Тільки 22% сільського населення забезпеченні якісною водою, — експерт

Ірина Соломко: Розкажіть про проект #VODAVSELO? Як він виник?

В’ячеслав Сороковськиий: Вже майже 10 років DESPRO активно залучений до підтримки громад та намагається допомогти їм у вирішення різних питань, зокрема і з водопостачання. Ми вже підтримали більше 130 проектів в різних регіонах якраз в сільському водопостачанні. Але, враховуючи кількість населених пунктів та потреб у водопостачанні, це маленька крапля в океані потреб.

Є носії прав – це люди, які мають право на отримання якісного водопостачання, а є носії обов’язків – це місцева влада, яка, згідно з українським законодавством, зобов’язана забезпечити цю послугу на певній території. Ці дві групи інтересів потрібно звести

Ірина Соломко: Який відсоток сіл забезпечений водопостачанням?

В’ячеслав Сороковськиий: Остання інформація, яка фігурує в державних звітах, це — 22%. Але цей відсоток — охоплення сільського населення централізованим водопостачанням, тобто водопостачання з труб. В той же час сільське населення користується і іншими джерелами водопостачання, зокрема, індивідуальні та групові колодязі. І з точки зору всесвітньо визнаних індикаторів — це, начебто, не дуже й погано. Але, якщо зануритися в глиб і подивитися на якість води в колодязях, яка ще й до того поступово зникає, то виходить, що ці звичні джерела для сільського населення вже не спрацьовують.

Тому давно постало питання про необхідність побудови централізованих систем водопостачання та глибоких свердловини, заглиблюючись в ще нижчі водні горизонти.

Ірина Соломко: Тобто зараз проблема в тому, що не вистачає води з підземних вод?

В’ячеслав Сороковськиий: Так, ця вода називається вода першого водоносного горизонту. Раніше люди нею користувалися, незважаючи на те, що якість цієї води була недостатня, це — нітратне забруднення, в першу чергу. Та люди якось з цим мирилися, але зараз кількість і цієї води зменшується.

Саме тому досвід, який ми отримали разом з громадами у впроваджені локальних систем водопостачання, має бути корисним вже зараз для більш широкого загалу. Отже, ми розробили проект #ВОДАВСЕЛО, який спрямований на сільські території, активістів, сільських голів, зацікавлених депутатів сільських рад з тим, щоб взяти цю методику, реалізувати її на своїй території і подолати проблему, пов’язану з нестачею води.

Ірина Соломко: Яким чином буде реалізовуватися ваш проект? Як можна стати його учасником?

В’ячеслав Сороковськиий: Громаді просто потрібно прийняти відповідне рішення. На цьому етапі ми передаємо знання. Оголошення проекту не є оголошенням нового конкурсу, за яким громади можуть отримати фінансування від DESPRO. Ми вважаємо, що на сьогоднішній день є достатньо джерел фінансування громад, які можна використати.

Ми багато років працюємо і бачимо, що дуже часто не вистачає саме знань. Коли села починають говорити про нестачу ресурсів, ми зіштовхуємося з тим, що, навіть, маючи ресурс, не всі можуть реалізувати якісний проект.

Сьогодні ми говоримо про те, що знання також коштують дорого. Ми ці знання передаємо безкоштовно, будь ласка, користуйтеся. Ми надаємо багато корисної інформації про те, як правильно знайти технічне рішення і які з них будуть найбільш ефективними для села. Як знайти ресурси всередині громади? Як правильно оформити внески громадян, якщо вони залучаються? Як правильно встановити режим обслуговування вже після того, як система побудована? Тобто в нашій базі наданий увесь комплекс необхідної інформації: від ідеї до її реалізації.

Ми узагальнили наш досвід, щоб будь-який зацікавлений читач міг спробувати адаптувати цю інформацію до свого проекту.

Ірина Соломко: Тобто це інформаційно-надихаючий ресурс. Але чи є у вас практичний рецепт, як вирішити проблему з нестачею води в сільській місцевості?

В’ячеслав Сороковськиий: На переважній більшості території України достатньо води в другому водоносному горизонті. Тобто це глибокі свердловини, починаючи від 60 метрів. Абсолютно можливо побудувати такі свердловини або використати вже існуючі, які залишилися від колгоспів. Вода в таких водоносних горизонтах здебільшого прийнятної якості та відповідає санітарним нормам. Використовуючи воду з такого водоносного горизонту, будуються мережі підведення води до домогосподарств, аби вони могли користуватися якісною водою.

В той же час особливість сільського населення полягає в тому, що люди, навіть користуючись водою з крану, продовжують користуватися водою з колодязя для непитних потреб.

Щоб стати учасником цього проекту, треба для себе прийняти рішення про те, що ми в своїй громаді хочемо побудувати систему водопостачання

Ірина Соломко: Чи є розуміння цих простих рішень на місцях?

В’ячеслав Сороковськиий: Якраз, розуміючи, що інформації на місцях немає або недостатньо, ми і створити цей канал. Але зізнаюся, не всі її шукають, не всі мають досвід та можливість користуватися інтернет-ресурсами. Також не завжди громади спілкуються між собою.

Тому ми намагаємось працювати, в першу чергу, на регіональному та обласному рівнях, щоб влада забезпечувала громад і інформацією, і коштами.

Зараз є багато ресурсів: Державний фонд регіонального розвитку, різноманітні грантові програми на рівні областей. В об’єднаних громадах з’являється як внутрішній ресурс за рахунок збільшення податкової складової, так і можливості залучення коштів з державного бюджету по різних програмах.

Але я не хотів фокусуватися тільки на ОТГ. DESPRO працює десять років, і тільки в минулому році ми почали співпрацювати з ними. До цього працювали зі звичайними громадами, які були ще в гіршому фінансовому стані, але все одно знаходили ресурси як і в сільському бюджеті, так і серед громадян. Тобто потрібно не опускати руки, а вирішувати проблему вже зараз.

Ми, насправді, говоримо не тільки про воду, проект DESPRO — це проект про децентралізацію та посилення спроможності місцевого самоврядування, в першу чергу. Тому через вирішення водних питань, ми практично посилюється місцеве самоврядування.

Мобілізація виникає тоді, коли є проблема, яка об’єднує людей. І в нашому проектному підході якраз соціальна мобілізація людей навколо вирішення спільної проблеми є ключовим завданням

Ірина Соломко: Чи прийшло вже на місцях розуміння, що люди повинні бути проактивними?

В’ячеслав Сороковськиий: Мобілізація виникає тоді, коли є проблема, яка об’єднує людей. В нашому проектному підході якраз соціальна мобілізація людей навколо вирішення спільної проблеми — ключове завдання. Тому ми намагаємося працювати не тільки з органами місцевого самоврядування, а й з сільськими активістами, щоб посилити їхні спроможності та дати інструмент для ефективної роботи.

Звичайно, можна направити свою діяльність на якусь одну групу інтересів, наприклад, навчити владу, щоб вона якісно надавала послуги населенню. В той же час можна працювати тільки з населенням, закликаючи їх вимагати та лобіювати ці питання. А можна працювати і з тими, і з тими. Що ми і робимо.

Зрештою, хочеться, щоб питання щодо водопостачання в сільської місцевості зрушило з мертвої точки. Бо поки цифри тільки погіршуються.

Ірина Соломко: Центральним водопостачанням забезпечено лише 22% сільського населення. По суті, центральне водопостачання — це рівень комфортності. Не мають люди в селі тягати відрами воду у 21 сторіччі в європейський країні. Але якщо говорити про забезпечення саме колодязною водою. Які тут стандарти та показники?

В’ячеслав Сороковськиий: Є критерії, які застосовуються у спільній моніторинговій програмі Всесвітньої організації охорони здоров’я ЮНІСЕФ. Ці критерії говорять про якість джерела водопостачання, зокрема, про стан джерела. Якщо це колодязь, який нормально виритий, облаштований і накритий так, що до нього не попадають опади, він вважається покращеним джерелом.

Проте, ми говоримо про те, що вода в колодязях, які знаходяться навіть в ідеальному стані, вже не відповідає вимогам якості. Настав час дуже серйозно про це замислитися, адже рано чи пізно ми стикнемося з ситуацією, коли 72% сільського населення, які зараз використовують такі умовно покращені джерела водопостачання, можуть перетворитися на 72% населення, які існують без води.

Тому треба піднімати це питання на державному рівні, і думати про те, які ресурси може запропонувати держава та місцева влада. В тих регіонах, де немає джерел підземного водопостачання і треба доводити воду великими магістралями — це відповідальність держави. В той же час розгалуження мереж або використання локальних джерел та локальних свердловин — це питання місцевого значення. Тому ми й стимулюємо громади думати про це вже зараз. Бо завтра може бути запізно.