Закритість влади призводить до того, що громадяни відвертаються від неї, — Мисів

Ірина Соломко: Під час дослідження було опитано майже 20 тисяч людей, наскільки я пам’ятаю, таких масштабних досліджень в Україні ще не робилося.

Любомир Мисів: Можливо, і робилися, але воно унікальне є тим, що досліджувались місцеві настрої. 22 обласних центри, Маріуполь та Сєвєродонецьк — такий ареал наших досліджень. В кожному місті опитали по 800 респондентів. Вивчали настроїв мешканців міст, як вони ставляться взагалі до життя в місті, місцевої влади, корупції, різних інституцій.

Оскільки наші міста — локомотиви децентралізації і локомотиви життя, були обрані саме обласні центри, а не малі громади. Дослідження — це демонстрація того, що думають українці про свої міста та про своє життя.

Ірина Соломко: Найменш позитивно оцінюють ситуацію в країні в Миколаєві, і найбільш позитивно — у Вінниці, зокрема це стосується того, чи в правильному чи не в правильному напрямку йдуть справи в країні. Але набагато позитивніше вони оцінюють справи у місті. Як цей феномен можна пояснити?

Любомир Мисів: Цей феномен ми спостерігаємо вже декілька років — місцеві настрої набагато позитивніші, ніж настрої загальноукраїнські. Люди не порівнюють життя в різних містах, вони говорять, що їм добре саме в своєму місті.

Це відбувається завдяки тому, що загальнонаціональні настрої формуються в нас за допомогою засобів масової інформації. Люди дивляться телевізор, слухають радіо, читають інтернет, бачать цю картинку, яка створюються негативною, а на місцевому рівні вони бачать всі зміни на власні очі.

І через те цей настрій краще, тим більше мер міста та міська рада доступніше для них. Вони можуть піти туди та висловити свої незадоволення, отримати конкретні послуги і оцінити їх рівень.

А в місті Києві, не дивлячись на те, що він є лідером за всіма послугами, настрої в місті є не дуже позитивними. Це певний зріз України, і у мешканців набагато вищі очікування.

Я хотів би відзначити два фактори, якими містяни пишаються більше всього в усіх містах, — це те, що міста бережуть свою культуру і традицію регіону і те, що місто має хороші побутові умови

Ірина Соломко: Тільки 22% киян вважають, що в Києві йдуть справи в правильному напрямку, і лідерами є Івано-Франківськ (61%). Аутсайдерами є Херсон (9%) Сєвєродонецьк (10%), Суми(14%) і Миколаїв (15%). Хоча цікаво, що Миколаїв по інших рейтингах лідирує. Як це може поєднуватись?

Любомир Мисів: Ми досліджували багато різних сфер, і люди висловлювались з різних питань. У Миколаєві змінився мер, змінився настрій у місті, люди побачили певні зміни, але місто все одно поки що знаходиться внизу рейтингу.

Івано-Франківськ — невелике місто, де міська рада має величезну підтримку, там вірять в мера і його можливості. Загальні настрої є дуже позитивними. Але якщо ми глянемо на настрої в цілому по Україні, то Івано-Франківськ пасе задніх. Тобто івано-франківці надзвичайно низько оцінюють стан справ в Україні, в той час, як мають високий оптимізм в оцінці справ у місті.

В Києві ситуація зовсім інакша, за оцінками демографів там проживає близько 15% населення України. І весь стан міста оцінюється з точки зору самої країни, тобто він формується не міським настроєм, а настроєм загальнонаціональним.

В нашому опитуванні було питання стосовно корупції, і 2/3 населення в Києві говорить про те, що рівень корупції в Києві такий самий, як і в Україні, хоча в інших містах ця цифра буде меншою. А все тому, що проблема корупції не в містах, а всі показують на вулицю Грушевського і говорять, що саме там сидять всі корупціонери.

Місцеві настрої набагато позитивніші, ніж настрої загальноукраїнські.

Ірина Соломко: На запитання «Чи ви пишаєтесь своїм містом?» найпозитивніше відповіла Вінниця (60%), і найнегативніше — Херсон (20%). Лідер і аутсайдер і тут не змінились.

Любомир Мисів: Вінниця є лідером в усіх питаннях, і це прослідковувалося ще до початку опитування. В нас є чотири міста, де оцінка міської влади завжди була високою — Вінниця, Львів, Харків та Луцьк.

У Вінниця треба віддати належне колишньому меру Володимиру Гройсману, адже він багато доклав зусиль для того, що у Вінниці сформувалась така громадська думка, що у цьому місті є добре. І справді, там відчувається позитивні зміни.

Стосовно Миколаєва і Херсона. Південь взагалі песимістичний з усіх точок зору. Там більше критикують владу, багато хто залишився незадоволеним тими подіями, які відбуваються після Майдану. І там загальнонаціональна картинка накладається на місцеву.

Щоб вийти з цього порочного кола, потрібні реальні зміни. У Миколаєві, наприклад, змінився мер, і вже в людей змінилася думка про місто, там відбувся певний ріст.

Таким прикладом є ще місто Чернігів, де після зміни мера настрій чернігівців різко піднявся вгору в порівнянні з минулим роком.

Ірина Соломко: Якщо проаналізувати, чому люди пишаються своїм містом, то ми побачимо, що це культура та традиції, туризм, побутові умови для життя. А щодо наявності інвесторів, то показники будуть дуже низькими. Тобто ця карта гордості теж показова.

Любомир Мисів: Так, в нас є лідер туристичної галузі — це Львів, Київ, Одеса. Стосовно побутових умов Вінниця є лідером, оскільки там була проведена величезна робота з точки зору покращення інфраструктура, і це є заслуга десятків років роботи місцевої влади.

Я хотів би відзначити два фактори, якими містяни пишаються більше всього в усіх містах. Це те, що міста бережуть свою культуру і традицію регіону і те, що місто має хороші побутові умови.

Вінниця є лідером в усіх питаннях

Та є проблеми в економіці. Найбільше громадяни незадоволені можливістю зароблянням грошей у своїм містах. Вони задоволені можливістю вільно пересуватися, висловлювати свої думки, задовольняти свої духовні потреби, а от економічні свободи і можливість брати участь у вирішенні справ міста містян задовольняють найменше. І на це треба звернути увагу.

Ірина Соломко: Лідер в демократичних показниках, коли люди оцінюють рівень можливості включатися у вирішення проблем міста на відмінно, це Рівне (11%). На півдні ніхто не оцінює цю категорію на відмінно, лише у Запоріжжі на оцінку «добре» оцінюють цей показник 4% опитуваних, «погано» — 38%, «жахливо» — більше 50%. Як ви вимірювали цей показник?

Любомир Мисів: Ми поставили цілий блок — які можливості надає вам місто: вільно пересуватися, задовольняти духовні потреби. Одним з питань також було можливість включатися в процес вирішення питань у місті. Так і відповідали респонденти — чи є у них така можливість. Респонденти, напевно, мали на увазі, наскільки ведеться комунікаційна робота місцевої влади з містянами. Влада взагалі комунікує через ЗМІ. А закритість влади призводить до того, що громадяни відвертаються від неї.

Південь взагалі песимістичний з усіх точок зору. Там більше критикують владу, багато хто залишився незадоволеним тими подіями, які відбуваються після Майдану

Ірина Соломко: Щодо можливістю займатися підприємницькою діяльністю, то в лідерах Луцьк і Рівне. В аутсайдерах Запоріжжя, Сєвєродонецьк і Миколаїв. Як цей показник вимірювався?

Любомир Мисів: Ми запитували людей, чи мають вони можливість займатися підприємницькою діяльністю чи ні. І вони оцінюють цей показник за чотирибальної шкалою — «відмінно», «добре», «погано» чи «жахливо». І тут теж питання корупції. Громадяни говорять, що одним зі шляхів вирішення корупції — це покращення видачі дозволів та довідок. Якщо місто здатне вирішити швидко ці питання, створювати адміністративні центри для видачі цих самих дозволів, і це відбувається швидко без корупційних складових, це створює уяву у містян, що це питання можна швидко вирішити.

Якщо ця комунікація не налагоджена, то містяни говорять, що можливості для ведення підприємницької діяльності немає.

Плюс загальний настрій міста впливає на усі показники, якщо в Києві загальний настрій поганий, то тут все буде погано. І треба з тим працювати і формувати відчуття щастя.

Ірина Соломко: Щодо корупції на рівні міської влади лідирують Суми і Київ, Житомир. На останньому місці Чернігів, Маріуполь та Хмельницький.

Любомир Мисів: Тут треба брати за основу показник індексу частоти корупційних випадків. Тобто люди говорять про те, скільки вони та їхні родичі за останні два роки давали хабарі. Лідерами у цьому питанні є Хмельницький і Ужгород. Ужгород біля кордону, і там люди говорять про корупцію, коли вирішують свої питання при перевезенні певних товарів. А Хмельницький — це величезний ринок, і така оцінка пов’язана саме з цим. Найменша частота корупційної складової була у Миколаєві.

І цього року була цікава тенденція: збільшилася кількість тих, хто не зміг відповісти на це питання. Тобто люди уникали відповіді стосовно питань корупції, зокрема корупційних випадків.