Тетяна Трощинська: У законопроєкті про ATACAMS попередньо є пункт, який каже, що президент США мав би надати Україні ATACAMS, але є маленьке застереження — «якщо це не суперечитиме національним інтересам». Що зараз із цими законопроєктами?
Олександр Краєв: Український пакет допомоги буде пріоритетним. У ніч на неділю буде голосування. Ми матимемо результат. На жаль, з наступного тижня конгрес йде «на канікули», тому голосування в сенаті буде десь 26 числа. Байден казав, що йому все подобається, тому що це його законопроєкт. За 45 днів після прийняття цього законопроєкту адміністрації необхідно подати своє бачення стратегії виграшу України. Треба нагадати, що цю роботу ми з ними починали у листопаді 2022 року, але вона загрузла і нікуди не пішла.
Конгрес напружуватиме президента: «Покажіть, що ви їм даєте, чому, і що ви хочете від того отримати». Поки що все достатньо перспективно і навіть оптимістично.
Тетяна Трощинська: Вільям Бернс каже: «Якщо терміново не буде допомоги Україні, то ризик програшу у 2024 році є доволі реалістичним». Чому цей зсув може статися зараз?
Олександр Краєв: Тому що це вигідно Трампу. Як би нам не хотілося, ми будемо до нього повертатися, тому що в нього є спікер у палаті представників. Хоча трампістів меншість у партії, вони мають золоту акцію — саме їхні голоси дають республіканцям більшість. Тому вони мають можливість вирішувати. Спікер Трампа всі ці місяці затягував, тому що спікер має визначальне право ставити чи не ставити законопроєкт у порядок денний.
Чому це робилося весь цей час? Згадаємо Трампа минулого року — в липні він каже, що «Україна — це гнила корумпована яма, з якою не треба мати справу». Потім він блокує законопроєкт, і рейтинги Байдена починають падати. Ми бачимо, що українська тема починає сипати рейтинг Байдена в міжнародній політиці, і тому з початку року Байден перейшов на інші теми: міграцію, кордон, подолання інфляції, ЛГБТQI+ тощо. Трамп, побачивши, що рейтинги Байдена знову вирівнюються, а Україною він вже не займається, буквально 1,5 місяця тому несподівано починає говорити: «А я б Україні дав більше. А я б цю країну врятував, я б не просто закінчив війну — її б не було, а якби була, я б не був як сплячий Байден». Політика в Америці була замінена політтехнологією. Допоки Трамп бачив переваги в тому, щоб тримати законопроєкт, він його тримав, а зараз він цю тему підминає під себе.
Тетяна Трощинська: Що має статися в американській політиці, щоб США не перетворювалися на лідера популізму у світі?
Олександр Краєв: Відповідь дуже проста, хоча і водночас політично ускладнена. Має бути хтось крім Байдена й Трампа. Якщо казати з точки зору парадигми, то Трамп — ізоляціоніст, а це протилежність лідерства Америки. Він хоче, щоб США залишалася сильною, але при цьому не працювала. Дуже банальний підхід до зовнішньої політики.
Якщо казати про Байдена, ось він себе порівнював із Рузвельтом, що важливий момент, коли президент має показати силу. Чого ж він її не показує? Рузвельт свого часу погрожував розпуском конгресу, якщо США не ухвалить лендліз, якщо США не буде готова вступити в Другу Світову, якщо вони не прикриють союзників. А що зробив Байден для того, щоб це проштовхнути? Майже нічого. Він казав: «Ми зробили все, що могли, далі вирішує конгрес».
Потрібне нове лідерство. Скільки б не казали, що це жарти, але це реально проблема. У нас немає політичної рішучості в межах США, немає класичного американського лідерства, яке якраз про цінності.
Тетяна Трощинська: Анджей Дуда їздив цього тижня до Трампа. Який вплив міг мати Дуда на Трампа? Чим відрізняється Дуда від Орбана, який хотів стати другом Трампу після його перемоги на виборах?
Олександр Краєв: Дуда адекватніший за Орбана. Він може грати на декілька фронтів: він може бути й популярним європейським політиком, і популярним консервативним політиком, тобто таким, що подобається Трампу. Це, правда, не врятувало його від критики зі сторони демократичних медіа в США. Тому що лідер держави, який приїжджає в іншу державу і зустрічається лише з лідером опозиції — це сильний ляпас Байдену з погляду класичної дипломатії.
Дуда зробив ставку. Якщо перемагає Байден, мені цікаво, як вони з Дудою вітатимуться вперше.
Чому Дуда грає в Трампові ворота? Не зрозуміло. Зрозуміло те, що він дійсно не хоче бути Орбаном. Він розуміє, що Брюссель зараз взявся за всіх, хто має не Брюссельську думку. Дуда шукає собі союзників. Він шукає когось, хто зможе крикнути на Брюссель і змусити його більше слухатися, тому для нього це також питання особистого політичного виживання. Трамп у соцмережах пише, що порятунок України — це його пріоритет і європейці мають брати приклад з США.
Щодо виборів в США є цікава річ. Трамп активізував українську тему. Трамп намагається врятувати свої рейтинги за рахунок зовнішньої політики.
Читайте також: «Україна не погодиться на прості рішення Трампа» — політолог
Олександр Краєв: Китай нарешті публічно сказав, як він бачить вирішення того, що вони називають «українська криза». Тобто війна. Вони нарешті чітко означили, які плани мають. Якщо підсумовувати, то це Мінські домовленості нового формату, тобто ніхто нікого не підтримує, владнається все політичною домовленістю, припинення вогню, а далі хай воно зупиняється і дві сторони входять у формат переговорів, політично все це вирішують. Зрозуміло, що з цією ідеєю Сі Цзіньпін поїде в Париж у травні. Також зрозуміло, що з цією ідеєю китайська делегація буде в червні на засіданні у Швейцарії по нашій формулі миру. Що робити з цією ідеєю? Поки не зрозуміло.
Ми не маємо ні адекватної реакції Заходу, ні наших можновладців. Бо це нам повністю змінює правила гри. Це не російський план, не турецький, не наш. Повторюся, це повне відтворення Мінських домовленостей, просто, на жаль, з довшою лінією зіткнення.
Тетяна Трощинська: Цей план однозначно вигідніший для Росії, ніж для України. Китайський лідер сам написав цю формулу миру? Це не Путінські підказки?
Олександр Краєв: Це точно не Путінські підказки, тому що там є пункт про врахування територіальних питань обох сторін. Тобто, це такий натяк, що те, що Росія собі щось присвоїла в Україні — це не зафіксована реальність.
Тетяна Трощинська: Чому Сі Цзіньпін раптом з’явився з цією формулою?
Олександр Краєв: Бо він побачив, що підготовка до саміту миру йде серйозна. Він побачив, що є залучення півдня, є певна згода Заходу на це все. Він зрозумів, що треба діяти. Китай втілює два своїх інтереси — Захід слабне в очах світу, Росія не програє, але й не перемагає, і не може бути конкурентом, і стає сировинним придатком Китаю. А Китай збирає гешефт і продовжує діяти в усіх інших регіонах, окрім Європи.
Тетяна Трощинська: Чому Ізраїлю можна щось, чого не можна Україні?
Олександр Краєв: Бо Держдеп збрехав, і дуже погано. У своїй заяві він сказав, що вони допомогли Ізраїлю, тому що в них домовленість, як з основним союзником поза НАТО. Але я 2 роки тому писав велике аналітичне дослідження — нічого в законі про основного союзника поза НАТО нема про безпекові гарантії. Не можна посилатися на власне законодавство, порушуючи його ж норми.
Слухайте також: Чому США готові захищати Ізраїль, але не Україну?
Тетяна Трощинська: Навіщо Держдеп збрехав?
Олександр Краєв: Бо вони не можуть сказати реальну причину. А реальна причина в тому, що вони не хочуть провокувати Росію до ядерної війни. Усе, що роблять США стосовно Росії, досі сприймається як провокація до ядерної війни.
Віддамо належне російській пропаганді. Вона змогла переконати американців, що нічого не треба робити, бо Росія влаштує ядерну війну. Росія може 15 разів знищити біосферу Землі своїм ядерним потенціалом. Іран, на щастя, не має такої можливості. Тому ризик того, що Росія може це зробити в очах американців достатньо великий.
Питання в тому, що наглість російської зовнішньої політики досі працює на стратегічне мислення у Вашингтоні. Вони не хочуть дати можливість росіянам повторити сценарій кримської кризи.
Читайте також: Риторика Трампа щодо України змінилася: пояснюємо чому
Нагадаємо, колишній президент США і раніше не раз говорив, що має «план» із забезпечення миру в Україні протягом 24 годин у разі повернення на найвищу посаду. У листопаді 2023 року Володимир Зеленський запропонував Трампу приїхати в Україну, але той відмовився, пославшись на «конфлікт інтересів» із чинною адміністрацією Джо Байдена.
20 грудня 2024 року стало відомо, що Верховний суд штату Колорадо ухвалив рішення про видалення Дональда Трампа зі списку кандидатів на праймеріз від Республіканської партії у 2024 році. Рішення ухвалене з огляду на роль, яку відіграв експрезидент у повстанні 6 січня 2021 року, коли його ж прихильники захопили будівлю Конгресу США.
На початку цього року, у січні, у 34 американських штатах ініціювали виключення Дональда Трампа з виборчих списків. Подекуди суди відхилили такі позови виборців. Вимоги зняти Трампа з виборів ґрунтуються на його ролі у заворушеннях 6 січня 2021 року. Тоді після його виступу натовп прихильників вирушив громити будівлю Конгресу Сполучених Штатів.
Однак Дональд Трамп переміг на перших республіканських праймериз у штаті Айова, набравши 51% голосів. Він залишається одним з головних претендентів на перемогу на наступних президентських виборах у США, якщо буде до них допущений. Головною конкуренткою Трампа називали Ніккі Гейлі, однак вона у цих праймериз зайняла третє місце, набравши 19%. Друге місце посів губернатор Флориди Рон ДеСантіс з 21%.
Після перемоги на республіканських праймериз в Айові Трамп пообіцяв «дуже швидко» закінчити війну в Україні, висловивши упевненість, що зможе залучити до діалогу президентів України та Росії. Трамп заявив, що «добре знає» Володимира Зеленського і Володимира Путіна.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
0