facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Один мільйон українців постійно користується сервісом петицій - Сергій Лобойко

Електронні петиції як інструмент взаємодії громадськості з владою

Один мільйон українців постійно користується сервісом петицій -  Сергій Лобойко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

У студії – керівник групи “Електронна демократія” Реанімаційного пакету реформ Сергій Лобойко.

Євген Павлюковський: В Україні вже деякий час працює система електронних петицій. В нас є петиції для загальнодержавних та місцевих органів влади, громадяни ними користуються. Це відбувається за Законом про звернення громадян, тобто це прямий інструмент впливу громадянського суспільства на владу. З іншого боку, якщо послухати експертне середовище, то частина експертів заявляють, що не так вже і успішно в Україні працює система електронних петицій. Йдеться про те, що не дуже багато пишуть, з іншого боку, щодо розгляду петицій є певні зауваження. Зрештою, все це, очевидно, працює не так, як воно мало працювати. Наскільки, на вашу думку, це відповідає дійсності?

Сергій Лобойко: Інструмент запущений в кінці 2015 року на хвилі тих майданівських настроїв, коли влада декларувала, а люди, безумовно, хотіли і хочуть діалогу між народом і владою. За великим рахунком, петиції – це інструмент привернення уваги влади до питань, які турбують значну частину людей. З іншого боку, це відкриває можливсть для влади будувати діалог за групами інтересів. З нашої точки зору, цей інструмент ще не є прямою демократією, тобто влада не має зобов’язання виконувати. З іншого боку, він показує позицію, тобто влада, реагуючи на кожну петицію, повинна визначати свою позицію. Якщо підтримує, то закон передбачає, що після цього треба сідати і думати, як це реалізувати. Ми нещодавно зроблили дослідження, зібрали статистику, що відбувається насправді, як цей інструмент поширився. Очевидно, що низький відсоток довіри до центральної влади відображається на ставленні до інструменту. Люди не довіряють самим інститутам влади, рівень довіри менше 10%. Якщо нема довіри, ви не будете хотіти діалогу. Люди не звертаються до цих органів. Успішних петицій до президента за весь рік було 2. Україна зробила дуже цікавий інноваційний крок, який дуже гарно поєднався з реформою децентралізації – запровадження петицій до місцевої влади. Рівень довіри до них вищий, в середньому 20 – 30%. Ми бачимо, що цей інструмент впроваджений навіть у маленьких містечках, навіть у деяких ОТГ. На сьогодні зареєстровано понад 30 тисяч петицій, 10% з них зібрали необхідну кількість голосів. Тільки на половину з них влада відповіла, що підтримує. І місцева влада вважає, що 30% підтриманих петицій вона реалізувала.

Україна зробила дуже цікавий інноваційний крок, який дуже гарно поєднався з реформою децентралізації – запровадження петицій до місцевої влади

Євген Павлюковський: Що вважається реалізованою петицією?

Сергій Лобойко: Вона задоволена. Те, що просили, отримали. Ми вважаємо, що цей інструмент є індикатором демократичності влади. Якщо люди довіряють і бачуть, що є діалог, вони пишуть, вступають в цей діалог, в цю співпрацю. 54 успішні петиції в Києві з 2015 року. Практично кожен місяць ми маємо успішну петицію, 10 були негативні відповіді, а 40 були підтримані. З тих 40, після того, як були запроваджені дорожні карти, по 20 є повне виконання – це половина. Але це не означає, що громадськість задоволена, бо ще є інші 50%.

Євген Павлюковський: Якщо, наприклад, петиція стосувалася місцевого самоврядування, а громадяни розмістили її на сайті президента, таке передбачено?

Анастасія Багаліка: Я таке пригадую: петиції про Київ на сайті президента і на сайті Верховної Ради з’являються час від часу.

Сергій Лобойко: Звичайно, що будуть з’являтися, але я б хотів сказати 2 моменти. Перше, була домовленість з урядом – вони почали підтримувати створення платформ для збору голосів під петиціями, – що буде створена єдина система для України і вона буде допомогати інтуїтивно людині зрозуміти, в чиїй компетенції знаходиться це питання. Буде одна національна платформа – це те, що ми очікуємо від уряду. А друге – це річ, яка, мені здається, більш стратегічна для розвитку громадянського суспільства та його впливовості. Ми в законі передбачили, що можна створювати сервіси збору голосів під петиціями, які адмініструються громадськими організаціями. Тоді фактор невідомого впливу модератора знімається тому, що це буде питання довіри до цієї ГО. Уявіть собі, який це дасть потужний поштовх для розвитку громадянського суспільства. На сьогоднішній день, активна частина українців так чи інакше вже ідентифікувалась на сервісах влади – це більше мільйону українців, які регулярно користуються сервісом петицій. Ми бачимо, як ця аудиторія почала активно перетікати в сервіс громадських бюджетів, які народилися буквально рік тому. Ми там бачимо вже цей мільйон. Це реально золотий фонд громадянського суспільства, небайдужих українців, які реально хочуть змінювати Україну, але не знайомі між собою.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

«Зарплата військового на бойових позиціях у рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков

«Зарплата військового на бойових позиціях у рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими

ФСБ в Росії намагається повернути собі владу — фактчекерка

ФСБ в Росії намагається повернути собі владу — фактчекерка