Коронавірусна інклюзія: маски для людей з порушеннями слуху та онлайн-психолог для жителів Донбасу

У сьогоднішньому випуску про таке:

• Відкривати чи не відкривати кордони. Німеччина, Австрія та Франція обмежують перетин кордонів до середини червня, а країни Балтії знімають обмеження.

• З якими проблемами звертаються найчастіше до психолога українці, які під час карантину живуть на кордоні з тимчасово окупованими територіями Донбасу — говоримо з психологинею ГО «Проліска» Ольгою Климовською.

• Як допомогти нечуючим людям спілкуватись попри масочний режим — лайфхаки від бельгійської спільноти.

У Донецькій області триває червоний режим, тобто в’їхати сюди може лише людина, яка має реєстрацію на території, підконтрольній українській владі, а також працівники, відповідальні за життєзабезпечення регіону. Тимчасова заборона на перетин лінії розмежування залишається чинною до окремого розпорядження.

Українці, які живуть у двадцятикілометровій зоні від лінії розмежування, і так стикаються зі смертю, а коронавірус з карантином додали тривоги, розповідає керівниця програми з психологічної допомоги громадської організації «Проліска» Ольга Климовська.

«Ізольовані поселення стали ще більш ізольованими, тому що немає транспорту, немає змоги кудись поїхати. Всі люди, і там де є бойові дії, і там де їх нема, кажуть, що карантин все-таки впливає на моральний стан, коли ти зачинений у чотирьох стінах. Навіть якщо в тебе є приватне подвір’я, город — це трохи інша ситуація. Лячно за економічний стан, страшно заразитися. Коли тільки ввели карантин, для багатьох людей було стресом саме те, що закриваються КПВВ».

З 22 березня на Донбасі припинили пропускати людей і транспортні засоби через КПВВ у зв’язку з протиепідемічними заходами, а також обмежили в’їзд і виїзд в зону ООС. Знімати обмеження поки зарано, вважає президент України Володимир Зеленський. Очільник Донецької ОДА Павло Кириленко взагалі вважає, що окупаційна влада факти захворювань на COVID-19 приховує.

«У разі відкриття КПВВ, на підконтрольній української владі території ситуація може бути непередбачуваною», — заявляє Кириленко.

«Проліска» працює у зоні ООС з 2014 року, Ольга говорить, що організація готова допомагати як матеріально, так і психологічно.

«До того, як почалась вся ця історія з коронавірусом, ми надавали першу психологічну допомогу. Якщо раніше це була психологічна допомога у звязку з тим, що прилетів якийсь снаряд чи сталась пожежа, то на середину травня була велика кількість звернень саме від людей, які не могли поїхати, куди хотіли. Закривалися КПВВ, люди не розуміли, що робити, що відбувається. Декому потрібна була інформаційна допомога. Були люди, яким було важко психологічно: у них тремтіли руки, їм було погано. Щоб розібратись зі своєю проблемою, треба спочатку хоча б трохи заспокоїтись».

Карантин не тільки загострив ситуації насилля в тих родинах, де воно було, а й ускладнив до того нормальні стосунки в громадах, розповідає керівниця програми з психологічної допомоги громадської організації «Проліска» Ольга Климовська.

«Якщо на початку звернень було небагато, з родин, де насильство відбувалось і раніше, то десь з середини квітня почались звернення через нові конфлікти саме тому, що люди вперше проводять стільки часу разом. Були конфлікти у громадах, коли люди у селі щось не зрозуміли, не поділили».

Психологи вирішили не проводити консультації тільки онлайн, і для цього в них було кілька причин.

«Ми не відмовилися повністю від очної роботи. Ми використовуємо маски, дотримуємось дистанції, бо розуміємо, що у багатьох нема доступу навіть до нормального телефонного звязку, тому ми зберегли очне консультування для тих, хто не може інакше».

Тоді психологи приїжджають, вдягають маски, спілкуються. Програми для очних зустрічей довелось швидко адаптовувати до онлайн-консультацій, розповідає Ольга Климовська.

«Людині, щоб не слухали домашні, треба кудись піти поговорити. У дворі приватного будинку пташки співають, курки… Це виклик для психологів, тому що іноді ці звуки чутно краще, ніж людину. Але все налагодили, можемо сказати, що заново зрозуміли, як створити безпечний простір під час дистанційної роботи і як працювати ефективно». 

До того ж у громадській організації «Проліска» записали кілька відеороликів, в яких психологи пояснюють, як можна допомогти собі впоратись зі стресом. Побачити ролики можна у Facebook  на сторінці організації «Проліска». А люди, які живуть на підконтрольній території у межах двадцятикілометрової зони від лінії розмежування, можуть подзвонити на номер 096 404 1034, і записатись на консультацію до психолога. Проєкт проводиться за підтримки Агенції ООН у справах біженців.

***

Україна поки тримає кордони закритими, як і більшість європейських країн. Так Франція і Німеччина домовилися скоординувати дії, щоб забезпечити контроль на спільному кордоні. Там обмеження на перетин діятимуть принаймні до 15 червня.

Про це заявив міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер. Напередодні глава МВС Німеччини заявив, що спільний контроль поширюється також на кордон зі Швейцарією та Австрією. 8 травня Єврокомісія закликала членів Шенгенської зони та асоційовані країни продовжити тимчасове обмеження для несуттєвих подорожей до ЄС до 15 червня.

А от Латвія, Литва та Естонія навпаки відсьогодні відкрили кордони для своїх громадян і осіб, які мають право на перебування в них, знявши обмеження на пересування транспорту, повідомляє портал національного телерадіомовлення Естонії ERR. Хоча кордони й відкрили, та громадянам доведеться просидіти два тижні на самоізоляції, якщо вони приїхали з однієї країни в іншу.

При цьому уточнюється, що якщо прикордонний контроль між Естонією і Латвією вже скасовано, то при в’їзді в Литву ще доведеться показувати документи.

***

Масочний режим поступово стає нормою у Європі та у світі, але для людей з порушеннями слуху — це справжній виклик. Під час розмови вони орієнтуються не лише на жестову мову, а й читають по губах. Відтак маски — це справжня проблема для спілкування, пише DW.

Представниця Франкофонної федерації людей з вадами слуху у Бельгії Марі-Флоренс Девалет говорить, що федерація запропонувала зробити прозорі маски, аби губи того чи тієї хто говорить, було видно. Допомогти вирішили вчителі однієї бельгійської школи — вони шиють маски з тканини й роблять вставки з прозорого пластику в маски, аби рот та губи людини було добре видно. Відтак можна спиратись на читання по губах, емоції та вираз обличчя.

How do you lipread when everyone is wearing face masks? Belgium's deaf community is working on a solution. pic.twitter.com/khFUyiDv8I

— DW Europe (@dw_europe) May 14, 2020

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.