У посольстві України в Мадриді пролунав вибух. За даними іспанських ЗМІ, вибухівка була в конверті, який розпакував комендант диппредставництва. Внаслідок цього він отримав легкі поранення, наступного дня його виписали з госпіталю. Але це атака на дипустанову, захищену міжнародним правом.
Конверт із вибухівкою був адресований послу, але його не просканували, а розкрили охоронці в саду посольства. Попри початкові повідомлення у ЗМІ, що вибухнув «лист», насправді ж розмір пакунка був значно більшим за лист із документами. Це поштове відправлення, адресоване особисто на ім’я Погорельцева, викликало підозри у секретарки посла, адже пакунок не мав зворотної адреси, і не був схожим на пошту дипломатів. Секретарка передала його коменданту — тобто українському співробітнику, відповідальному також за охорону посольства.
Після цього ще один вибуховий пристрій виявили у конверті, який отримав супутниковий центр ЄС, розташований на Авіабазі Збройних сил Іспанії під Мадридом. Цю базу регулярно використовують для транспортування зброї, яку Іспанія надає Україні, а також для перевезення високопосадовців. Також вибухівку отримав виробник зброї Instalaza у Сарагосі. Компанія виробляє ракетні установки C90, які Іспанія постачала Україні.
Після теракту в Іспанії до посольств в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, генеральних консульств в Неаполі та Кракові, консульства в Брно надійшли закривавлені пакунки.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба: «У середу й четвер два посольства України за кордоном, крім посольства Іспанії, отримали листи з „дуже конкретними погрозами“. Йдеться про цілеспрямовану широкомасштабну кампанію проти України за кордоном».
Треба доводити, що стоїть за цією атакою на диппредставництва. Але ми можемо знайти тут російський почерк.
«У нас, безумовно, є здогадка, хто за цим стоїть, але потрібно прослідкувати всю мережу агентів і людей, залучених до цієї кампанії», — сказав Кулеба.
Цього ж тижня РФ почала брехню про те, що Польща готується анексувати частину України як компенсацію за допомогу українській стороні. При чому це сказав саме директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін.
«Польща форсує підготовку до анексії Львівської, Івано-Франківської та великої частини Тернопільської областей України»,— заявив Наришкін у розмові з РІА «Новости».
Примітивна спроба посіяти недовіру між Україною і Польщею. Спроба працювати з польською аудиторією. Звісно, якась частинка аудиторії, наприклад, у Польщі або у будь-якій країні може втрапити на гачок цих примітивних брехонь, але на рівні підтримки офіційної Варшави Україна може мати лише вдячність за послідовну партнерську позицію.
Хоча б тема уламків ракети, що впала на території Польщі. Висновки комісії ще не оприлюднені, але, вочевидь, це справді може бути ракета від української ППО, яка збирала російську ракету. І ми маємо розуміння, хто є першопричиною цього — це РФ і її ракетна агресія.
Читайте також: Зеленський каже, що Україна готова до справедливого слідства щодо падіння ракет у Польщі — Тетяна Трощинська
Найважливіші заяви:
«Україна повинна мати можливість атакувати аеродроми та ракетні склади Росії, з яких завдаються удари по українській цивільній інфраструктурі» — очільник МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс.
Це дуже важлива заява. Вона прямо озвучує цю дуже важливу річ, це означає, що провідні партнери про це почали думати. Не боятися ескалації — це те, на чому країни Балтії і Польща, наприклад, постійно наголошують.
«Моє послання колегам-міністрам закордонних справ на сьогоднішньому засіданні НАТО просте: зберігайте спокій і дайте танки» — глава МЗС Литви Габріеліус Ландсбергіс.
«Попередньою умовою розгляду питання членства України в НАТО є її перемога у війні з Російською Федерацією, і ми маємо цьому допомогти» — генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Держсекретар США Ентоні Блінкен: «Сигнал нашої зустрічі такий: наша колективна рішучість підтримувати Україну є і продовжить бути непохитною — зараз, упродовж зими і стільки, скільки буде необхідно, щоб Україна перемогла».
«Є лише один спосіб закінчення війни — Путін повинен піти з України» — Джо Байден на спільній пресконференції з Еммануелем Макроном.
Тема нарощування виробництва і постачання зброї для України
Від початку великої війни Росія завдала по території України понад 16 тисяч ракетних ударів. 97% цілей російських загарбників в Україні були цивільні.
Читайте також: У Росії після вбивств цивільних українців виникає шовіністичний підйом — Лариса Волошина
Генератор погроз і шантажу, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, сказав, що якщо Україні поставлять «Patriot», вони стануть «законною ціллю» для російських загарбників.
«Якщо, як натякнув Столтенберг, НАТО поставить київським фанатикам комплекси „Patriot“ разом із натовським персоналом, вони одразу ж стануть законною метою наших Збройних сил».
Медведєв також заявив, що НАТО не потрібно «цивілізованому світу». За його словами, альянс повинен «покаятись» і бути розпущеним.
Міністр закордонних справ РФ Лавров: «НАТО знову звернулося до пріоритетів холодної війни і бажає тримати росіян поза Європою, а американців усередині неї».
Це посилання на історію створення блоку НАТО і слова першого генерального секретаря Гастінгса Ісмея, який вивів формулу «тримати росіян поза Європою, американців у Європі, а німців — під контролем». Відтоді змінилося багато, крім Росії.
На пресконференції 1 грудня Лавров сказав таке:
«З Україною ми ж не просто ось так встали, (оскільки) нам не сподобався Зеленський, тому що він перестав грати в КВК і перестав свій театр утримувати, „Квартал 95“, і пішли ми війною на Україну. Це ж не просто так усе, ми ж попереджали довгі, довгі, довгі роки».
Тобто, це вже не «спеціальна воєнна операція». Він же прямо каже, що війна — це війна. Її почала Росія. Цим він виправдовує знищення України, тому що Росії можна. Також він сказав, що РФ не просила про переговори.
Цього тижня російська пропагандистка Маргарита Сімоньян сказала:
«Потрібно боятися програти. Якщо ми примудримося програти, Гаага чекає навіть на двірника, який у Кремлі прибирає».
Симоньян також сказала, що єдиною правильною реакцією з боку Росії можуть бути лише бомбардування української інфраструктури.
Тобто, вони всі прекрасно усвідомлюють, що те, що чинять в Україні — воєнні злочини, тероризм і геноцид. Вони бачать, що не виграють на полі бою. Гаага все ближча. Тому лише — нищення, інфраструктура, територія.
Голова Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн у зверненні щодо конфіскації заморожених російських активів та створення спецтрибуналу для покарання РФ за злочин агресії проти України заявила, що в Україні вже «загинули понад 20 тисяч мирних жителів і 100 тисяч українських військових».
Згодом текст заяви фон дер Ляєн на сайті Єврокомісії відредагували та опублікували вже без даних про втрати, при чому як серед цивільних, так і серед військових.
Пізніше в ЄК повідомили, що дані про «понад 100 тисяч загиблих українських військових», які озвучила Урсула фон дер Ляєн, стосуються також поранених — і це оцінка із зовнішніх джерел.
Можу припустити, що «зовнішнє джерело» — це інтерв’ю керівника Об’єднаного комітету начальників штабів США Марка Міллі, який сказав, що втрати росіян Україні перевищили 100 тисяч убитими та пораненими. За його словами, українські Збройні сили, «ймовірно, зазнали таких самих втрат». Згодом Секретар РНБО України Олексій Данілов не підтвердив слова генерала Марка Міллі.
«З боку російського ми підтверджуємо — це 100%. З нашого боку це не зовсім відповідає дійсності», — сказав Данілов в ефірі Радіо НВ.
Востаннє втрати ЗСУ у війні озвучив 22 серпня Головнокомандувач Валерій Залужний. Він повідомив, що загинуло близько 9 тисяч українських військових.
Юрій Бутусов: «Якби безповоротні втрати загиблими були б дійсно 100 тисяч військових загалом, то поранені, мали б бути, як мінімум, утричі більші, тобто понад 400 тисяч. Це штатна чисельність приблизно 100 бригад. Тобто значно більше, ніж Україна в принципі взагалі розгорнула у бойовому стані. Приховати такі втрати було б неможливо».
Читайте також: На дев’ятому місяці восьмого року війни це нарешті сталося: речниця «Укроборонпрому» про виробництво українських боєприпасів
«Пункти незламності» зламали тишу в політичній боротьбі, яка нібито пішла на другий план з початком великої війни.
Про те, що в Україні підготували 4 тисячі спеціальних місць, де можна буде погрітися, набрати води, зарядити телефон під час блекаутів, президент Зеленський повідомив ще 2 тижні тому. Тиждень тому стався блекаут. З’ясувалося, що в Києві пунктами незламності стали кав’ярні з генераторами, Сільпо, Нова пошта, Rozetka та інші відповідальні бізнеси, які просто встановили пункти для зарядки телефона і допомагали містянам. Самі ж «Пункти незламності» — насправді пункти обігріву — мали працювати в школах, зокрема, але не спрацювали.
Президент Зеленський: «Профанацію з київськими «Пунктами незламності» ніхто нікому не пробачить. Прошу, серйозніше».
Тут — дуже чіткий випад проти мера Києва. Мерія вважає цю історію політичною, і це правда. Але пункти обігріву не працювали — і це теж правда.
Саме по собі рішення про «Пункти незламності» ухвалив Кабмін. Заступник голови ОП Кирило Тимошенко постійно розповідав про них на брифінгах і у себе в Telegram постив мапу з ними. За їх облаштування відповідальні військові адміністрації.
Міські голови в інших містах, очевидно, зрозуміли, що незалежно від піару Офісу Президента, допомогти містянам передовсім мають вони. У Києві ж ми бачимо, що «Пункти незламності» навіть не були відчинені. В сенсі — двері не були відчинені.
Але найцікавіше: заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко вчора написав у Telegram, що до онлайн-мапи «Пунктів незламності» внесли зміни. Окрім місць, організованих обласною владою та ДСНС, які мають генератор, тепло, інтернет, чай/каву й аптечку, там тепер відображаються відповідальні бізнеси, а також аптеки, АЗС і т.д. Що й треба було довести. Тому що відповідальні бізнеси справді зорієнтувалися першими й поступили справді по-людськи.
Резолюція була прийнята більшістю голосів, без підрахунку, шляхом підняття рук. У резолюції сказано, що Голодомор є «злочином проти людяності», за який «відповідальне політичне керівництво Радянського Союзу на чолі з Йосифом Сталіним». Це коштувало років зусиль: українському Посольству в Німеччині та українським активістам. Петицію до Бундестагу із закликом до визнання Голодомору була підписана 2 роки тому, 70 000 підписів. Колишній посол у Німеччини Андрій Мельник розповідав, що це сотні зустрічей та бесід з німецькими депутатами та урядовцями. Нинішня резолюція Бундестагу також закликає до поширення в Німеччині інформації про Голодомор у рамках освітніх програм та протидії російським наративам.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS