«Коло побратимів»: як групи самодопомоги підтримують ветеранів АТО та близьких

Таке розділення не випадкове. За словами психологів, існує два види стресу. З першим — дуже важким, стикається людина, котра безпосередньо перебуває у епіцентрі подій. Але вихід з цього стану достатньо швидкий. Другий вид стресу отримує член родини, котрий переживає за свою близьку людину, яка знаходиться на війні. Неможливість вплинути на ситуацію, відчуття невідомості — все це травмує дуже глибоко, занурює у стан, на подолання якого може піти декілька років.

За словами менеджерки проекту «Коло побратимів» Анастасії Жидкової, програма реалізується у декілька етапів. На першому етапі кваліфіковані психологи навчають фасилітаторів — найбільш активних ветеранів, або членів їх сімей, котрі в майбутньому будуть модерувати та направляти спілкування у групах:

— Мы даем определенную базу знаний, определенные навыки, которые они используют, для того, чтобы в группах самопомощи организовать процесс обмена опытом и позитивными практиками, как справляться с трудностями возвращения бойца домой.

У «Колі побратимів» діє правило повної конфіденційності, оскільки дуже часто учасники та учасниці програми соціально-психологічної підтримки діляться дуже особистими переживаннями та думками. Є таке поняття — «відпустити проблему у групу», коли пошук шляхів виходу з кризової ситуації відбувається колективно, всі діляться своїм власним досвідом.

Більше детально про те, як відбуваються зустрічі, розповідає фасилітаторка групи самодопомоги Олена Безединова:

— На группе обычно дается какая-то тема. Например, сегодня была стрессоустойчивость. На прошлой группе была тема конфликтов — виды конфликтов и способы их разрешения. Также у нас затрагиваются важные темы для семей участников АТО. Это алкоголізація, повышенная агрессивность, проблемы со сном, трудности социальной адаптации. Я, как человек, который общается очень часто с участниками АТО — для человека, сразу после возвращения, проблема сходить в магазин. С повышенным чувством справедливости. Не все такие, но многие.

Організатори зазначають, що «Коло побратимів» — це не реабілітаційна програма, а програма соціально-психологічної підтримки. Мається на увазі, що і ветерани АТО, і їх близькі — це здорові люди, які мають сили, щоб відновитися самостійно. Головне повернути їм цей ресурс. Тим паче, що багато хто приходить на зустрічі не для того, щоб озвучити свої проблеми, а для того, щоб поділитися позитивним досвідом їх вирішення.

Юлія Калишева, дружина демобілізованого бійця 54-ї бригади, зауважує, що вчорашні солдати та їх близькі стикаються з цілою низкою проблем, які можуть бути просто не зрозумілі навіть найближчим друзям, котрих не торкнулася війна.

— Мне кажется, самое сложное было в том, чтобы прийти сюда. Найти в себе силы. Из серии «Мы всем здоровы, нам это не надо», да? Самое сложное перейти этот порог. А потом ты уже понимаешь, что это тебе необходимо. Ты находишь здесь определенные позитивные ситуации, выносишь много умных вещей, которые понимал, но не осознавал. А здесь же приходит осознание.

Свою партнерку по групі самопомочі підтримує і Оксана Мороз, дружина демобілізованого лікаря 37-го батальйону:

— Так случилось, что основная часть наших знакомых осталась в той жизни. Для нас они просто физически исчезли. А здесь… Мы ждем две недели, чтобы пообщаться в кругу близких людей, которые нас понимают. За прошедшие три годы, когда было тяжело, у нас общее теперь прошлое. Мы слушаем друг друга и даем какие-то советы, которые, как оказывается, через какое-то время помогают людям.

Паралельно зустрічам у групах самодопомоги, в рамках «Кола побратимів» проходить і низка підтримуючих заходів — сімейні свята, спільні соціально-корисні заходи, все те, що допомагає учасникам включитися у життя.

Наразі «Коло побратимів» працює у п’яти районах Запорізької області. За час існування проекту у ньому вже взяли участь 165 людей. Інформацію про групи самопомочі учасники знаходять, як правило, через знайомих, за допомогою соцмереж, а також через військкомати та військові шпиталі.

Цікаво, що соціально-психологічна підтримка ветеранів та членів їх родин, яка працює за принципом «рівний — рівному», є досить популярною у світі — особливо у Європі та Америці. Проте для України це все ще інновація.

Максим Щербина для «Громадського радіо» з Запоріжжя.