Ірина Федорів: «Є депутати, котрі за всю каденцію не прийшли на жодне засідання»

Ірина Соломко: Ваша мережа зараз робить надзвичайно важливу роботу оцінює ефективність роботи обласних та міських рад. До цього в Україні цим ніхто не займався. Яким чином відбувається цей процес?

Ірина Федорів: Оскільки я активіст сайту Приірпіння, то знала про 37 статтю, яка говорить про те, що депутата можна відкликати, якщо він пропускає понад 50% засідань за рік. Ми тоді загорілися такою ідеєю, зробили запити і отримали інформацію від своїх місцевих рад. Побачили, що з 36 депутатів Ірпінської міської ради дев’ять можуть бути відкликані за цим показником. На комісії депутати, як показує практика, ходять ще гірше. Тобто громада має достатньо важелів, аби відкликати депутатів, які приходять для того, щоб лобіювати свої інтереси, а не працювати на громаду.

Ірина Соломко: А ви намагалися позбавляти повноважень тих депутатів?

Ірина Федорів: Ми не маємо на меті їх відкликати, бо до виборів лишилося кілька місяців. Ми хочемо дати людям об’єктивні критерії. Ми з ради в раду бачимо приклади, коли депутати, які були кандидатами на відкликання, після міських йшли до Верховної Ради. Те, що зараз відбувається від імені громадського руху «Чесно» — це творення політичної пам’яті. Тобто, через кілька місяців ці документи здадуть в архів. Кожна громада може подати текст цього запиту на раду, ми його оприлюднимо його результати. Якщо ми навіть у Харкові отримали інформацію про засідання сесії, то голова, який відмовить надати данні, буде гіршим ніж Кернес. Я знаю, що за нашої акції долучається Богуслав.

Там вже отримали дані. Я думаю, що невдовзі ми оприлюднимо текст запиту, і люди можуть користуватися ним. Наприклад, чернігівські журналісти побачили, що ми підняли цю тему, самі зробили моніторинг своєї ради до нас. У нас навіть є депутати, які є 100% прогульниками не за рік, а за всю каденцію. Ми зараз намагаємося за допомогою активістів зробити якомога більший зріз. На старті ми планували промоніторити тільки п’ять рад: Київ, Суми, Харків, Одеса, Львів. Але ми відчули великий запит з боку громад. Вся наша робота залежить від того, наскільки якісно журналісти місцеві і громадський сектор зможуть прокомунікувати ці дані.

Ірина Соломко: Проблема в тому, що всю цю інформацію можна отримати тільки по запиту.

Ірина Федорів: Проблема в тому, що навіть не всі ради мають свої сайти. Сайт має належати gov.ua. Бо мені, наприклад у Коцюбинській селищний раді, заявляють, що сайт належить фізичній особі. Як я можу довіряти сайту, який належить фізичній особі? Якщо ви йдете у такі комунікаційні ризики і говорите, що це є кандидати на відкликання, у вас 100% має бути офіційна інформація. Найближчим часом ми, можливо, підготуємо моніторинг щодо того, які ради мають які сайти. Хочеться наголосити, що громадський сектор і журналісти довго б’ються за те, аби отримати дані.

І потім у нас залишається мало ресурсу аби їх проаналізувати. Якби всі дані, за які ми б’ємося по Україні, були у відкритому доступі, ми на 10-20 рад більше відмоніторили. Зараз ми стоїмо перед викликом, який не розуміє більшість людей у громадському секторі. За три місяці ми можемо змусити політиків підписатися під певними вимогами щодо регламенту. Політики, які хочуть йти на вибори, готові до популістичних кроків.

Ірина Соломко: Давайте пояснимо слухачам, щодо регламенту. Кожна рада під себе приймає регламент, за яким вона буде працювати наступну каденцію.

Ірина Федорів: Дуже важливо в цей документ внести те, чого немає в законодавстві. В регламенті має бути чітко зрозуміло, що до 20 грудня кожний депутат має надати місце і час звіту, оприлюднити його на сайті за 10 днів до звіту, щоб громада розуміла і знала. Є ще регламент. Подивіться на Київраду — це унікальний випадок, коли завдяки активності деяких депутатів, ми зараз маємо в доступі їхні декларації. Їх не треба вишукувати.

Ірина Соломко: Процедура відкликання запускається регламентним комітетом?

Ірина Федорів: Там доволі складна процедура. І, звичайно, що громадському сектору треба довго працювати над цим. Простіше зобов’язати регламентом цю процедуру відкликання у разі пропусків. У нас були депутати, які поїхали жити закордон і заявляли, що в Україні щастя вже не буде. Коли ми їдемо презентувати дані, попереджаємо раду за три дні і просимо оповістити депутатів. І коли ми дзвонимо до депутатів, у нас до них фактично три питання: чому не ходите? Були навіть такі випадки, коли депутати кажуть, що їх не запрошують на сесію. І я їм кажу, що коли мене не запрошують на сесію, то я пишу скарги на селищного голову, прокуратуру. Депутати можуть казати: «Нас блокують, я в меншості». У таких випадках є питання номер два, не чому не ходите, а чому не складаєте мандат?

Ірина Соломко: Які відповіді?

Ірина Федорів: Ви хочете, щоб прийшов депутат, який буде красти? Краще я буду з мандатом сидіти вдома. Ми ж не говоримо про тих депутатів, які пропустили 2-5 засідань. Ми говоримо про тих, хто пропустив більше 50%.

Ірина Соломко: Скільки ви взагалі хочете промоніторити рад?

Ірина Федорів: Ми подали інформаційні запити в усі обласні міськради. Кожна обласна рада — це теж соціальна відповідальність. Вона обрана двома мільйонами людей. Ми не можемо проаналізувати кожну селищну раду, кожну раду міста, але ми можемо допомогти області.

Ірина Соломко: Які перешкоди були на вашому шляху?

Ірина Федорів: Важлива історія. Вони можуть сказати, що вони хочуть гроші за цю інформацію. Бо, якщо 40 громадських організацій зроблять однакові інформаційні запити, то їм 20 тисяч сторінок копіювати. Наприклад, коли ми подзвонили у Київраду, дані нам були готові на наступний день. Тобто, це суто політична воля і відкритість, яка багато чого показує. Ми відправили запит до однієї з рад, то нам підготували тільки відвідування засідань. Ми розуміємо, що нам не зобов’язаний безкоштовно ніхто давати такий великий обсяг інформації. Але є інша історія, якщо в раді сидить і керує соціально відповідальна людина, то вона садить одного працівника ради, який працює з оригіналами документів і дає нам просто, як табель шкільний.

Наприклад, Вінницька рада у нас попросила 16 гривень. Київська підготувала вичерпні дані. Хтось готує та аналізує краще. І ми тоді кращі зразки розсилаємо іншим радам і кажемо, що було б непогано зробити так. Ми аналізуємо не тільки кількість, а ми за допомогою експертів з громадського сектору аби вони аналізували теми запитів. Бо коли ви виносите на Київраду запит і пишете його на Кличка, що у Святошинському районі є щури і їх треба потруїти, то Кличко не побіжить до магазину за труйкою. І треба писати депутатське звернення на ЖЕК, і нехай вони вирішують це питання. Не має вся рада слухати про те, що у Святошинському районі є щурі. Але у Святошинському районі є велика історія з Біличанським лісом, який завдяки нашим зусиллям став Національним парком.

Програма створена за сприяння DESPRO. Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми, а також її учасників, яка була висловлена в ефірі.