Тетяна Трощинська
Василь Шандро
Олександр Тодорчук
Безпритульні тварини на вулицях: їхнє вбивство не є вирішенням проблеми — зоозахисник
28 вересня Херсонська міська рада ухвалила рішення не знищувати безпритульних тварин. Їх будуть ловити, стерилізувати і направляти до приватних притулків. Напередодні херсонські активісти закликали всіх небайдужих громадян та медіа посприяти тому, щоб наказ головного ветеринара міста про вбивство всіх бездомних собак начебто через підозру чуми було скасовано
Гості1
1x
Прослухати
--:--
--:--
Що було у випуску:
03:29З якими вимогами цього року люди по всій країні вийдуть на Марш за права тварин?
05:35Що робити з загрозами, які несуть безпритульні тварини на вулицях?
09:33Чи можемо ми на одному щаблі піднімати питання вбивств безпритульних собак і котів і вбивств тварин на бойнях чи птахофабриках?
15:06Що робити, якщо ви побачили тварину, яку викинули на вулицю?
18:44Що робити, якщо влада нічого не робить з безпритульними тваринами і вони збиваються в зграї, щоб вижити?
У рубриці Своїми руками Олександр Тодорчук, засновник зоозахисної ініціативи UAnimals, переконаний, що скасування рішення по вбивство безпритульних собак – це заслуга активістів.
«Це перемога херсонських зоозахисників і людей, які долучалися до цього, ми допомагали в організації акції в Херсоні. Головне, щоб це рішення було не просто декларативним, а херсонська влада дотрималася обіцянки», — сказав Олександр Тодрчук.
30 вересня відбудеться Всеукраїнський марш за права тварин. І одна з його вимог полягає у тому, що масова евтаназія не може бути інструментом регулювання чисельності безпритульних тварин.
«Звісно, бувають окремі випадки, але як метод боротьби – це не вихід. Ми розуміємо, що є такі місця, де багато безпритульних людей, і туди не можна навіть підійти, але ж ніхто не піднімає питання з приводу того, щоб їх спалити. Так само і тут, ми маємо розуміти, що інструменти регулювання абсолютно інші, починаючи від відповідальності власників. А в Україні як раз і немає відповідальності за те, що хтось викинув собаку чи кота.
Друге – це розвиток центрів адопції та притулків. Третє – культура поводження з тваринами з притулків», — пояснює зоозахисник.
