Олена Сас: «У нас вже немає противників децентралізації»

Олена Сас, спеціаліст з громадських зв’язків проекту ДЕСПРО презентувала результати нових досліджені відносно того, як українці сприймають децентралізацію: « Всі розуміють, що наразі йдеться про передачу владних повноважень на місця. Що тепер влада буде зосереджена в громадах. Тепер всі називають громаду, як об’єднання людей, які живуть на певній території, і які є свідомими громадянами. В результаті склалися дві групи, причому, це не прибічники і противники, а демократи і господарники. Демократи – це активна молодь, яка більш налаштована ідеалістично, що реформа – це шлях до розбудови демократичного суспільства. А господарники – старші люди, які працюють, наприклад, у органах місцевого самоврядування. Вони вже на стадії сприйняття, бо розуміють, що їм доведеться з цим стикатися. Вони, як господарники розуміють, як можна за нові кошти щось зробити для громади, яким чином розпоряджатися і контролювати те, що там буде відбуватися».

Ірина Соломко: Ви маєте нові соціологічні дослідження щодо сприйняття українцями поняття «децентралізація». Про що свідчать їх результати?

Олена Сас: Все змінюється навколо нас. Ми живемо у такий час, коли дуже цікаво спостерігати за подіями. Люди також змінюються. Не може ця ситуація і той інформаційний простір, який вирує навколо, не залишати свого відбитку. Те, що ми з вами робимо, воно на перший погляд виглядає так, що це дуже складна тема, але дуже часто ми мислимо стереотипами. Ми думаємо, що люди менш обізнані. Потрібно до всього підходити професійно, відповідально та робити дослідження. Наш проект ангажував незалежних експертів, провідних соціальних психологів. Ми восени, в жовтні, попросили їх провести перший етап фокус-групових досліджень. Ця методика проста, але досить результативна. Беруться фокус-групи, які підбираються за принципом соціального зрізу, в групі по 10 осіб, які представляють різний вік та соціальні прошарки. З ними дискутує психолог на тему децентралізації. Це все записується. І таких груп ми перший раз провели шість.

Ірина Соломко: А звідки були ці люди? Якщо говорити про їх територіальну приналежність.

Олена Сас: Ми хотіли побачити проблему у різних регіонах країни. Ми брали умовно центр, захід, південь. І брали людей з міст та сіл. А також ми окремо спілкувалися з представниками медіа, збирали їх з усієї України, а також з представниками місцевого самоврядування. В 2014 році були прибічники та противники децентралізації. Прибічників було досить небагато, бо мало хто розумів про що йдеться. Люди думали, що децентралізація – це щось на зразок федералізації або регіоналізації, які призводять до порушення унітарності України. Люди з пересторогою ставилися до цього особливо на півдні і сході. Але час ішов, і ми вирішили знову провести дослідження. В травні-червні ми збирали вже інших людей. В регіонах ми зробили оголошення, що нам потрібні люди для дослідження. Ці результати нас потішили і вразили. Результати 2015 року свідчать про те, що вже немає у нас противників децентралізації. Всі розуміють, що йдеться про передачу владних повноважень на місця, що тепер влада буде зосереджена в громадах. Тепер вони всі називають громаду, як людей, які живуть на певній території, і які є свідомими громадянами. Деякі з них досить песимістичні, бо вони розуміють, що реформа не відворотня, їм доведеться з цим стикатися. І в результаті склалися 2 групи: не прибічники і противники, а демократи і господарники. Демократи – це активна молодь, яка більш налаштована ідеалістично, що реформа – це шлях до розбудови демократичного суспільства. А господарники – старші люди, які працюють, наприклад, у органах місцевого самоврядування. Вони вже на стадії сприйняття, бо розуміють, що їм доведеться з цим стикатися. Вони, як господарники розуміють, як можна за нові кошти щось зробити для громади, яким чином розпоряджатися і контролювати те, що там буде відбуватися. Наприклад, демократи кажуть, що децентралізація – це розвиток, це імідж України, це участь громадян. Вони кажуть, що політики хочуть перейти від бла-бла-бла до реальних кроків. Господарники акценти роблять на раціональному використанні ресурсів, можливості на місцях, на передачу повноважень. Вони багато говорять про місцеві бюджети та фінансові ресурси. Можливостями вони бачать вирішення конкретних, типових проблем громад.

Ірина Соломко: Але це дуже добре, враховуючи те, коли люди бачать конкретні речі, які поліпшать їх життя.

Олена Сас: Якщо ми говоримо про ідеалістів, то вони висловлюють загальні думки, що у нас суспільство росте в плані розбудови громадянського суспільства, а господарники конкретно критикують кроки ВР, уряду, відсутність роз’яснення механізму передачі повноважень. Я думаю, що з цих демократів виростуть класні менеджери.

Ірина Соломко: В березні ми говорили про перше дослідження. Результати вражають, бо пройшло менше, ніж пів року.

Олена Сас: Ми хочемо широко презентувати ці результати, щоб люди розуміли: стереотипне мислення про те, що суспільство нічого не розуміє – це зовсім не так. Вчора була зустріч у ВР представників регіональних ЗМІ зі спікером та експертами. І представниця Житомирської радіокомпанії сказала, що «бабусі проти, вони погано все розуміють і проти старостів та повітів». Але бабусі вже оперують тими поняттями, які прописані у концепції децентралізації.

Ірина Соломко: Коли ви плануєте робити наступне дослідження.?

Олена Сас: Я думаю, що десь за півроку. Хочу відмітити, які проблеми у реалізації реформ децентралізації влади люди зазначають. Люди критикують, що немає відчутних результатів за рік роботи. Єдине, що навесні, коли ми робили дослідження, ще не було відомо, що місцеві бюджети багатьох міст отримали приблизно на 30% більше коштів. Можливо, люди просто ще про це не знали. Низький рівень довіри до всієї влади – це всі відмічають. Непрозорість кроків, які відбуваються на шляху реформ. Вони вважають, що особливості України не враховуються, а береться іноземний досвід і без адаптації застосовується.

Ірина Соломко: Серед мінусів роботи влади називається і медійна робота. Як ви б могли оцінити, чи є якийсь прогрес саме не з боку ДЕСПРО чи організацій, які допомагають Україні, а саме з боку держави, влади, аби популяризувати ті речі, які робляться в рамках децентралізації?

Олена Сас: Я б людям не пояснювала якійсь складні теми, а конкретніше говорила, як зміниться їхнє життя. Ми над цим теж працюємо. Я розумію певні обмеження держави. Ми зараз реально бідна держава, якій на такі великі комунікаційні проекти потрібно шукати гроші. Насправді потрібно об’єднувати донорські кошти, робити суспільний діалог. Ця робота ведеться і кожен робить те, що може. Проте, така глобальна кампанія вимагає таких глобальних ресурсів. Професіонали є, вони навіть готові на волонтерських засадах працювати. Ми б хотіли зробити реформу швидко, але насправді реформа буде тривати ще пару років. Наприклад, ми випустили брошури, за допомогою яких будемо людям пояснювати. Я вчора почула статистику, що 63% людей довіряють своїм друзям та близьким, вони є для них джерелами інформації. Це значить, що у нас є великий потенціал і великий ринок. Ми маємо його реалізовувати.

Ірина Соломко: А це мається на увазі у сільській місцевості?

Олена Сас: Це Анна Безулик оперувала такими цифрами. Я уточню, знайду ці дослідження і подивлюся. У нас люди не вірять нічому, навіть ЗМІ, тому що дуже часто вони контрольовані владою. У нас люди розумні. Нажаль або нащастя ера маркетингу помирає. Футуристи про це говорять.

Ірина Соломко: А що прийде на зміну маркетингу? Що буде?

Олена Сас: Одна пані сказала, що будуть знову відроджуватися ремесла і такі персональні дані. А в нашій сфері ми читаємо, де люди брали інформацію про децентралізацію. Приємно, що вони порівнюють повідомлення, які отримують з різних джерел. Коли ми оброблювали перші результати цього дослідження, то дивувалися, наскільки у нас недооцінюють людей.

Ірина Соломко: Що люди взагалі думають про децентралізацію?

Олена Сас: Ті, кого це дуже сильно стосується – це у нас голови сільрад, з ними ми окремо працювали. Це такі робочі конячки децентралізації. Існує думка, що вони будуть чинити опір, бо втратять свої посади. Всупереч поширеним стереотипам, вони не обов’язково чинитимуть опір реформам, вони розуміють свою особисту відповідальність за її результат перед людьми. Вони підкреслили важливу роль різного роду асоціацій недержавних форм об’єднання в різні групи. Вони розуміють, що багато хто з них залишається за бортом, і це усвідомлення не веселить їх, але вони і не впадають у розпач. Починають думати, як шукати себе, бути конкурентним у цьому та знайти себе в нових умовах. Єдине, що попередній негативний досвід, знижує мотивацію і налаштовує на негатив. Кажуть, до влади повинно прийти нове покоління людей, які не стикалися з такими проблемами реформ. Дуже цікавий приклад навів Володимир Гройсман, він сказав, що в стару систему не прийшли б нові поліцейські. В нову систему прийдуть нові люди. Ми будемо сподіватися, що ця перебудова вирішить проблеми, які є наразі. Дослідження нам показало акумуляцію всієї світової мудрості і розуміння людьми того, що відбувається. Тому ми маємо набагато відповідальніше ставитися до того, що ми несемо людям, тому що вони все прекрасно розуміють. Програма створена за сприяння DESPRO. Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми, а також її учасників, яка була висловлена в ефірі.