facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як громадські активісти вибороли у київської влади парк на Оболоні?

Громадські активісти змусили київську владу змінити проект створення парку і зробити його таким, як хотіли місцеві мешканці. Як їм це вдалося?

Як громадські активісти вибороли у київської влади парк на Оболоні?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Кияни створили громадську організацію «Парк Наталка» для того, щоб розбудувати парк «Наталка». Вони повернули у власність громади землю в районі Оболоні, яка перебувала у власності приватної компанії. А потім диктували свої вимоги владі про те, що вони хочуть, а чого не хочуть бачити в парку, і київська влада дослухалася до цих громадських активістів.

Розмовляємо з кураторкою групи архітекторів Богданою Бесчастною.

Наталя Соколенко: Як вам вдалося переконати депутатів Київської міської ради, що на цьому місці має бути парк, а не чиясь забудова?

Богдана Бесчасна: Ми прийшли до голови району. Це було юридичне питання, адже договір оренди скінчився і ми почали там проводити «добрі акції»: проводити толоки, почали привертати увагу до цієї території, яка була захаращена і яка була як «чорна діра» поруч з будинками – без світла і затишку.

Наталя Соколенко: Як активно кияни долучалися до цих толок?

Богдана Бесчасна: Спочатку на першу толоку не прийшов ніхто, адже люди не вірили, що можливі якісь зміни. Але все просувалося, ми проводили акції, залучали мешканців, ми створили мапу України з мозаїки, де переселенці виложили і мапу окупованих територій. І зрештою мешканці відчули, що це їхня територія парку, яку вони мають оберігати і оберігають. В нас є у Фейсбуці група, де є три тисяч підписників, і там мешканці району пишуть, що, наприклад, зламалася лавка чи зіпсувалася доріжка, це читають голова району, голова оболонського «зеленбуду» і все виправляють.

Наталя Соколенко: Окрім того, що ви повернули землі і надали цьому урочищу статусу парку, ви й домоглися фінансування подальших робіт та диктували те, що хочете бачити в парку, а що – ні. Наприклад, громадські активісти не захотіли, щоб у парку «Наталка» був фонтан. Чому?

Богдана Бесчасна: Не захотіли мешканці. Тому що фонтан за проектом мав такий «межигірський» дизайн, і обслуговування його коштувало 100 тисяч гривень. Звичайно, мешканці не захотіли такого фонтану. Крім того, ми скоротили кількість доріжок, ширину доріжок, також ми залишили майже всі дерева і зелений газон. Такими були побажання мешканців – залишити природній парк, але причепурити його.

Андрій Куликов: Якщо там створене природнє середовище, то чи можна ходити по газонах у парку чи лежати на них?

Богдана Бесчасна: Звичайно.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

40 тисяч вчителів пішли з професії за останні два роки — Освіторія

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне