У сьогоднішньому випуску розповімо про таке:
***
В Україні з 1 червня готуються відкрити басейни та спортзали, які були закриті на час карантину через пандемію Covid-19.
Про це на пресбрифінгу заявив головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Він же раніше виступав проти відкриття басейнів, аргументуючи це високим ризиком зараження.
«Раніше ми не розглядали відкриття басейнів на третьому етапі пом’якшення карантину. Нові дані, які сьогодні з’явились щодо поширення коронавірусної хвороби, щодо можливості поширення збудника коронавірусу через водний шлях передачі, зокрема в воді, яка підлягає постійній дезінфекції, дозволяють нам розпочати роботу».
Нині оцінки експертів щодо можливості заразитися коронавірусом у воді досить різні. Загалом вони сходяться на думці, що ризиковано плавати у басейнах, озерах або океані не через воду, а через людей у ній чи біля неї.
Як каже Анжела Расмуссен, вірусологиня зі Школи громадської охорони здоров’я Меейлмен Колумбійського університету, у вчених немає конкретних даних про новий коронавірус. Однак відомо, що інші коронавіруси нестабільні у воді й дуже чутливі до хлору.
«Через воду в басейні, прісну воду в озері або річці або через морську воду дуже важко заразитися. Ймовірно, найбільший ризик для літнього відпочинку на воді – це скупчення людей. Найбільш концентрованими джерелами вірусу в такому середовищі будуть люди, що бовтаються в басейні, а не сам басейн».
У МОЗ нині готують необхідні рекомендації щодо безпечної роботи басейнів. Натомість у Сполучених Штатах такі правила вже є. Там медики радять проводити дезінфекцію та вентиляцію приміщення, а також забезпечити приміщення фізичними перегородками та підказками для дотримання дистанції.Одягати маску під час плавання там навпаки не радять.
***
Всесвітня організація охорони здоров’я призупиняє випробування препаратів від малярії та вовчака як ліків проти коронавірусу. Це сталося після того, як вчені з’ясували — гідроксихлорохін та хлорахін не лише не допомагають, а й збільшують ризик виникнення ускладнень у пацієнтів з Covid-19. Відтак, ВООЗ вирішила поставити дослідження на паузу, поки не перевірить висновки вчених — заявив глава організації.
«Вчені повідомили, що серед пацієнтів, які отримують гідроксихлорохін та хлорахін окремо або з антибіотиками, вищий рівень смертності. Виконавча група «Солідарність», до якої входять десять країн-учасниць, погодилася провести всебічний аналіз та дати критичну оцінку всім доказам. Ми врахуємо усі наявні дані для адекватної оцінки потенційної користі і шкоди від цього препарату. Тим часом, виконавча група призупиняє випробовування групи ліків на основі гідроксихлорохіна, поки висновки вчених перевірить Рада з моніторингу безпеки даних».
У дослідженнях групи ліків на основі гідроксихлорохіна брали участь пацієнти з більш ніж 400 лікарень в 35 країнах. А в Україні вказані препарати МОЗ навіть включило в офіційний протокол лікування COVID-19. Однак, минулого тижня журнал The Ланцет оприлюднив результати мультинаціонального дослідження щодо ефективності гідроксихлорохіна та хлорахіна.
Згідно з ними, ці препарати збільшують ризик виникнення ускладнень у пацієнтів, зокрема із серцево-судинною системою, що створює додаткову загрозу смерті.
Якщо Всесвітня організація охорони здоров’я, у відповідь на нові дані вже призупинила дослідження препаратів, то в Міністерстві охорони здоров’ я України можливість коригування протоколу лікування лише планують обговорити — повідомив Громадському радіо член робочої групи протоколу Сергій Дубров.
«В журналі The Ланцет, одному з найавторитетніших медичних часописів, вийшли результати великого дослідження, яке налічувало 96 тисяч 32 пацієнти, 671 лікувальний заклад. Тобто обсяг дослідження просто величезний. Дійсно, це дослідження показало, що смертність серед групи пацієнтів, які приймали гідроксихлорохін та хлорахін була вищою, ніж в групі пацієнтів, які не приймали ці препарати. Завтра-післязавтра наша робоча група буде збиратися і обговорювати доцільність застосування цих препаратів».
Згідно з чинним протоколом, в України гідроксіхлоріном радять лікувати дорослих пацієнтів, які мають середню тяжкість перебігу хвороби. Нагадаю, в багатьох країнах ліки Плаквеніл з діючою речовиною гідроксихлорохін використовують для лікування Covid-19. Президент США Дональд Трамп зізнався, що пив Плаквеніл превентивно — щоб не захворіти на коронавірус. Плаквеніл в Україні зник з вільного продажу в аптеках. Його потребують люди, що хворіють на ревматичні захворювання.
***
Тим часом Американська компанія Novavax почала випробування вакцини проти коронавірусу на людях. Як повідомляє Ройтерс, у першому етапі клінічних випробувань бере участь 131 доброволець з Мельбурна та Брісбена.
Доктор Грегорі Глен пояснив, що компанія використовувала генну інженерію для вирощування нешкідливих копій білка коронавірусу. Вакцина спрямована на посилення реакції імунної системи і стимуляцію вироблення антитіл до вірусу.
«Те, що у нас є — це дуже сильна імуногенна вакцина. Вона передбачає функціональні відповіді. Нещодавно ми побачили, що у наших піддослідних тварин виробляються дуже сильні антитіла. Вони мають захищати від вірусу і у випадку з людьми».
Результати першого етапу випробувань у компанії очікують до кінця липня, другого — до кінця року. Утім, Novavax — не єдина компанія, яка шукає вакцини від коронавірусу.
У середині травня Американська біотехнологічна компанія Moderna оголосила про успішне завершення першої фази випробування вакцини від коронавірусу на людях. У британській фармацевтичній компанії AstraZeneca обіцяють, що перші 30 млн доз вакцини будуть доступні вже у вересні.
Загалом, за даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, сьогодні у світі розробляється близько 100 вакцин від Covid-19. Щонайменше вісім з них вже тестують на людях.
Термін випробувань багатьох вакцин довелося значно скоротити. Замість того, щоб переходити від досліджень на тваринах у лабораторії до трьох фаз ретельно організованих випробувань на людях, деякі з цих етапів проводять одночасно, іноді навіть пропускаючи тестування на тваринах.
***
У Данії дозволили в’їзд для закоханих, які живуть по різні боки кордону. Але поліції потрібен доказ — спільні фотографії або любовні листи.
Крім того, щоб зустрітися, люди повинні довести, що перебувають у стосунках не менш ніж пів року. Заступник глави поліції Данії Алан Далагер Клаузен підкреслив: рішення впустити партнера або ж партнерку зрештою залежатиме від окремого правоохоронця.
Таке нововведення у країні розкритикували. Зокрема, данський політик Крістіан Хеґаард заявив, що вимога показати спільні світлини або переписку — це порушення прав на недоторканність приватного життя.
«Я ніколи не чув про країну, де для вʼїзду вимагають показувати приватне листування чи фотографії від партнера. Ми нарешті дозволили партнерам відвідувати одне одного, але не захистили їхнє право на приватність»
Утім, у соцмережах підозрюють, що таке рішення влада Данії ухвалила після того, як ЗМІ облетіла історія кохання 89-річного німця Карстена Хансена і 85-річної датчанки Інги Расмуссен.
Вони протягом двох років проводили вечори разом — у нього або в неї. Через епідемію коронавірусу кордон між країнами закрили, відтак Карстен та Інга щодня вирішили зустрічатися прямо на державному кордоні між Данією і Німеччиною. Обійняти одне одного вони увесь цей час не могли — мали тримати визначену законом двометрову дистанцію, адже вони — у групі ризику.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.