Популістські звіти у Facebook не змінять реальності, — Володимир Карплюк

«Громадське радіо» слідкує за тим, як розвиваються події в селищі Коцюбинському. Кілька раз в нас у студії були громадські активісти Коцюбинського, а також народна депутатка Ольга Червакова — авторка постанови парламенту про розпуск селищної ради. Під час цієї розмови пролунали резонансні звинувачення на адресу мера Ірпеня Володимира Карплюка, після чого він забажав прийти до студії на розповісти свою версію подій.

Ірина Соломко: Чи хотіли б ви напряму відповісти на ті закиди, які були озвучені пані Черваковою в нашій програмі?

Володимир Карплюк: Вже не один десяток років Ірпінь і Коцюбинське співіснують разом. Так склалось історично. Більше того, в українсько-шведському експерименті брав участь наш населений пункт спільно з Коцюбинським, Ворзелем і Гостомелем. І це була перша ластівка реалізації сьогоднішнього закону про добровільне об’єднання територіальних громад.

Ірина Соломко: Ми спілкувались з Ольгою Матюшиною, яка є законно обраною селищною головою Коцюбинського, і вона говорила, що в об’єднанні Коцюбинського з Ірпенем було кілька процедурних порушень, оскільки не були проведені громадські слухання. Окрім того, у цих двох населених пунктів немає спільної межі.

Також Ольга Матюшина говорила, що партія «Нові обличчя» зацікавлена в прийнятті рішення про об’єднання, всупереч деяким неоднозначним моментам в цьому об’єднанні. Що ви про це скажете?

Володимир Карплюк: Якщо подивитися на відеозаписи сесій, на яких голосувалося за приєднання Коцюбинського до Ірпеня (а ці записи є у нас, і ми їх надаємо всім зацікавленим журналістам і правоохоронним органам), то можна побачити, що і в минулу каденцію, коли наша політична сила «Нові обличчя» не мала жодного мандату в Коцюбинській селищній раді, і в теперішню, коли «Нові обличчя» представлені в раді, 25 з 26 чоловік проголосувало за приєднання Коцюбинського до міста Ірпеня.

В цьому і полягають демократичні принципи: якщо більшість обирає когось, то меншість рахується з думкою більшості.

Я наголошую, навіть до цих голосувань, Коцюбинське вже декілька десятків років адміністративно підпорядковано Ірпеню. В нас спільний бюджет розвитку, всі дитячі садочки, школи та об’єкти інфраструктури знаходяться на балансі Ірпінської міської ради.

Ірина Соломко: Так, але є проблема з транспортом. Мешканцям Коцюбинського не зручно возити своїх дітей в Ірпінь, вони обирають Київ.

Володимир Карплюк: Я готовий спільно з вами приїхати в Коцюбинське, і розпитати мешканців про те, де навчаються їхні діти, куди вони їздять до лікарні.

Ірина Соломко: Але лікарня знаходиться навіть не в Ірпені.

Володимир Карплюк: Ні, це не так. Навіть більше того: немає на Київщині, а можливо, і в Києві, такого рівня дитячої і дорослої медицини, який був би кращий, ніж в Ірпені.

Амбулаторія, яка знаходиться в Коцюбинському, фінансується з Ірпеня. І всі покращення, які там відбулись, зокрема придбання нового обладнання, здійснювались так само за рахунок бюджету нашого міста.

Ірина Соломко: Є думка Коцюбинської громади про те, що Коцюбинському локаційно вигідно приєднатися до Києва, а не до Ірпеня. Ви обговорювали це з людьми?

Володимир Карплюк: В Коцюбинському є дві думки з цього приводу. В селищі є люди, які нещодавно переїхали, придбавши житло в Коцюбинському, оскільки воно дещо дешевше, ніж у Києві. І от вони, дійсно, комунікаційно зав’язані зі столицею, де в них робота. Відповідно, їм зручно і вигідно возити дитину в садочок чи школу в Київ.

Та є й ті, хто мешкає в Коцюбинському вже десятки років, і розуміють цей історичний інфраструктурний зв’язок селища з Ірпенем. Відповідно, вони мають іншу позицію — підтримують об’єднання з Ірпенем.

Ми знаємо, що свого часу до Києва були приєднані чотири населених пункти: Жуляни, Бортничі, Пуща-Водиця і село Троєщина. Як мінімум три з них знаходились в зелених зонах. Звичайно, в коцюбинчан виникає запитання: які з цих населених пунктів так і залишились зеленою зоною?

Ірина Соломко: Ви хочете сказати, що там були вирублено ліси?

Володимир Карплюк: В селі Троєщина було вирублено багато зелених насаджень. В Бортничах сьогодні є реальна інфраструктурна проблема.

Ірина Соломко: Причина в об’єднанні з Києвом?

Володимир Карплюк: Просто виникає питання, якийсь з цих чотирьох населених пунктів при приєднані до Києва отримав розвиток інфраструктури?

Якщо в рамках добровільного об’єднання територіальних громад той чи інший населений пункт зливається з більш потужним населеним пунктом, то він від того злиття має отримати якісь вигоди.

В рамках об’єднання з Коцюбинським, ми підписали документ, в якому є наявний перелік об’єктів інфраструктури, які ми за кошти Ірпінського бюджету побудуємо в Коцюбинському. Київ такого документу селищу не пропонував.

Більше того, ми вже сьогодні розвиваємо цей населений пункт, але, коли нам ніхто не заважає. Наприклад, Ольга Матюшина, яка за рішенням суду поновилась на посаді селищного голови Коцюбинського, приїхала на кладовище і зупинила роботи по реконструкцію паркану. А сьогодні на вулиці Залізничній зупинила роботи по її асфальтуванню.

Ірина Соломко: За чиї кошти ведуться ці ремонтні роботи?

Володимир Карплюк: За кошти Ірпінської міської ради. Ми граємось в політику чи реконструюємо населений пункт?

Ірина Соломко: Ваша політична партія чинить супротив роботі представниці громадськості Ользі Матюшиній, яка перемогла на виборах. Була тільки одна нормальна сесія, на якій був прийнятий бюджет селища, решту сесій депутати саботують. Чому?

Володимир Карплюк: Члени нашої політичної партії, а також ряд самовисуванців, які стали депутатами, на першій сесії показали пані Матюшиній певне відео, та попросили її пояснень стосовно нього. На цьому відео представник пані Матюшиної на виборчих дільницях під час виборів ховав до сумки бюлетені, виносив їх з виборчої дільниці, а потім повертав. Така ситуація була зафіксована на двох дільницях. Депутати просто хотіли пояснень.

Оскільки ні пані Матюшина, ні пані Червакова цих відповідей не дали, Коцюбинська селищна рада в своїй більшості відмовилась голосувати протоколи на першій сесії.

Ірина Соломко: Тобто ваші депутати підміняють суди… Є законна процедура оскарження рішення. Ви звертались до суду?

Володимир Карплюк: Так, але мова не про це. Ми побачили першу несправедливість, звернулись до суду, але, як ми знаємо, в судах теж не все може бути по-чесному в цій державі.

Хочу продовжити розповідь далі. Другу сесію пані Матюшина, користуючись своїм правом, закриває три рази. А через чотири дні відкриває наступне засідання цією ж сесією.

Я розумію, що пані Червакова — журналіст, і у вас з нею склались певні відносини, але це не повинно впливати на правду.

Ми, на відміну він наших опонентів, не користуємось лише словами, а завжди надаємо письмові та відео докази тому, про що заявляємо.

Ірина Соломко: Ви говорити, що в роботі пані Матюшиної є певні порушення. І це є підставою для чого?

Володимир Карплюк: До пані Матюшиної було більше двохсот звернень за період її каденції від громадян, депутатського конкурсу про припинення політичних баталій, з проханням озвучення її пропозицій щодо розвитку населеного пункту Коцюбинського. Місто Ірпінь — одне з найбільш забезпечених міст України. Ми здатні реконструювати, в тому числі, і Коцюбинське, що ми зараз і робимо.

За півроку каденції селищної голови Матюшиної жодної пропозиції по покращенню населеного пункту до нас не надійшло. Я не вважаю це роботою. Популістські звіти у Facebook ніколи не змінять реальної ситуації.

Ірина Соломко: Ви комунікували з колишнім головою Коцюбинського? Від нього пропозиції по покращенню звучали? Що було реалізовано за його каденцію?

Володимир Карплюк: В дитячих садках була замінена каналізація, були замінені всі вікна в рамках програми енергоефективності у всіх садках і школах Коцюбинського і не тільки.

До колишнього голови теж були зауваження, але, як мінімум, спроба працювати була присутня.

Ірина Соломко: Ви говорили про розділеність коцюбинської громади на тих, хто давно там мешкає і на тих, хто оселився недавно, є більш молодими і мобільними. Саме вони частіше виходять на протести в Коцюбинському і закидають вам зацікавленість у лісовому масиві навколо селища. Кажуть про ваше намагання приєднати Коцюбинське до Ірпеня, аби отримати доступ до земельних ресурсів.

Володимир Карплюк: Це маніпуляція. По-перше, в самому Коцюбинському немає земельних ресурсів, його площа не досягає навіть 100 га. Все інше визнано Національним парком. Більше того, Ірпінська міська рада разом з Ірпінською прокуратурою повертають назад у власність держави ті території, які були незаконно виділені. Як би не було нашої політичної волі, а реєстраційна служба сьогодні підпорядковується нашій міській раді, то реєстрація права власності на користь держави на сьогодні би не здійснювалась.

Про що замовчує пані Червакова? Чому вона лобіює приєднання цього лісу до Києва? Вона не хвилюється за те, що в Києві велика кількість паркових зон було вирублено. Києву потрібна територія, яка би дала певні розрахунки згідно з державними будівельними нормами, що дало б можливість забудовувати місто. Адже згідно цим нормам, обов’язково має бути розрахунок на озеленення. Це свідчить про лобіювання інтересів забудовників.

Є декілька моментів, на яких я хочу наголосити. Національний парк має бути парком, а не притоном для наркоманів. А наявність в ньому шприців як раз про це і свідчить.

Далі, якщо зайти через карти Google, одразу можна побачити, що відбувається зараз з Біличанським лісом. З боку Ірпеня він цілий, і ніхто його не чіпає. З боку Києва йдуть масштабні вирубки під приводом санітарних чисток. Але в рамках санітарної чистки не вирубується підряд 8 га лісу. Та ні пані Матюшиної, ні пані Червакової, ні активних журналістів там немає, і вони не ставлять ніяких питань лісникам.

Також, кладовище Коцюбинського знаходиться на території Ірпеня, і коцюбинчанам ховати людей на Лісовому масиві буде незручно.

Ще хочу зауважити, що Київ не займається нагальними проблемами Коцюбинського, та він і не повинен, в нього є купа своїх справ. Проблемами Коцюбинського маємо займатися ми, що ми, відповідно, і робимо. А внутрішніх проблем вистачає: каналізація, яка знаходиться в жахливому стані. По території лісу проходить дорога Київ-Ірпінь, яка не лежить на балансі Ірпінської міської ради, але ми її обслуговуємо. Є, насправді, маса питань, які потрібно сісти і узгодити з керівництвом Київської області.

Ірина Соломко: Ви намагались цей діалог розпочати?

Володимир Карплюк: Я неодноразово звертався листами, були спроби співпраці, і я щиро вірю, що вони закінчаться позитивно.