«Скасування приватизації»: якою буде нова житлова політика в Україні

Із координаторкою житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяною Бойко говоримо про інклюзивне відновлення та житлову політику України в умовах війни.

Втрата житла в умовах війни: з чим стикаються українці

Підходи до різних категорій людей відрізняються. Тетяна Бойко вважає це абсолютно правильним, адже груп багато.

Для людей, чиє житло було пошкоджене або зруйноване після 2022 року та розташоване на підконтрольній Україні території, підхід залежить від безпекової ситуації: у зоні бойових дій отримати допомогу складніше, на безпечніших територіях діє низка механізмів підтримки.

Основна державна програма — «єВідновлення», а саме її частина про відновлення пошкодженого майна.

«Я вважаю, що ця програма працює найкраще. Коли в приватному будинку щось пошкоджене, в багатоквартирному, якщо там немає пошкодження несучих конструкцій — досить просто отримати кошти на ремонт і відновити своє помешкання. Якщо цих коштів не вистачає — можна додати, але зазвичай вистачає. Тим більше нещодавно були прийняли зміни. З ними можна вкластися, я знаю випадки, коли люди ще і якийсь косметичний ремонт зробили всередині.

Тут може бути багато критики, але в наших умовах обмеженого бюджету — це хороша програма», — каже Тетяна Бойко.

Вона також зазначила, що не називала б увесь перелік доступних програм саме компенсаціями, а радше програмами державної допомоги, адже компенсація — це те, що мала б відшкодовувати держава-агресор:

«Через репарації, наприклад, нам би мали повернути заморожені активи РФ. Тоді ми могли б говорити про компенсації, тому що це повне відшкодування вартості. І я би сказала, не тільки вартості, а й того часу та зусиль, які були витрачені.

Наприклад, родина була вимушена знімати житло протягом року, двох чи навіть трьох. Тоді можемо говорити про компенсацію коштів + компенсацію морально завданої шкоди».

Водночас те, що відбувається зараз, називають компенсацією, хоча коштів бракує навіть на наявні програми. Тому Тетяна Бойко вважає, що «єВідновлення» стосується передусім пошкодженого житла.

Також у «єВідновлення» є опція сертифікатів за знищене житло. Якщо йдеться про підконтрольну Україні територію, комісії при органах місцевого самоврядування можуть фізично провести обстеження та зібрати всі підтверджувальні документи — у такому разі цей механізм працює.

«Тут держава відшкодовує повну вартість. Я вважаю це помилкою, тому що немає коштів. Я розумію, що це найбільш запитувана програма, але об’єктивно у держави немає достатньо коштів, щоби профінансувати її повною мірою.

16 000 сімей змогли придбати нове житло. Якщо в нас є запит в мільйон родин приблизно — можна порахувати, скільки років треба, це дуже довго… Тому, треба розуміти, що це більш утопічна програма».

Важливо: Житло на тимчасово окупованих територіях не підпадає під видачу сертифікатів.

Третя частина «єВідновлення» — відбудова на власній земельній ділянці:

«Я вважаю найбільш перспективною цю частину, але її запустили досить недавно і вона рухається не так швидко, як би хотілося».

Водночас у багатоквартирних будинках усе складніше, попри те, що це більшість зруйнованого війною житла, наголосила координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора».

У цьому випадку, крім окремих донорських програм, для отримання допомоги існує тільки «ВідновиДІМ»:

«Вона не дуже проста, треба мати ОСББ…

Коли ви відбудували, можна подаватися на «Енергодім», а потім на «ГрінДІМ» та зробити свій будинок кращим, ніж він був. Це трошки складно, але можливо, і це дуже правильний шлях. Коштів теж там замало…».

Якщо ж йдеться про житло на ТОТ — є поки тільки єдиний механізм ваучерів, але і він має свої умови: ВПО, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, зможуть подати заяву на житловий ваучер номіналом 2 млн грн через застосунок «Дія». Це перший етап програми.

Подати заяву можуть лише ті внутрішньо переміщені особи, які одночасно відповідають таким критеріям:

• мають статус ВПО;
• мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни (незалежно від того, чи отримали його після повномасштабного вторгнення, чи під час АТО/ООС, починаючи з 2014 року);
• мають підтвердження попереднього місця проживання на тимчасово окупованій території, що відображено у довідці ВПО;
• мають актуальну довідку ВПО з адресою фактичного проживання на підконтрольній Україні території.

Житлова політика України: нинішня ситуація та кроки держави

«Наша влада перебувала в ілюзії, що дуже швидко все закінчиться і нам просто впаде купа грошей. У моїх переговорах з міжнародними партнерами я не чула такого. Було «після закінчення бойових дій». Що значить «закінчення бойових дій»? Ми тільки зараз починаємо розуміти що таке сталий мир. Припинити стріляти — це не мир в даних умовах….

Я вважаю, те, що було зроблено на рівні держави — не зі зла, а саме виходячи з очікувань, що війна швидко завершиться і в нас з’являться кошти. Тому прийняли оці програми…», — каже Тетяна Бойко.

Однак стало зрозуміло, що коштів немає, війна продовжується, руйнування тільки збільшується. І тому поки, очевидно, ніхто не готовий вийти і сказати, що треба змінювати програму, наголосила експертка:

«Чи вийде? Якщо будуть вибори в якійсь видимій перспективі, то ніхто цього не скаже.

Помаленьку на програму будуть виділяти менше коштів, донори, теж будуть давати менше. Буде багато поданих заявок і мало реально профінансованих сертифікатів…».

Що ж пропонує держава?

13 січня у парламенті можуть підтримати законопроєкт №12377 про основні засади державної житлової політики, у яких йдеться про різні механізми для забезпечення людей житлом.

Координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко також розповіла про важливість законопроєкту: він розроблений на виконання плану Ukraine Facility і Україна за нього отримує 50 мільйонів євро, які можна буде спрямувати на згадані програми. Цей законо може прийти на заміну застарілому радянському житловому кодексу і скасовує приватизацію:

«Після цього приймуть Державну житлову стратегію. Я координую написання трьох розділів цієї стратегії і, коли ми шукали різні дані: всього п’ять простих людей на всю Україну, наприклад, дітей-сиріт змогли отримати якесь житло. Решта — корупційні лазівки… Все можна побачити в журналістських розслідуваннях…

Тому цю «лавочку» треба прикрити і визнати, що жодна країна в світі не може собі дозволити безоплатно давати людям житло у власність. Натомість має бути доступна прозора оренда, соціальне житло, мають бути дієві програми пільгового кредитування або ж те, що було в СРСР доброго — кооперативи».

Наразі будівництво житлових кооперативів неможливе, а старі радянські кооперативи не перереєструвалися в ОСББ. Узяти і просто змінити назву не можна, тому йдуть дискусії щодо цього. Важливо, що у підсумку має бути механізм будівництва житла в складчину, наголосила Тетяна Бойко.

Тобто закон покаже, в якому напрямку потрібно рухатися. Під нього готують нормативно-правову базу, інші потрібні закони та постанови і таким чином буде прийнята державна житлова стратегія.

Як законопроєкт гарантує житло для тих, хто його втратив через війну

За словами Тетяни Бойко, чітко це питання у законопроєкті не прописане, але буде кілька опцій.

Як державні програми та перерозподіл коштів можуть забезпечити житлом українців, які втратили його під час війни

• Хто має можливість придбати власне житло.

Ті, хто працює та має дохід — із отриманими від держави програмними коштами можуть скористатися пільговим кредитуванням. Є програма Держмолодьжитла, яка фінансується KFW. Це програма під 3%, але, знову ж, у неї заклали мало коштів, тому Тетяна Бойко наголошує, що все треба перерозподіляти.

Крім того, функціонує і «єОселя», яка, за словами експертки, також вдосконалюється.

• Хто не може або не хоче купувати власне житло.

Існує опція соціального житла європейських стандартів, тобто інклюзивного, енергоефективного, комфортного, але не безоплатного.

Для тих, хто потребує допомоги в оплаті — є субсидія на оренду житла. Про неї в основному говорять як про субсидію на оренду ринкового житла, водночас вона не працює, бо ринок в тіні.

Однак, із соціальним житлом є проблема — фізично його немає. Те, яке є — це або МТП, або тимчасове, яке не відповідає стандартам:

«Якщо розумно перерозподілити кошти — вони є. Може реально бути будинок, в якому є соціальне житло — на одному поверсі житимуть люди, потрібні громаді, якісь фахівці, на іншому, наприклад, будуть квартири підтриманого проживання для людей з інвалідністю, де повністю держава компенсовуватиме їм мультидисциплінарну команду, яка з ними працює. Просто треба все це поєднати».

Нова житлова політика відкриває шлях до коштів в рамках Ukraine Facility — коли Україна може їх отримати?

За словами експертки, Україна може отримати 50 млн євро в рамках Ukraine Facility вже в 2026 році.

Водночас, за її словами, є також і другий закон — про соціальне житло, який також передбачає отримання коштів:

«Загальна канва така: якщо ми приймаємо оцих два закони — про основні засади житлової політики та про соціальне житло, причому план Ukraine Facility не каже, що це має бути новий закон про соціальне житло, можуть бути зміни до сьогоднішнього закону. Тобто, це більш юридичне питання, яким шляхом краще рухатися — внесення змін до діючого закону чи новий закон — це абсолютно неважливо. Важливо — ідеологія».

Україна створює прецедент — наскільки реалістичним є його впровадження?

Координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко наголосила — легкого шляху не буде:

«Я виходжу з базового сценарію, коли коштів буде небагато. Будуть кошти ЄІБ, вони готові давати достатньо, щоб по всій країні для 1 мільйона сімей побудувати соціальне житло. Але це гроші під умови. Я ще раз хочу повторити — частина кредиту і частина гранту. Державі Україна треба буде повертати кошти. Ми часто про це забуваємо насправді. Тому ця модель має окупитися…».

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі 

Публікація підготовлена у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.