Цей випуск програми вийшов за підтримки 100cbd.com.ua
«Україна в броні» — це громадська і благодійна організація, яка була створена після повномасштабного вторгнення. Організація об’єднує абсолютно різних людей, різних спеціальностей та національностей, але вони всі мають одну мету — якомога швидшу перемогу України.
Анатолій Акулов каже, що мав принципову позицію – не збирати гроші на власні картки. У повномасштабну війну він зайшов як благодійник, а не волонтер. Він пояснює, що благодійник витрачає свої кошти, а волонтер може збирати гроші інших людей, які йому довіряють, і витрачати вже їх на благу справу.
«Повномасштабна війна іноді в людях підриває якісь речі, які сиділи дуже-дуже глибоко. Я, на жаль, сам дуже багато зіштовхнувся з різноманітними махінаціями, нечесністю, неправдивістю. Тому організація – це юридична особа, яка несе юридичну відповідальність згідно з законом, є зрозумілі механізми, бухгалтер та звітність», — пояснює Акулов.
Аліна Сарнацька розповідає, що багато витрат є у військових, про які важко відзвітувати. Наприклад, ремонт автівок у гаражах. І все тримається на довірі. Водночас є волонтери, які крадуть кошти. Аліна знає про дві такі ситуації. Кожен раз, коли таке стається, падає кількість донатів. Але, іншого боку, таке не можна приховувати.
«Довіра до одного волонтера — це довіра до всіх», — зауважує вона.
Борис Піддубний говорить, що система з донатами працює хаотично.
«Це якесь диво. Це диво довіри, без якого ми б не вивезли, я переконаний. Зрозуміло, що потрібні якісь системні штуки. Офіційні великі фонди роблять купу системної роботи.
Але ремонт корча, всі ці поточні витрати, вони закриваються виключно на довірі. Іншого виходу немає, окрім як довіряти. Мені здається, що інакше ця система не може працювати», — зазначає Піддубний.
Слухайте також: Притула: У волонтерстві і є квінтесенція українського громадянського суспільства — ми всі разом
Анатолій Акулов вважає, що причиною цього є багато факторів. Наприклад, психологічна неготовність до довгої дистанції. Тобто, наступив у багатьох психологічний злам.
«Недостатнє фінансове насичення. Протягом півтора року ми взагалі не використовували адміністративний ресурс фонду. Усі кошти, які ми збирали, витрачали на справу, абсолютно всі 100%. Це була також наша принципова позиція, як і бажання залучати кошти не з України й не з українців, а з закордонних донорів і друзів. Але, на жаль, доводиться долучати саме українців через певні стопи, які не дозволяють міжнародним організаціям допомагати саме у військовому сегменті», — каже співзасновник БО «Україна в броні».
Анатолій Акулов розповідає, що багато міркував з приводу того, як з’явився фонд.
«Він з’явився тільки тому, що на той момент я і команда не знали, кому можна довіряти. Якби ми знали, що «Повернись живим» — такий прозорий фонд, то, напевно, реакція була іншою. Це я дізнався вже під час великої війни», — каже Акулов.
Він додає, що їхній фонд має досвід обʼєднання. Частина волонтерів з дружніх організації, які були на межі закриття, перейшли до них і долучились до команди.
Читайте також: Погано — «забивати людиною» цвяхи — Євген Спірін про армію
Раніше, військовий волонтер Олександр Остапа розповів в етері Громадського радіо про те, що зараз дуже важко збирати донати на потреби ЗСУ.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі