Ветерани АТО часто не розуміють, ким вони хотіли б працювати – HR-консультант

Про це говоримо з HR-консультанткою проекту “Воїну гідна праця” Анастасією Якименко.

В перші хвилини розмови вона зазначає: такі випадки у її практиці були, але їхній проект співпрацює тільки з тими компаніями, які лояльні до ветеранів АТО.

Анастасія згадує один випадок, коли ветерану АТО відмовили у працевлаштуванні в одному з банків. Він претендував на посаду водія-інкасатора. Пройшов онлайн-курси з навчання, отримав сертифікат. Пройшов 3 етапи співбесіди: з HR -ом, який займається підбором персоналу в інкасацію, потім – з HR-ом та директором відділення, в якому безпосередньо мав працювати. Залишався останній етап – проходження поліграфу.

 «Через деякий час йому повідомили, що за результатами поліграфу йому відмовлено в працевлаштуванні. Причину не коментують. При цьому всі, хто спілкувався з ветераном з банку – і HR і директор відділення – були готові працевлаштувати ветерана», – говорить Якименко.

Тоді Анастасія вирішила порадитись з кадровиком банку щодо можливості повторного проходження поліграфу, або пошуку інших можливостей, але правила підбору персоналу такі, що коли перевищено допустиму межу поліграфу, за правилами людині відмовляють без пояснення подробиць.

Втім, є і широковідомі причини, через які демобілізованим відмовляють у працевлаштуванні. Існує стигматизація ветерана як серед широкого загалу, так і серед роботодавців, як невідповідального, агресивного чи того, хто зловживає алкоголем, зазначає Анастасія Якименко.

«Але радує, що не всі роботодавці його дотримуються. Нас ця проблема насправді дуже хвилює і, щоб її вирішити, ми створили інформаційну кампанію, де збираємо успішні історії ветеранів, які, повернувшись з війни, успішно реалізують свій бізнес, соціальний проект чи перекваліфікувувались після демобілізації», – підкреслює HR-консультантка.

Мета компанії – продемонструвати можливості успішної самореалізації ветеранів у мирному житті, підвищити активність ветеранів у поверненні до мирної праці.

Питаємо у Олени: чи можна переконати скептично налаштованого роботодавця? Вона ж наголошує: 80 відсотків успіху залежить від ветерана. Багато хто очікує, що HR-и будуть вирішувати всі питання за нього, але їхнє завдання – супровід і допомога в працевлаштуванні. Але все залежить, в першу чергу, від мотивації людини.

Як психолог за освітою, Анастасія Якименко говорить: людина до війни, під час та після – це три різні людини. І, насправді, відразу після повернення із зони АТО складно працювати.

«Адже психологічні особливості кожної людини різні. Хтось швидко соціалізується за декілька місяців, в когось цей процес відбувається повільніше і для соціалізації треба рік, два. В нашому проекті ми це розуміємо і підходимо комплексно до процесу, скажімо так, повного повернення. Коли до нас звертається ветеран, і в нас після спілкування з HR-консультантом виникають сумніви, щодо того чи готовий він працювати на даний час, ми направляємо його до психолога і здійснюємо супровід до працевлаштування. Це залежить не від професії, а від індивідуальних особливостей ветерана», – пояснює вона.

Анастасія додає: часто ветерани, повернувшись з війни, не готові повертатись до тієї професії, в якій вони працювали до АТО і шукають щось суміжне з діяльністю, яку вони виконували в зоні АТО. Або часто не розуміють, ким після повернення вони хотіли б працювати. В таких випадках їхній проект працює в напрямку профорієнтації.

За словами HR-консультантки, є професії, де саме ветеранам АТО віддають перевагу. Це такі професії, як водій інкасатор, охоронець (як в бригаду швидкого реагування в пультовій охороні, так і на охорону різних об’єктів). Також дуже поширені запити на працевлаштування від побратимів, коли ветерани, які відкривають свою справу, звертаються до проекту «Воїну гідна праця», щоб там поширили інформацію про відкриті вакансії, наприклад, в будівельні або мобільні бригади.

І, якщо роботодавець таки запросив на співбесіду, то перше, що радить Анастасія Якименко, почитати інформацію про компанію, до якої запросили, ознайомитись з її діяльністю, щоб зрозуміти, чи збігаються цінності ветерана та цінності компанії, щоб потім не було розчарувань.

«Рекомендую взяти з собою резюме на співбесіду. 3. Варто заздалегідь підготувати розповідь про свій досвід роботи. 4.Не соромитись задавати запитання роботодавцеві, вони готові на них відповідати і це дає можливість їм розуміти, що ви насправді зацікавлені в працевлаштуванні саме в їхній компанії. 5. Зазвичай роботодавці запитують чому саме ця компанія, тому рекомендую подумати про відповідь на це питання», – розповідає Анастасія Якименко.

Не менш важливо, підкреслила Анастасія, щоб у цей відповідальний та хвилюючий момент, ветерана АТО підтримала його родина. 

Валентина Троян, Точки опори