facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Реформа ЖКГ не відбувається, бо у нас досі існує величезне лобі людей, які торгують енергією, — Бондарук

Роман Бондарук, експерт з питання житлово-комунальних послуг Проектного офісу секторальної децентралізації

Реформа ЖКГ не відбувається, бо у нас досі існує величезне лобі людей, які  торгують енергією, — Бондарук
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ірина Соломко: Кілька тижнів тому Верховна Рада провалила два важливі законопроекти: закон про житлово-комунальні послуги та про обов’язковий комерційний облік. Як в таких умовах можна розвивати секторальну децентралізацію в контексті надання житлово-комунальних послуг?

Роман Бондарук: Насправді, в нас нелегкі умови останні 20 років. Наші будинки і підприємства, які надають комунальні послуги, знаходяться в жахливому стані. Сьогодні в парламенті є чотири основних закони: закон про житлово-комунальні послуги, комерційний облік цих послуг, Фонд енергоефективності та енергоефективність будівель. Ці закони дадуть поштовх для впровадження успішної реформи. Бо поки ми йдемо до цього, але дуже маленькими кроками.

Ірина Соломко: Два з цих законопроектів відправлено на опрацювання, а проект закону про Фонд енергоефективності тільки в квітні потрапив в комітет.

Роман Бондарук: Так, він пройшов навіть перше читання і вчора було засідання комітету до другого читання, його було підтримано в комітеті, і найближчим часом він буде в парламенті.

Ірина Соломко: Яка доля четвертого законопроекту?

Роман Бондарук: Він також прийнятий в першому читанні, пройшов комітет другого читання, і має також бути в парламенті.

Ірина Соломко: Чи можна розраховувати на то, що профільний прем’єр-міністр пан Зубко, який опікується цією проблематикою, буде лобіювати енергетичний день в парламенті, щоб ці чотири законопроекти були винесені в зал і проголосовані?

Роман Бондарук: Так, Геннадій Григорович — це той локомотив, який рухає ці закони. Але, на жаль, сьогодні немає політичної волі всього уряду. Зрозуміло, що популісти, такі як «Батьківщина» та «Радикальна партія» не проголосували в повному складі, але й з коаліційних депутатів від БПП не проголосувало більше 60 чоловік.

Тому ми сьогодні маємо такий дисонанс: влада у вигляді уряду пропонує закон, який негайно потрібен для країни, Зубко як віце-прем’єр бігає, запрошує всіх до зали (цей момент як раз показували по телебаченню). Це якесь знущання — не вистачило одного чи двох голосів для таких важливих законів.

Ми сьогодні маємо жахливу ситуацію з тарифами. Вони величезні, і якщо не робити ніяких заходів, люди з часом просто не будуть сплачувати гроші. І ми будемо мати величезні борги в комунальних підприємствах, комунальні підприємства не будуть розраховуватися за ті носії, які вони використовують для того, щоб зробити якусь послугу — вода чи тепло, і ми будемо мати вибух, коли зруйнується вся система. Якщо ми не приймемо законопроект про Фонд енергоефективності, ми не будемо мати того механізму, який би дозволив модернізувати або зменшувати споживання енергії в багатоповерхових будинках. Сьогодні це одне з найважливіших питань, адже ми говоримо про енергетичну безпеку держави.

Ірина Соломко: Енергоефективність — це, по суті, протидія підвищеним тарифам. Виходить, що тарифи підняли, а держава досі не створила законодавчого підґрунтя для впровадження системи енергоефективності.

Роман Бондарук: Це знову повертає нас до парламенту. Хто говорить про підвищення тарифів, хто говорить про те, що їх треба зменшувати? Як раз ті партії, які не підтримують ці законопроекти. І ми яскраво бачимо подвійні стандарти в лідерів України. Адже «Батьківщина» сьогодні має величезний рейтинг на тому, що вона говорить про зниження тарифів. Але що вона робить насправді? Вона не голосує ті законопроекти, які потрібні для того, щоб люди мали можливість менше платити. Іншого шляху, ніж зменшувати споживання енергії, немає в держави. Навіть, якщо держава прийме рішення і знизить тарифи знову, вона все це буде компенсувати з бюджету. Ми ж сьогодні маємо яскравий приклад по субсидіях і пільгах — держава передбачила субсидії для всіх сімей, які потребують. Це 7 мільйонів сімей. Передбачені кошти — 50 млрд на цілий рік — вже закінчилися. І заборгованість по пільгах і субсидіях перед містами більше двох мільярдів.

Тобто якщо ми на даному етапі знизимо тарифи, ми заліземо в борги ще більше. І хто б що не говорив, це закінчиться колапсом для держави.

Ірина Соломко: Які регіони в Україні найбільш ефективні в питанні провадження енергоефективності?

Роман Бондарук: В нас сьогодні працює урядова програма — теплі кредити. Вона показує прекрасний результат. Не вистачає того, що передбачено в законопроекті про Фонд енергоефективності. Держава дала механізм і інструмент, але вона донесла людям, що таке відбувається. Одна з головних проблем — непоінформованість людей. Якщо б люди були більш активними, то вони багато речей робили би і без законів.

Наприклад, в місті Луцьк ми в 2015-му році мали 200 ОСББ, а сьогодні близько 400. І якщо в 2015-м році ми мали кредитний портфель для модернізації будинків — 3 млн, то в 2016-му — 11 млн.

Ірина Соломко: За рахунок чого вдалося так збільшити кредитний портфель?

Роман Бондарук: Бо люди бачать, що мешканці такого ж самого будинку, як і в них, сплачують менше. Наведу приклад. П’ятиповерховий будинок у 2016-му році взяв кредит 2 млн 600 тис. грн. Там було зроблена повна модернізація: замінено дах, поставлений тепловий пункт, замінено мережі, вікна і двері загального користування, зроблено утеплення будинку. Якщо ціна по місту в опалювальний сезон була близько 38 гривень за квадратний метр за тепло, то в цьому будинку було 20. Плюс вони зробили емонтний фонд, щоб гасити кредит, і зекономили 16 гривень з квадратного метру, маючи комфортні умови проживання. Тому такі приклади спонукають людей розвиватися в місті. І Львові також починають модернізувати будинки. До людей потрібно доносити інформацію в кожному місті.

Ірина Соломко: Чи може буди державна програма, коли не одна людина приймає рішення утеплити собі квартиру, а всі мають це зробити?

Роман Бондарук: Сьогодні програма Теплі кредити дозволяє це зробити для ОСББ, і воно працює. Просто Фонд енергоефективності, який, я сподіваюсь, запрацює цього року, збільшує можливості через інформаційний простір залучити європейців. Вони створять разом із Фондом свій офіс в кожному регіоні, де будуть навчати людей за власний рахунок.

Потім цей Фонд буде давати гранти не тільки тим, хто хоче взяти кредит, а тим, хто має гроші і робить модернізацію за власний рахунок, і держава їм витрати частково компенсує.

Також велику роль відіграє орган місцевого самоврядування. Луцький та львівський досвіди показують, що результат є тоді, коли разом працюють співвласники будівель, органи місцевого самоврядування і держава.

Коли би держава та люди розуміли, що відбувається і хотіли би це зробити, то ми за п’ять років змогли би змінити ситуацію кардинально — могли би зменшити споживання того самого газу більше, ніж на 20%.

Ірина Соломко: П’ять років — це хороший прогноз.

Роман Бондарук: Так, якщо ми візьмемо наших сусідів Польщу чи Словаччину, то в них 90% всього житлового фонду вже модернізовано.

Ірина Соломко: Якщо говорити про абсолютні цифри в Україні?

Роман Бондарук: В нас на сьогодні є 250 тисяч багатоповерхових будинків, 98 тисяч будівель бюджетної сфери. І всі потрібно модернізувати. с

Правда, великим проривом є закон про еско-компанії, який дозволяє модернізувати будинки в бюджетній сфері приватними інвесторами, залучивши туди приватні кошти. І це не обов’язково мають бути якісь великі компанії. Це має дати поштовх і для підприємництва. Просто потрібно зараз правильно побудувати інформаційне поле, і маленькі компанії в маленьких містах самі почнуть на цьому заробляти. Наприклад, в них є кошти, вони модернізували п’ять шкіл, і за рахунок цього вони мають маленький прибуток, та, зрозуміло, зменшили споживання самої енергії. Це гарний закон, який пот рібно зараз популяризувати. В 2016-му році було підписано 19 договорів еско. На цей рік планується вже сімдесят. Але в нас 98 тисяч будівель.

Ірина Соломко: Чому так мало підписано договорів?

Роман Бондарук: По-перше, у нас досі існує величезне лобі людей, які торгують енергією. Зрозуміло, що підприємствам, які продають тепло, невигідно зменшувати свої обсяги, адже зменшується обсяг надходжень коштів.

Якщо в Луцьку обсяг находжень приблизно один мільярд гривень тільки по теплу, то просто скоротивши споживання наполовину, стане 500 млн.

Зараз громадськість повинна їх ворушити. Якщо ми не будемо цього робити, їм буде добре й так.

Ірина Соломко: Коли, на вашу думку, ці важливі законопроекти будуть прийняті?

Роман Бондарук: Два законопроекти, які відправлені на доопрацювання, сподіваюся найближчим часом будуть проголосовані. Але жоден з цих чотирьох законів один без одного не буде працювати. Я думаю, що до кінця року ми будемо мати всі чотири закони, і, нарешті, зрушимо з місця.

За підтримки

Територія
Поділитися

Може бути цікаво

«Муніципальна няня» для ВПО: Мінсоцполітики пояснює, як оформлювати

«Муніципальна няня» для ВПО: Мінсоцполітики пояснює, як оформлювати

Хмельницький взимку самостійно покриватиме потреби електроенергії для котелень міста — Симчишин

Хмельницький взимку самостійно покриватиме потреби електроенергії для котелень міста — Симчишин

ЄС запланував державні гарантії, аби інвестори вкладалися в Україну попри війну — Длігач

ЄС запланував державні гарантії, аби інвестори вкладалися в Україну попри війну — Длігач