facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«ЄС розробив унікальну програму для впровадження децентралізації», — Третяк

Юрій Третяк, заступник керівника проекту Європейського союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» переконаний: майбутнє країни тільки у збалансованому розвитку регіонів

«ЄС розробив унікальну програму для впровадження децентралізації», — Третяк
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ірина Соломко: Що таке Державний фонд регіонального розвитку? Що він реально дає територіям в новій парадигмі децентралізації влади та допомоги ЄС?

Юрій Третяк: Фонд був створений в 2012 році після довгої практики врядування без концентрованого ресурсу, який би дозволяв в об’єктивний спосіб розподілити певні кошти між нашими регіонами. До створення цього фонду в нас був так званий ручний розподіл субвенційних та інвестиційних коштів на розвиток.

Ірина Соломко: У кого був цей «ручник»?

Юрій Третяк: Голова ОДА їхав до уряду і «вибивав» кошти на область. На жаль, цей механізм постійно використовувався різними політичними силами при владі, щоб «своїх» фінансувати, а «чужих» – ні. Були ситуації, наприклад, коли з двох мільярдів такої субвенції 900 млн. отримував Крим, за правлінням Джарти, а 6-7 областей не отримували нічого.

Обласний бюджет поділений на дві частини: загальний фонд і бюджет розвитку. І коли ми подивимось на еволюцію цих бюджетів, на те, як вони формуються, побачимо, що бюджет розвитку обласна влада могла б спрямовувати на різну діяльність: ремонт доріг, будування шкіл, створення бізнес-інкубаторів.

Ці кошти від часів незалежності постійно зменшувались. І дійшло до того, що в 2009-2012 роках деякі регіони мали нуль коштів на розвиток. Тобто вони мали лише кошти на забезпечення своєї діяльності.

Ірина Соломко: Це була така державна політика?

Юрій Третяк: Так, законодавство не давало можливості областям фінансувати свій розвиток. Коли ми проаналізували все це та порівняли з досвідом європейських країн, то зрозуміли що без якісної роботи регіональної влади ситуація зайде в глухий кут.

Тому було прийнято рішення створити Державний фонд регіонального розвитку, який сконцентрує ресурси та буде передбачуваним і спрогнозованим для регіонів. Це означає, що в формуванні основного бюджету гарантовано буде виділено не менше 1% на регіональний розвиток.

Його розподіл визначений певною сталою формулою.  Ми сьогодні в будь-який час на основі прогнозу обсягу державного бюджету на п’ят  років можемо визначити, що Київська область на наступні три роки з цього фонду отримає, наприклад, 500 млн грн.

Ірина Соломко: Ми розуміємо, що одна справа – декларувати, а інша – отримувати кошти. З моменту створення фонду регіони реально їх отримували?

Юрій Третяк: В 2012-2013 роках кошти були виділені, в 2014 – ні, в 2015-2016 роках ми їх знов отримали. Хоча в 2015 році гроші були виділені не в повному обсязі, але ми і це вважаємо величезним досягненням. В минулому році ситуація з бюджетом була дуже складна. Було виділено 3 млрд. грн., коли 1% відсоток від загального бюджету складав 4,7 мільярдів гривень.

Цього року виділили всі кошти, але їх трохи інакше структурували: 3 млрд. – на підтримку безпосередньо проектів, 1,8 млрд. – на субвенцію розвитку окремих територій, мільярд – на підтримку інфраструктури в новостворених територіальних громадах, яких вже стало після цих вихідних 169.

Цей механізм створює чесні правила гри для всіх областей, але, як і в Європейському союзі, він зобов’язує області розробляти планувальні документи в той спосіб, який би залучав активну громадськість. А не десь в науково-дослідницькому інституті чи департаменті економіки без інформування громадськості.

Процес розробки цих планувальних документів – важливий і унікальний. Він дає можливість усім активним громадянам та інституціям пропонувати ідеї розвитку регіону чи подолання проблем.

І якщо ми подивимось на план реалізації цих документів, то побачимо прописані технічні завдання на проекти регіонального розвитку. Ці технічні завдання і пропонуються, власне, людьми та інституціями, які мають свої ідеї щодо розвитку регіону.

Отже ми маємо на сьогодні класні стратегії, плани їх реалізації, а також проекти регіонального розвитку. Проте обласна влада, пам’ятаючи режим старої системи, важко переходять на нові рейки співпраці.

Ірина Соломко: Тобто в нас немає браку хороших ідей і стратегій, але є проблема з реалізацією їх на місяцях?

Юрій Третяк: На етапі розроблення планів реалізації цікавих стратегій ми створюємо певний каталог проектів, в якому на одну область припадає до ста ідей, що мають бути втілені впродовж трьох років. Адже кошти в нас обмежені, ми не можемо безмежно мріяти. Плани реалізації стратегій повинні бути розроблені на ті суми, які є реальними.

У нас є випадки, коли області розробляють планувальні документи на дуже великі суми, наприклад, на 2-3 млрд. грн, коли обласний бюджет становить 20, 30, 50 або 100 млн. на рік. Важливо планувати стратегію розвитку відповідно до наявних ресурсів.

Ірина Соломко: Який відсоток керівників на місцях мають стратегічне мислення і готові щось змінювати?

Юрій Третяк: Дуже відрізняються різні типи територій. Однозначно, в великих містах набагато вища спроможність планувати та реалізовувати цікаві, якісні, корисні та розвиткові проекти, ніж в сільській місцевості.

На сільських територіях з цим є проблеми. Там важко найти людей, які могли б отримати якісне навчання. Найкращі фахівці з селищ виїжджають до великих міст.

Одне з завдань в контексті децентралізації – змінити таку низьку спроможність до розвитку. Ми створюємо об’єднані територіальні громади переважно навколо міст, де така спроможність є.

Взагалі, проблема, яку ми намагаємося вирішити, реформуючи територіальні громади – це надзвичайна подрібненість одиниць, в результаті чого виник дефіцит ресурсів, знань та людей.

І коли ми розташуємо новостворені громади навколо міст, розвитковий ефект міст пошириться на всю територію громади, таким чином забезпечуючи розвиток кожного села.

Ірина Соломко: Чи багато зараз цікавих проектів, які дійсно будуть сприяти розвитку?

Юрій Третяк: Найбільшими донорами в частині фінансування місцевого регіонального розвитку є традиційно Європейський союз. Він працює безпосередньо з урядом над змінами в політиці, підтримкою здійснення реформування аспектів врядування.

Також нас підтримують фінансово США, які співпрацюють з конкретними містами, громадами, малим і середнім бізнесом. Не можна не згадати Швейцарську конфедерацію, яка багато допомагає, зокрема з проектом «Деспро».

В основному, процес децентралізації підтримували тільки швейцарські проекти. Але зараз, оскільки реформа децентралізації в Україні потребує об’єднаних зусиль, Європейський союз розробив величезну та унікальну для України програму. Буде виділено 97 млн євро, які повинні допомогти Міністерству регіонального розвитку, обласним державним адміністраціям та об’єднаним територіальним громадам створити так звану багаторівневу систему врядування, ефективну та взаємопов’язану.

Ірина Соломко: Що означає «багаторівнева система»? 

Юрій Третяк: Децентралізація передбачає передачу повноважень на різні рівні. Це взагалі створення нових територіальних рівнів організації влади. Сьогодні ми реформуємо районний рівень, який повинен отримати нові функції. Він має бути збільшеним. Це фактично має бути госпітальний округ.

 Обласний рівень не змінюється територіально. Але мають відбутися функціональні зміни, коли обласна влада буде чітко розуміти: як розробляти та втілювати проекти та програми розвитку, як їх моніторити та пояснювати громадськості доцільність цих проектів тощо.

Тому ця система багаторівнева. І програма Європейського союзу має допомогти Міністерству регіонального розвитку створити так званий Центральний офіс реформи, який підтримує Мінрегіон в різного роду питаннях.

До кінця минулого року в нас існували регіональні офіси реформ, які допомагали обласному рівню розробити перспективні плани об’єднання громад, відповідно до яких зараз вони і об’єднуються.

Сьогодні і США, і Європейський союз готові підтримати ці регіональні офіси, наповнити їх додатковими людьми, та покласти на них нові повноваження.

Ірина Соломко: І якою стане їх місія?

Юрій Третяк: Перше: допомогти тим громадам, які вже об’єднались. І держава дає на це певні субвенції.

Друге: допомогти об’єднатися іншим громадам, які повинні теж скористатися тими можливостями, які надає реформа децентралізації.

Третє: реформувати районний рівень. В нас є в середньому 18-19 районів по області, а їх має бути не більше трьох-чотирьох.

Ірина Соломко: А коли ці офіси запрацюють?

Юрій Третяк:  Як тільки буде підписана програма Європейського союзу, ці офіси будуть повноцінно запускатися. Але вже зараз є пропозиції найближчим часом оголосити конкурс по відбору керівників цих офісів.  Я поки не буду вдаватися в подробиці, але можу сказати, що є ідея, як ці офіси перетворити в інституції підтримки розвитку регіону.

Ірина Соломко: Чи не вважаєте ви, що Центральний офіс реформ має очолити іноземець?

Юрія Третяк: Очолити цей офіс має керівництво Міністерства регіонального розвитку. Саме на нього покладена вся відповідальність за реформу. Офіс працює для Мінрегіону.

Але може бути, що експерт-іноземець високого рівня, який колись був урядовцем країни, де успішно була реалізована децентралізація, буде активно допомагати нам впроваджувати реформу. Він стане комунікатором між нами та європейськими партнерами.

 

За підтримки

Територія
Поділитися

Може бути цікаво

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз