Переселенка з Ясинуватої лікує душу арт-терапією і заробляє цим на життя

Переселенці, які були вимушені покинути свої міста через війну, переживають серйозний стрес, який іноді переходить в довготривалу депресію. Подолати цю проблему багатьом допомагає творчість

Ведучі

Наталя Поколенко

Переселенка з Ясинуватої лікує душу арт-терапією і заробляє цим на життя
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/05/hr-news-16-05-16-art_terapija.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/05/hr-news-16-05-16-art_terapija.mp3
Переселенка з Ясинуватої лікує душу арт-терапією і заробляє цим на життя
0:00
/
0:00

20-річна Наталя Держипільська за освітою швачка. Втім іграшки ніколи не робила. Переїхавши з мамою до Дружківки, взялася за цю справу. Спочатку зробила зайця, потрібен був подарунок, а грошей не було.

Потім стала далі розвиватися:

“Хобі з’явилося торік влітку. Іграшки я завжди любила, це для мене якась чарівність, а займатися почала, бо потрібен був подарунок. Спробувала і відкрила для себе багато нового. В Інтернеті знайшла масу ідей, загорілася і почалася творчість”, – згадує Наталя свої перші роботи.

Для своїх виробів — ляльок, зайців, ведмедів — Наталя намагається використовувати натуральні тканини, виключно яскраві, аби сама іграшка несла у собі позитив. А ще знайомі кажуть, що і вона схожа на своїх ляльок. Хоча усіх їх вона бере зі своєї голови.

“Для мене це справжнє відкриття, яскраві кольори, фарби. Уява, думка — усе відкрилося. Я вкладаю душу усю, любов у цю іграшку — і вона такою виходить. Коли починаю шити, є заготовка зайця, я не знаю, який він буде. Я просто шию одяг, а воно само якось виходить. Багато хто говорить, що ляльки схожі на мене усі”, — каже Наталя.

Реалізує свої авторські роботи через соціальні мережі і на численних ярмарках. Говорить, що познайомилася з багатьма творчими людьми вже тут, у Дружківці. Написала проект, отримала техніку для шиття від грантодавців з Міжнародної організації з міграції.

“Мій перший ярмарок був тут, у Дружківці. Це був День міста. Знайомі покликали взяти участь. Перший ярмарок пройшов дуже вдало, я навіть не очікувала. Стільки людей із захопленням казали, що такого не бачили у місті. Це дало мені ще більший стимул, що треба це робити”, – розповідає Наталя про свої успіхи.

Нещодавно молоду майстриню запросили до краматорського Центру психосоціальної допомоги переселенцям. Наталя охоче відгукнулася. Проводила майстер-класи, навчала людей шити іграшки, аби такою арт-терапією допомогти переселенцям подолати психологічний бар’єр і адаптуватися до нового життя.

“Покликали проводити майстер-класи для переселенців. Там збирають багатьох людей, які хочуть чогось досягти, чомусь навчитися. Проводять такі ж переселенці, як і я. Ми з ними робили ведмедів. Усі були у захваті. І діти шили, і батьки допомагали. Люди прагнуть цього навчитися”, — говорить дівчина.

Зараз Наталя Держипільська навчається у харківському виші на дизайнера одягу і мріє відкрити власну арт-студію. У ній шитиме одяг на замовлення і продаватиме свої авторські іграшки. У тому, що їй вдасться це, не сумнівається, бо має оптимістичну натуру і попри труднощі завжди посміхається.

Наталя Поколенко з Донеччини для «Громадського радіо»

Оцініть цей матеріал і запропонуйте свою тему для наступної програми

За підтримки:

Точки опори

Цей матеріал було створено за підтримки International Medical Corps та JSI Research & Training Institute, INC, завдяки грантовій підтримці USAID. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, не повинні жодним чином розглядатися як відображення поглядів чи думок всіх згаданих організацій.

This material has been produced with the generous support of the International Medical Corps and JSI Research & Training Institute, INC. through a grant by United States Agency for International Development. The views and opinions expressed herein shall not, in any way whatsoever, be construed to reflect the views or opinions of all the mentioned organizations.

Коментарi до запису