Багато керівників обладміністрацій тиснули на громади щодо об’єднання, — нардеп

Ірина Соломко: Які наразі ви бачите проблеми в рамках реформи децентралізації?

Юрій Дерев’янко: Моє глибоке переконання, що ми будемо мати сильну Україну тоді, коли у нас будуть сильні громади. Для того, щоб вони були сильними, вони мають бути децентралізованими, мати ресурси, а для цього вони повинні пройти той етап, ті процеси, які зараз називаються об’єднання громад та  передача повноваження на місця. У таких громадах буде набагато більший контроль і за використанням ресурсів, і коштів у тому числі.

Я, як депутат-мажоритарник, обраний по 87-му мажоритарному округу, чудово знаю цю проблему. На нашому мажоритарному окрузі є громада, яка одна з перших пішла на об’єднання. Я цією проблематикою живу з самого початку і зараз, як народний депутат, активно займаюся цим питанням, коли реформа децентралізації розпочалася тими всіма проблемними питаннями. За цей період часу я отримав чималий досвід в тому, що вже було зроблено.

Ірина Соломко: А скільки у Івано-Франківській області об’єдналося громад?

Юрій Дерев’янко: Наразі об’єдналося три громади — це небагато. Із 159 громад по всій Україні тільки три у Івано-Франківській області.

9Я вважаю, що це було величезне недопрацювання уряду. Роз’яснювальна робота була дуже слабенька. Ми, як політична партія, дуже активно проводили роз’яснювальну роботу. Ми не говорили про те, що всі мають об’єднатися будь-що.

Ні, ми навпаки пояснювали, що об’єднання має свої плюси і мінуси. Є громади, які природно та комфортно себе можуть почувати у стані об’єднання. Це кілька населених пунктів, які між собою об’єднуються і фактично формують нові органи управління, мають одного голову, ті, які є економічно спроможними, ті мають великі перспективи і шанси потужно розвиватися.

Але там, де є проблеми, пов’язані з не сприйняттям однієї громади іншою, будуть проблеми, якщо адміністративно тиснути і об’єднуватися.

Коли ви говорите про те, що в Донецькій чи іншій області є більші показники, то це ще невідомо це добре чи погано.

Ірина Соломко: Тобто ви хочете сказати, що ваші громади спроможні?

Юрій Дерев’янко: Наші громади не об’єднувалися під адміністративним тиском. Ми ще маємо таку негативну річ, що якщо є команда на об’єднання, то адміністрації включаються і намагаються зробити показник. У Івано-Франківській області це було не так. Це були ті громади, які дійсно хотіли об’єднатися.

Ірина Соломко: Тобто ви хочете сказати, що в рамках цього процесу у минулому році на громади тиснули, щоб вони об’єднувалися?

Юрій Дерев’янко: Багато керівників адміністрацій, обласних в тому числі, коли мова йшла про те, що часу мало і треба давати показники, вони застосовували не метод переконання, а метод тиску.  У Івано-Франківській області все було навпаки.

Я вважаю, що ті громади, які об’єдналися — унікальні. Вони побороли всю контрагітацію. Мі зі свого боку роз’яснювали, розробляли статути об’єднаних територіальних громад. Давали можливість виявити ризики, можливі конфлікти інтересів громад. Це стосувалося землі, побоювання, що більша громада буде розпоряджатися землею меншої. Ми давали рішення таких проблем і пропонували громадам саме в такий спосіб рухатися. Тому ми мали результат і він був усвідомленим.

Ірина Соломко: Чи є серед цих трьох громад громади в гірській місцевості?

Юрій Дерев’янко: Ми маємо Старобогородчанську громаду — це близько 7-8 тисяч мешканців. Ми маємо Печеніжинську громаду — це Коломийський район. Ми маємо Верхнянську громаду. Ці громади не є гірськими. Ми ще не отримали запита від громад з гірським статусом, які мали б намір об’єднатися.

Ірина Соломко: Чому?

Юрій Дерев’янко: Завадили і політичні амбіції, і недосконала на той час законодавча база, відсутність часу.

Ми співпрацюємо зі всіма 159 громадами. Відразу після виборів зрозуміли всі ті проблеми, з якими зіткнулися громади: реєстрація, відкриття казначейських рахунків, формування бюджетів. Я консультувався у різних чиновників, щоб швидко ці всі проблеми вирішувати. Часу було мало. Ми ухвалили кілька законів перед новим роком, щоб розблокувати всі ці питання.

Ірина Соломко: Які саме?

Юрій Дерев’янко: Перша проблема, яка стосувалася можливості зареєструвати громаду. Це була колізія між реєстраційною службою Мін’юсту і Казначейством. Бо було, умовно кажучи, 5-10 населених пунктів, а став один. І питання було в тому, що цей один і нова юридична особа, чи це питання приєднання до тієї базової.

Ми знайшли рішення і відповідні законопроекти, які лобіювали, щоб вони були вчасно прийняті. Прийняли рішення, що є базова громада, до якої всі приєднуються. Тобто вона не ліквідується, а всі інші шляхом приєднання ліквідовуються. Таким чином у нас є правонаступність, яка забезпечується юридичним способом.

Ірина Соломко: Це був найшвидший шлях?

Юрій Дерев’янко: Це був оптимальний шлях. Друге питання було стосовно кодів ЄДРПУ — це така технічна функція, але без цього не працюють банки. Третє питання — питання правонаступництва, яке формально було передбачено і право розпоряджатися коштами. Адже до нового року бюджети цих старих громад виконувалися, тому виникло питання, хто мав би бути розпорядником цих коштів.

Так само ми це юридично вдосконалили. Наступним питанням було і до цього часу залишається — це питання формування штату. Ми розуміємо, що це незвичайні села чи селища, вони мають статус міста обласного значення. Це означає, що питання культури, освіти, охорони здоров’я — це компетенція об’єднаної територіальної громади.

Було неврегульоване питання, як набирати цих людей. Адже, згідно з чинного законодавства, потрібно проводити конкурс не менше 30 днів. Чекати поки буде опублікована відповідна заява.

Ірина Соломко: Чи можна сказати, що на сьогодні ці всі питання зняті? Чи є ще проблемні питання?

Юрій Дерев’янко: Ті колізії, які стосувалися 1 січня — запуску нового бюджетного року були зняті, але велика кількість невирішених питань до цього часу залишилася. Наприклад, повноважень старост.

Ірина Соломко: А у вас уже пройшли вибори старост?

Юрій Дерев’янко: Ні ще. Отже є повноваження старост, і є люди, які вже виконують повноваження старост — колишні селищні голови. Вони виконують функцію РАКСів. Є проблема: яка печатка має бути? Чи має право голова і відповідне об’єднання зробити кілька печаток для того, щоб не їздити за десятки кілометрів?

Наступне питання — це постанова № 332, де мова йде про збільшення граничних сум видатків на придбання різних речей. Уряд, економлячи бюджетні кошти, дуже обмежив всі бюджетні установи у витрачанні коштів. І це правильно.

Але коли ми говоримо про створення нових громад, то виходить так, що ті невеличкі суми коштів, за які можна придбати стілець, в загальній сумі дуже малі. Тобто ви маєте можливість, але ви не маєте право їх навіть витратити для того, щоб зробити елементарні речі.

Вже є офіційна відповідь уряду, що ця норма не має розповсюджуватися на об’єднані територіальні громади.

Наступне питання — це центри надання адміністративних послуг. Для того, щоб це запрацювало, виникає питання: як і де можуть пройти навчання працівники громади?

Питання структури та оплати праці до цього часу не врегульоване. Всі голови об’єднаних територіальних громад бояться того, що якщо вони будуть робити так, як це не передбачено у постанові уряду, прийде інспекції і покарає їх.

Є велика кількість громад, які хочуть приєднатися до тих, які вже ефективні і почали працювати.

Найголовніше — це питання землі, передача у комунальну власність у межах об’єднаної територіальної громади тих земель, які знаходяться поза межами населених пунктів. Це обов’язок уряду, тому що у концепції, яку він затвердив передбачено, що ці землі будуть передані у комунальну власність. Відповідні законопроекти № 3510, де я є співавтором, і №3510-1 до цього часу саботуються у парламенті.

Ірина Соломко: Ким саботуються?

Юрій Дерев’янко: Розмова про передачу земель поза межами населеного пункту у власність громади почалася ще у листопаді 2014 року. Голова Верховної Ради нас підтримує. Але на комітеті вирішили: оскільки законопроектів у нас два, потрібно створили групу авторів, які з цих двох зроблять один.

Ми розуміємо, де глибинні інтереси. Вони полягають у тому, що сьогодні геокадастр — це структура, яка одноосібно цими землями розпоряджається. Це жахлива корупційна схема запроваджена ще Януковичем, яка, на превеликий жаль, новою владою не була зруйнована. Лобі, яке стосується землі, надзвичайно потужне.

Ірина Соломко: Як можна протистояти цій викривленої дійсності нашого суспільства?

Юрій Дерев’янко: Треба людям пояснити, що мова йде про сільськогосподарські землі. Ми не чіпаємо землі, які знаходяться під державними підприємствами. Ми на цьому тижні ухвалили дуже важливий закон щодо проведення аукціонів. Це дуже потужний крок у подоланні корупції у земельній сфері.

Об’єднані територіальні громади отримали нові обриси своїх меж. Природно, що всі землі є частиною цієї громади.

 

Програма створена за сприяння проекту «ДЕСПРО». Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми та її учасників, яка була висловлена в програмі. Почуймося!