про мобілізацію відомих людей

Предмет «Захист України» у школі

Інна Совсун розповідає, що історія з новим предметом почалася майже рік тому. Тоді вона випадково зустрілася з Марією Берлінською, яка шукала способи запровадити навчання базовим військовим технологіям у школі.

«Раніше це у школі існувало як ДПЮ («Допризовна підготовка юнаків). У дівчат це були Основи медичних знань. Потім цей предмет називався «Захист вітчизни». Назви мінялися, а суть залишалася. У навчальному плані є години цього предмету. Але результату з нього немає. Тоді ми почали думати, як з цим працювати».

За словами депутатки, вони збирали дуже багато робочих груп з фахівцями по різних напрямках: військові технології, дрони, медицина, базові військові тактики, патріотичне виховання тощо. На основі цього написали програму.

«Коли я підписувалася на те, щоб організувати написання цієї програми, не думала, що це стане таким гігантським проєктом. Найбільша дискусія по змісту цього предмету була про те, що саме ми хочемо. Чи базову підготовку військовослужбовця, чи лайтову версію з виховання патріотизму та важливості захисту держави. Ми намагалися знайти шлях посередині. Зараз найскладніший етап. Щоб зреалізувати програму в школі, треба навчити вчителів, закупити обладнання, організувати середовище тощо».

Читайте також: Спірін: Береш все суспільство, закидаєш в один будинок — от тобі й БЗВП

Нагадаємо, 18 травня набув чинності новий закон про мобілізацію. Відтоді до 16 липня включно всі військовозобов’язані чоловіки мали оновити свої дані у ТЦК. Якщо вони цього не зробили, то їх можуть притягнути до відповідальності.

Більшість громадян оновили дані через застосунок «Резерв+» — 3 028 066 людей, ще 1 152 227 військовозобовʼязаних зробили це через Центри надання адміністративних послуг. А от найменші показники оновлення даних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки — там це зробили 510 203 людини.

Наразі мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років. Але існують винятки і щодо молодших чоловіків. Зокрема, коли громадянин до 25 років вже перебуває на обліку військовозобов’язаних (а не призовників) і підлягає мобілізації на загальних підставах. Це можливо, якщо він закінчив військову кафедру і відповідно має офіцерське звання або проходив військову службу.

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував розробити новий законопроєкт про демобілізацію протягом восьми місяців.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі