Виробники слов'янської кераміки планують вихід на європейський ринок

Після бойових дій, що були у Слов’янську у 2014 році, частина керамістів втратила виробництво, ринки збуту і фахівців, які роз’їхалися. Частина оптових покупців, що тоді взяла товар, і досі не повернула кошти за нього. Один з виробників  слов’янської кераміки Михайло розповідає, що до війни мав цех, у якому працювали 30 чоловік, були постійні замовлення на керамічний посуд та різні декоративні і сувенірні вироби.  Михайло як власник виробництва більше займався продажем готової продукції, пошуком нових клієнтів. Продавали в Україні та Росії. Та російські ринки втратили, тож довелося майже наново відновлювати виробництво.

«У нас до войны было 30 человек, работали с Россией и Украиной. После войны 2014 года у нас в штате было 5-6 человек. Я был на обжиге, сам обжигал продукцию, кое-что глазуровал, все своими силами пытались восстановить. Сейчас достигли процентов на 50 того, что было до войны», – говорить власник цеху.

Втративши робітників, Михайлові довелося опановувати виробництво самому, вивчити різні його стадії .

«После войны мне пришлось знать производство изнутри, изучить все процессы – я и заливал формы шликером, со всем сталкивался. Пришлось всему учиться, никто не учил меня, сам доходил, как сделать правильно. Не получалось – выходил брак, значит, нужно что-то менять. Это очень мне помогло», – розповів Михайло.

Аби відновити виробництво у попередніх обсягах керамісти почали брати участь у грантових пропозиціях від ПРООН. Один з власників отримав сучасний верстат для оптимізації виробництва.

«Это фрезерно-гравировальный станок с ЧПУ для того, чтобы убрать из производства на этапе разработки новых изделий самую трудоемкую операцию – изготовление моделей и форм, которая занимает несколько месяцев. Здесь это можно будет делать за несколько дней», – говорить Андрій Міщенко – керівник Спілки виробників кераміки Слов’янська.

 

 

Те, на що раніше ішли тижні, а то і місяці, відтепер на такому обладнанні можна зробити за кілька днів. Саме тому ПРООН підтримало керамістів. І надало ґрант на 200 тисяч гривень.

«Керамисты Славянска сейчас активно борятся не только за рынки Украины, но и хотят выйти на европейские рынки. Без этого оборудования это значительно затрудняло бы этот процесс. Поэтому мы приняли решение выделить этот грант», – зазначає Іван Мукомел, координатор проекту ПРООН в Донецькій області.

Аби покращити якість, знайти нові ринки і динамічно розвиватися, керамісти почали об’єднуватися у кластер. Це допоможе маленьким виробникам вижити в нинішніх умовах, – переконаний Андрій  Міщенко.

«На сегодняшний день у нас уже есть предварительная договоренность с немецкими партнерами. Они от нас ждут качественного фотобанка. Мы сними уже имели скайп-конференцию в Торгово-промышленной палате, которая предоставила нам такую возможность. Когда будет готов фотобанк,  мы отправим его в Германию нашим будущим партнерам. Предварительно по скайпу мы показывали им наши изделия, говорили о примерных ценах, их все устраивает, они хотят это импортировать. Мы также будем думать о возможном представительстве в одной из стран Европейского Союза», – говорить Андрій Міщенко.

А ще – це спроба потужно заявити про свою продукцію на українському і європейському ринках. До речі, саме на ринки Європи почали виходити ті виробники, що вчора навіть не мріяли про це. Особливо добре європейці беруть глиняний посуд та інші декоративні вироби ручної роботи.

Наталя Поколенко з Донеччини для «Громадського радіо»