Сьогодні сільські громади в плані наповнення бюджетів розп’яті як Христос на хресті, — Хома

Ірина Соломко: Ваша громада зараз намагається об’єднатися. Як проходить процес?

Людмила Хома: Ми багато про це говоримо, думаємо, цікавимося останніми новинами, але досі в процесі обговорення. В нашому Рівненському районі ще влітку 2015-го року був затверджений перспективний план утворення об’єднаних територіальних громад. Однак, він до сьогодні нереалізований — в Рівненському районі не створена жодна ОТГ.

Ірина Соломко: Можливо, цей перспективний план неправильно був створений?

Людмила Хома: Можливо, був неправильно створений. Буквально два тижні тому очільники нашого району, голова адміністрації на сесії районної ради оголосив про те, що є думка про створення єдиної територіальної громади Рівненського району. На півночі нашої області є вже така спроба створення ОТГ на рівні району, хоча не всі сільські ради туди увійшли. І буквально днями до мене зверталися мешканці населених пунктів, які не увійшли до такого об’єднання. Вони говорять, що не мають бажання увійти в ту велику об’єднану територіальну громаду.

Ірина Соломко: Чи чиниться тиск на сільську раду цього населеного пункту?

Людмила Хома: Дуже великий, через що вони і звернулися до мене.

Ірина Соломко: Яка назва громади?

Людмила Хома: Городоцька. Треба мати велику сміливість та відповідальність перед своїми мешканцями для того, щоб прийняти рішення про те, що ти будеш іти на об’єднання.

Наша Великожитенська сільська рада останній рік шукала можливість не тільки об’єднатися із сільськими радами. Проте, ця новина про намір створити одну велику ОТГ Рівненського району дала серйозний поштовх для того, щоб мої колеги — сільські та селищні голови задумалися і почали рухатися до об’єднання невеликими громадами. На жаль, зараз законодавство не спонукає до об’єднання. Є тільки один закон про об’єднання територіальних громад.

На жаль, зараз законодавство не спонукає до об’єднання

Ірина Соломко: Наскільки я розумію, у вашому випадку, згідно перспективного плану не має бути об’єднана територіальна громада на рівні району.

Людмила Хома: Так, він передбачає п’ять територіальних громад. В Рівненському районі 25 селищних рад. Це найбільший район Рівненської області, він навколо міста. І об’єднати такий потужний район в одну ОТГ, я розумію, комусь цікаво, але де гарантія, що керівники району залишаться ті ж самі.

Найбільший недолік в питання об’єднання територіальних громад — відсутність нормального обрахунку, наскільки новостворена ОТГ буде самодостатня і спроможна. Не спонукає і не дозволяє зробити ці обрахунки наші законодавці. Законотворчий процес в нас відбувається якось імпульсивно — не можна з певністю сказати, що завтра в тебе буде все гаразд, адже законодавство кожні півроку змінюється. Зокрема, в податках.

На сьогоднішній день, на мою думку, сільські і селищні громади в плані наповнення бюджету розп’яті як Христос на хресті.

Ірина Соломко: Це стосується і об’єднаних громад?

Людмила Хома: Ні. На сьогодні сільських і селищних рад в Україні велика кількість. Чомусь на слуху тільки об’єднані територіальні громади. Я розумію, що це перспектива і майбутнє, але ми живемо сьогодні. І ті майже 11 тисяч сільських і селищних рад повинні сьогодні існувати.

Найбільший недолік в питання об’єднання територіальних громад – відсутність нормального обрахунку, наскільки новостворена ОТГ буде самодостатня і спроможна

Ірина Соломко: Дуже мало інформації, як відбувається розподіл бюджету у звичайних сільських рад. Розкажіть про це.

Людмила Хома: Наші законотворці пішли знову шляхом кнута і пряника. Ідеальні умови створюють для об’єднаних територіальних громад. В 2015-му році від сільських та селищних рад забрали ПДФО. Сьогодні він надходить в районні та обласні бюджети. Дали податок від акцизу, в минулому році в грудні його забрали. На сьогодні бюджет сільської селищної ради формується виключно з податків на землю та оренди землі, а з липня ще й податок на нерухомість.

Ірина Соломко: Ви сказали, що в процесі об’єднання. Ви плануєте об’єднуватися в рамках перспективного плану чи у форматі один район — одна громада?

Людмила Хома: Скоріше всього, буде альтернативний варіант, оскільки Рівненський район найбільший в області — близько 100 тисяч населення. Ми, наприклад, розташовані біля міста, а є сільські ради, які знаходяться на віддалені 20 км від Рівного, а закон не передбачає таких відстаней. Як люди будуть отримувати довідки, коли потрібно буде їхати в район? Це складно.

Ірина Соломко: Більш того, завдання децентралізації як раз зробити надання послуг якомога ближче до людей.

Людмила Хома: Так, та зустріч, яка відбулася з нашими очільниками району та сільськими головами, мешканцями та бізнесменами, показала, що людям не сподобалось об’єднання в рамках одного району.

Ми з моїми колегами провели перемовини. На цій зустрічі з очільниками району ми говорили перш за все про те, що потрібно зробити відповідні фінансово-економічні обрахунки того, наскільки та чи інша ОТГ буде спроможною.

Є у нас сільські ради, де добре розвинене виробництво, а є сільські ради, де його зовсім немає. Не завжди і сільські голови працюють над тим, щоб шукати фінансування. Багато залежить, від того, який в голови досвід роботи, які в нього комунікабельні можливості.

На наступній зустрічі було дивно, що районне керівництво зробило обрахунки спроможності кожної об’єднаної територіальної громади в рамках перспективного плану, але нам їх не довели.

На сьогоднішній день, на мою думку, сільські і селищні громади в плані наповнення бюджету розп’яті як Христос на хресті

Ірина Соломко: Ви говорите, що в сільських рад забрали 60% ПДФО, але об’єднані територіальні громади отримують їх знову. Чи є у вас на території якесь виробництво, щоб ви мали стимул боротися за створення ОТГ?

Людмила Хома: На території Великожитенської сільської ради великого виробництва немає, в нас в основному підприємці, які працюють. Але ми відкриті для всіх, і за останні два роки у на території збудовано декілька об’єктів, які нам дадуть додатковий ПДФО.

Ми самі зробили приблизні обрахунки, і виявилось, що ми будемо мати десь 250 тисяч в місяць самого тільки ПДФО, не говорячи про інше. Наша сільська рада одна з небагатьох, яка постійно працює над тим, щоб виставити земельні ділянки комерційного призначення на аукціон. Хоча є тут теж свої моменти: за межами населеного пункту, наприклад, нормативно-грошову оцінку ми можемо зробити тільки через районні структури, і ми вже за це боремося третій рік.

Ірина Соломко: Скільки громад ви хочете об’єднати в ОТГ?

Людмила Хома: Максимум три, і це буде приблизно 10 тисяч населення.

Ірина Соломко: Із своїми сусідами ви вже провели комунікацію?

Людмила Хома: Із сусідами ми вже останні два роки ведемо перемовини. Є багато негативних моментів. Є ще певна кількість людей, які пам’ятають колгоспи і як вони розвалилися, тому не вірять, що зміни дадуть великий позитив. І треба на конкретними фактами людям все доводити і цю довіру відновлювати.

Мешканці нас не дуже підтримують, тому що є ще певна кількість людей, які пам’ятають колгоспи і як вони розвалилися, люди не вірять, що зміни дадуть великий позитив

Ірина Соломко: Чи ви провели вже громадські слухання?

Людмила Хома: Ми слухання проводили повулично. Ми знаходимось близько біля міста, на розділяє лише одна вулиця. Очільник міста чекає на законопроект, який зареєстрований у Верховній Раді про те, що територіальні громади міст обласного значення автоматично будуть визнані об’єднаними територіальними громадами. І ці громади, які з’являються, прирівнюються до міст обласного значення. Отже, в цьому законі може бути перебачено і недобровільне приєднання.

Ірина Соломко: Але ви наразі не бачите об’єднання разом з містом?

Людмила Хома: Люди категорично проти.

Ірина Соломко: І якщо це буде недобровільно, це викличне ще більше незадоволення в людей?

Людмила Хома: Скажу чому: сільські ради, які знаходяться біля міста Рівного — ці сільські ради, де були колгоспи. І там у зв’язку з припиненням роботи колгоспів, людям були видані великі земельні паї, на продаж яких сьогодні існує мораторій. Наших людей обурює те, що, увійшовши у велику територіальну громаду, ці землі набудуть статусу громадської забудови, і відшкодування за рішенням територіальної громади буде не на рівні комерційному, а на державному. Ви ж розумієте, що це зовсім інші гроші.