Валерій Клочок: В аудиторії, з якою спілкуюся, помічаю деякий скептицизм і розчарування. Підрив росіянами Каховської ГЕС завів людей в розпач. Вони почали сумніватися, що Україну підтримуватимуть далі. Але.
Те, що сьогодні в тому числі підіймають на «Рамштайні 13» питання політичних гарантій, які може надати Вільнюський саміт в липні, — це дуже важливо. Але одностайності немає. Не варто було б зачаровуватися політикою західної Європи в частині підтримки України. Хоча я з повагою ставлюся до того, що, наприклад, Шольц зайняв проукраїнську позицію. Але що стосується питання формальності, він «пробуксовує». Мені видається, з нами зараз грає поганий жарт саме європейська бюрократія.
Дуже хочеться, щоб на Вільнюському саміті нам дали політичну перспективу. Тези, які лунають сьогодні, свідчать про те, що буде позитивна одностайність в цьому питанні. Тим паче є один цікавий момент. Місяців 2 тому у виданні The Washington Post вийшла велика публікація про підготовку нової стратегії та концепції Північноатлантичного альянсу, який передбачає, в тому числі зміну регламенту ухвалення рішень. Це надважливий момент. Оскільки про проблему ухвалення рішень говорили в тому числі й ті, хто проти того, щоб Україна дуже швидко вступила в НАТО.
Змінюється регламент. Це дає підґрунтя говорити про те, що незалежно від того, чи всі країни будуть за рішення надати Україні політичну перспективу членства у НАТО, таке рішення ухвалять та оголосять. Це буде добрим сигналом.
Валерій Клочок: Звернімо увагу, що починаючи з 3 травня відбувається щось дивне: прильот по Кремлю, атаки безпілотниками по Рубльовці, вхід воєнізованого формування на захід Росії, початок звільнення від путінського режиму. Путін нічого цього не коментував. Це робив Пєсков. Але коли такі речі говорить сам Путін — це інша справа. Йому вірять. Якщо брати кількість озвучених меседжів, стає зрозуміло, що він заповнив усі ті прогалини, які виникли в інформаційному просторі РФ впродовж останніх кількох місяців. Ця зустріч Путіна з «воєнкорами» дуже важлива для самого Путіна та для тих, хто підтримує його режим.
У нас, наприклад, стався дуже серйозний інформаційний провал — коли почався контрнаступ на окремих ділянках, а Міністерство оборони про це мовчало. Тільки за 3 дні вони почали говорити. Бо зрозуміли, що українці, не отримавши інформації, пішли на російські телеграм-канали. А там багато дезінформації. Там говорять, що наших вбивають, знищують купу техніки, Лукашенко розповідає, що знищено 40 тисяч військових, а Путін хвалиться знищенням 160 танків. Це все неправда. І тому це поганий варіант для нас. Нам треба працювати над комунікацією. Інформаційна складова — дуже важлива частина цієї війни.
Валерій Клочок: Він дуже вміло бреше. Робить це фактично усю свою президентську каденцію. На цьому збудована його політика. Зараз він відстоює свої цілі, які намалював ще до початку широкомасштабного вторгнення. Коли він говорить про втрати з українського боку, керується цифрами, які є, але множить їх на 10. Це очевидно. Я не вірю в те, що він не знає правди.
Виникає риторичне запитання — якщо Путін знає правду, що в Росії все погано, чому він не ухвалює кадрові рішення? Бо в такий спосіб він визнає свою поразку. Цього теж не можна робити.
Валерій Клочок: Путін вміло та вдало звів лобами Пригожина з Кадировим, створив довкола їхнього протистояння інформаційний шум і керує цим процесом. За принципом «розділяй та володарюй». Путін дуже активно та грамотно його використовує. Недооцінювати його не можна. Як Путін розв’язав питання з Пригожиним? «Заходьте під закон. Ми ж не можемо мати незаконні збройні формування в Росії». Нібито ж виглядає цивілізовано.
Як на мене, доля Пригожина в Росії вже вирішена. Він вже отримав «вирок». Він або буде арештований та засуджений за вчинення воєнних злочинів (на нього спишуть усе), або ж він підпише контракт і стане законослухняним. Історія про Пригожина — це історія про відпрацьований матеріал. Він забагато на себе взяв, але це було не його рішення. Він керований кимось. Ким саме? Це відкрите питання.
Слухайте також: Схоже, що Пригожина зроблять «крайнім» за відступ росіян в Бахмуті — Олексій Гетьман
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на Вільнюському саміті вони надішлють «потужний сигнал підтримки і солідарності з Україною. І чітко заявимо, що майбутнє України — в НАТО».
Заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов вважає, що Україна на Вільнюському саміті, що відбудеться липні, отримає алгоритм вступу до НАТО. Країни Альянсу «вийдуть на певний порядок нашого вступу, який буде зафіксовано».
Володимир Зеленський сказав, що не бачить сенсу брати участь у саміті НАТО у Вільнюсі, якщо за його підсумками Україна не отримає конкретних сигналів щодо приєднання до Альянсу.
Державний секретар США Ентоні Блінкен під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-союзниць в Осло заявив, що міжнародні партнери, зокрема США, сконцентровані на тому, щоб ще більше посилити відносини між Україною та НАТО, а також продовжувати приводити Україну до стандартів Альянсу.
Старший аналітик фонду «Повернись живим», головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков вважає, що навіть країни-члени НАТО, як то Польща та країни Балтії, нарощують свої оборонні спроможності, бо розуміють, що Альянс не дає 100 % гарантії безпеки.
Читайте також: Захід знову боїться ядерних ризиків — Олеся Яхно про підрив Каховської ГЕС
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS