facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Грант проти російської дезінформації і хворі медики: що у світі з COVID-19?

Від початку епідемії в Україні коронавірусом заразилися понад 4 тисячі медиків. У світі продовжується флешмоб подяки лікарям.

Грант проти російської дезінформації і хворі медики: що у світі з COVID-19?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

У сьогоднішньому випуску про таке:

  • Від початку епідемії в Україні коронавірусом заразилися понад 4 тисячі медиків.
  • Церква у Берліні відкрила двері для мусульман, коли в сусідній мечеті закінчились місця, а англіканський пастор на карантині у Кенії відвідує своїх вірян.
  • У світі продовжується флешмоб подяки лікарям і не тільки: історія про те, як подякували жінці, яка працює охоронницею в лікарні.

Банкрутство столітньої компанії 

Один з найбільших сервісів оренди авто Hertz заявив про банкрутство. Компанія проіснувала понад 100 років, але через падіння попиту на оренду автомобілів на тлі пандемії подала клопотання про захист від кредиторів під час банкрутства у США. Компанія хоче реструктуризувати свої борги, пише Reuters.

Через пандемію Hertz вже звільнила за різними даними від 10 до 20 тисяч працівників. Всього на компанію у світі працюють майже 40 тисяч людей. Минулого тижня звільнився виконавчий директор компанії. До пандемії Hertz накопичила мільярдні борги, а зростання числа додатків для виклику авто призвело до падіння попиту на оренду автомобілів.

Головні операційні регіони в Європі, Австралії та Новій Зеландії, а також франчайзингові структури у США процедура банкрутства не зачепила, зазначають представники компанії.

У листі до інвесторів, пише АР, наприкінці квітня аналітик Джеффріс Хамза Мазарі передбачив, що шанси компанії пережити пандемію 50 на 50.

Антифейковий грант

Досить фейків — вирішив Держдепартамент США й оголосив грант за «викриття дезінформації Росії про охорону здоров’я». Відбирати збираються серед організацій, які раніше спростовували російську дезінформацію. Переможець конкурсу отримає 250 тисяч доларів. Раніше The New York Times і Financial Times писали, що в Росії занижують показники смертності від коронавірусу на 70%. Влада Росії це заперечує.

У Харкові захворів директор обласної інфекційної лікарні

Директор Харківської обласної інфекційної лікарні Павло Нартов захворів на COVID-19, пише Суспільне. Інформацію про позитивний ПЛР-тест на коронавірус підтвердив Суспільному він сам.

Тест Нартов зробив 22 травня, коли з’явилися клінічні симптоми СOVID-19 — підвищена температура, кашель та біль у горлі. Директора госпіталізували, у цій лікарні захворіли ще чотири працівники, в тому числі начмед. Усі шпиталізовані.

За словами заступника голови Харківської облдержадміністрації Михайла Черняка, попри хворобу директора, «лікарня працює в штатному режимі».

Від початку епідемії в Україні коронавірусом заразилися понад 4 тисячі медиків, 28 з них померли, повідомили у Центрі громадського здоров’я.

Підтримка лікарів 

У всьому світі лікарі — це ті, хто першими стикається з хворобою. Аби підтримати тих, хто працює понаднормово і лікує хворих на коронавірус, у світі вже майже 2 місяці тривають акції. Так 21 травня українські таксисти у Дніпрі гуділи в клаксони біля лікарні №21, аби подякувати медикам за їхню роботу.

А у США днями власник піцерії Napoli’s Pizza Kitchen нагодував медсестер та лікарів

Подякувати варто і іншим працівникам лікарень, переконані на шоу Еллен Дедженерес. Шоу перерахувало 10 тисяч доларів на рахунок жінки на ім’я Бріджит, яка працює в охороні лікарні, виховує сама двох синів та опікується людьми, які поруч.

«Я працюю охоронницею у Little company Mary в Сан-Педро, Каліфорнія. У відділенні невідкладної допомоги я фактично перша, кого вони бачать. Я міряю температуру лікарям та медсестрам до того, як почнеться їхня зміна. Я переконуюсь, що в них немає лихоманки. Я перша, кого бачать пацієнти, коли приходять. І я та, хто говорить рідним, що вони не можуть лишитись з коханими. Це важко.

Дуже страшно. Я хочу повернутись додому, до дітей, здоровою. Я намагаюсь залишатись позитивно налаштованою, посміхаюсь, шкода, що вони не бачать моєї посмішки, коли на мені маска.

На моїй вулиці живуть двоє чоловіків — містер Джі та Ендрю. У них немає дому вже рік або два. Я ділюся з ними усім, що готую синам. Ми намагаємось переконатись, що їм є що поїсти і попити щодня.

8 років тому ми з дітьми не мали дому. У мене був рак, ми жили у притулку в Кемптоні. Ми пройшли дуже-дуже довгий шлях. Ми змогли. Так, ми змогли, і я буду завжди пам‘ятати ті часи, тому я завжди приглядаю за містером Джі та Ендрю. Я допомагаю, бо колись хтось допоміг мені».

Історія Бріджит — одна з багатьох. Якщо ви чи ваші рідні знаєте про людей, які допомагають у своїй спільноті долати наслідки пандемії, розкажіть нам про це у Facebook Громадського радіо, а ми переконаємось, аби про них дізнались якомога більше людей.

Бразилія не пройшла пік коронавірусу

Південна Америка може стати новим епіцентром поширення коронавірусної хвороби COVID-19, а найбільше постраждала Бразилія, заявили у ВООЗ, передає Reuters. Президент Бразилії Жаїр Болсонару довгий час не визнавав існування коронавірусу, називав його «просто грипом».

Наразі Бразилія посіла третє місце у світі за кількістю підтверджених випадків COVID-19, пише BBC. Хворих, за офіційними даними, понад 310 тисяч, їхня кількість все ще зростає, а країна не пройшла пік. Попри зростання кількості інфікованих, Болсонару хоче почати відкривати кордони, але лідери інших країн Латинської Америки побоюються, що погіршення ситуації в Бразилії може негативно позначитися на всьому регіоні.

Раніше новим епіцентром коронавірусу називали Африку. За даними ВООЗ, наразі в Африці фіксують зростання нових випадків інфікування, але рівень летальності відносно низький, пише hromadske.

«Низький рівень летальності може бути пов’язаний із тим, що більшість населення континенту молодша за 18 років», — зазначили у ВООЗ.

Водночас в організації переживають, що хвороба може широко розповсюдитись на континенті через недостатньо розвинену медицину та невелику кількість апаратів штучної вентиляції легенів.

Балконні богослужіння

У столиці Кенії Найробі заборонено проводити богослужіння, люди сидять вдома через карантин. Аби повернути вірянам відчуття норми місцевий пастор Англіканської церкви Пол Мачіра вирішив проводити балконні богослужіння, пише AP.

Він приходить у двір, попередньо спитавши, чи бува немає незгодних, підключає колонки, просить людей вийти на балкони й разом з ними співає молитви та пританцьовує.

Служби пастор проводить щонеділі, починаючи з березня. Поки він обійшов 16 місць. Якщо ж серед жителів будинку є незгодні, пастор службу не проводить, говорить що згода і дотримання дистанції — головні умови. Від початку епідемії у Кенії зафіксували тисячу випадків хвороби. Пастор вірить, що його робота допомагає людям адаптуватись до карантину.

Так само й адаптуватись до життя після карантину — ще той виклик, особливо у релігійних спорудах. Так, у Німеччині з 4 травня дозволили проводити богослужіння, але за однієї умови — тримати дистанцію в 1,5 метри. Коли місця в мечеті Дар Ассалам в Берліні закінчились, сусідня церква Марти Лютеран відкрила свої двері для мусульман, пише BBC.

Там запропонували мусульманам провести п’ятничну молитву під час Рамадану.

Повну програму слухайте в аудіофайлі.

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації