Тетяна Трощинська: Я б почала з головного командувача Залужного. Ми розуміємо, що пан Саймон Шустер, як відомий журналіст, має право на цілу купу своїх суб’єктивних точок зору. Стаття та інтерв’ю Залужного в The Economist — це речі, «які обростають м’ясом». Там є і фактаж, і меседжі, і те, що шокувало частину моєї бульбашки Facebook. Вас там щось шокувало?
Ігор Рейтерович: Мене нічого не шокувало в статті, тому що наш головнокомандувач говорив ці речі ще в кінці 2022 року, тільки трохи іншими словами. Єдина відмінність цієї статті від попередньої в тому, що минулого року він назвав конкретні цифри того, що потрібно йому й Україні для перемоги. Тут він конкретних цифр не називав. Але я думаю, що наші партнери чудово знають, скільки чого і коли нам потрібно. Там явно є розширений варіант, більш військовою мовою. Тому що, мало хто звернув увагу, там у нього була стаття, побудована за всіма канонами науки, з ключовими словами, методами і всіма цими речами, яка стосувалася питання зламування оборони в нинішніх умовах ведення війни. В України є досвід у цьому, і ми дійсно можемо багато чому навчити. Тому я не знаю чому дивуватися в тих словах, які сказав Залужний. Там усе логічно, очікувано, і такі слова можна було говорити ще кілька місяців тому, оскільки ми бачимо динаміку в ситуації на полі бою.
Я не сильно зрозумів, чому частина аудиторії й взагалі українців сприйняло цю статтю як якусь песимістичну, що ледь не головнокомандувач каже «все, терміново починаємо перемовини з Росією». Там взагалі про це розмови не йшло, і як можна було примудритися саме так протрактувати його заяви, мені зрозуміти достатньо складно.
Читайте також: Залужний повідомив Міллі про потреби ЗСУ
Ігор Рейтерович: Таку статтю неможливо написати за один день. Тут видно стиль Залужного. І ще більше його видно в тій статті, яку він опублікував, якраз про те, як долати ешелоновану оборону. Ця стаття вийшла англійською мовою, і яка є чисто військового призначення. Тому явно ця стаття була підготовлена завчасно. Чи є збіг того, що вийшло в Times і в The Economist? Це можуть бути взаємовідносини між цими двома медіа. Але є таке поняття «редакційний портфель». Він формується завчасно.
Я в Times не бачу якоїсь теорії змови, хоча всі почали «а чому саме зараз?» і так далі. Тут, скоріш за все, намагалися десь підгадати на завершення міжнародного турне Володимира Зеленського. До речі, стаття також прив’язана до цього турне. Я, коли прочитав цю статтю, помітив один цікавий момент. Зустріч Саймона Шустера в прямому ефірі з Андрієм Білецьким, де Андрій Білецький, який не був до цього готовий, забив його однією лівою простими питаннями. І він «блеяв» не знаючи, що відповідати.
Якщо ти говориш виключно про президента, ти подаєш його, як уособлення всієї України. Це найгірший момент, який є в цій статті. Фактично він каже, що «є Зеленський, він один», і вже ніхто не вірить.
Тоді напишіть, будь ласка, що згідно з опитуваннями, які були проведені в багатьох іноземних компаніях, які працюють в Україні, цифри не змінюються.
Головне питання — що з цим буде робити Офіс президента і конкретно президент. Мені здається, що правильною відповіддю Офісу президента, мабуть, була б заява про те, що «Президент хоче провести велику пресконференцію з українськими журналістами». У суспільства накопичилося дуже багато питань, і журналісти є тими людьми, які несуть цей тягар медіаторства, беруть те, що хвилює суспільство. Треба поставити якісь питання. Ця конференція могла б відповісти на багато питань.
Читайте також: Зеленський злий на союзників через брак допомоги: головні тези статті у Time
Ігор Рейтерович: Відбувається підготовка до виборів. Я не знаю, звідки беруться чутки про те, що ніхто насправді вибори не розробляє і так далі. Було засідання у Верховній Раді. Добре, що це зробили публічно. Я почитав те, що вони там понаписували, і від деяких пропозицій, які там є, волосся встає дибки. Там ключовий момент, на який я звернув увагу — якщо зробити все так, як пропонується попередньо, то фактично в нас вибори можна буде провести на основі волевиявлення 4 мільйонів громадян. Більшість областей не потрапить в зону виборів через безпекові норми. Навіщо про такі речі потрібно говорити, якщо ви бачите, що це перетвориться на певну профанацію.
І тут, до речі, є такий цікавий момент. Коли представники парламенту говорять, що вони мають на увазі вибори після завершення війни, я можу навіть з ними погодитися, якщо вони зроблять одне уточнення — парламентські вибори після війни. Але це не стосується президентських. Президентські вибори можна буде провести за цим законом. А оці вибори на сьогодні набувають актуальності.
Чи буде вона падати далі? Скоріше так, ніж ні. Тому що будуть якісь певні моменти. Оскільки у нас Кабмін — це міфічне створіння в тому плані, що воно якби є, але рішення все одно приймається не там, то частина відповідальності знову буде покладатися на президента, і в цьому контексті ми можемо мати великі проблеми. І це актуалізує питання виборів, у першу чергу президентських. Поки є високі рейтинги, давайте їх проведемо й отримаємо той результат, на який в Офісі розраховують.
Читайте також: Якими будуть перші повоєнні вибори?
Згідно з Конституцією України, чергові парламентські вибори мали б відбутись в Україні восени 2023 року, а президентські — у березні 2024 року. Проте законодавство та Конституція України забороняють проводити вибори в умовах воєнного стану.
Як відомо, деякі представники Заходу виступають за те, щоб Україна все ж таки провела вибори вчасно, навіть попри війну.
Як заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю португальському громадському телебаченню RTP, він буде знову балотуватись у президенти України, якщо вибори відбудуться 2024 року під час війни. На початку каденції, як відомо, він обіцяв обмежитися одним терміном.
У серпні 2023 року Зеленський уточнив деякі умови для проведення виборів. Він повторив, що проведення таких виборів мають оплатити західні партнери, що потрібно забезпечити питання безпеки в Україні й умови голосування для біженців.
На початку вересня 2023 року президент сказав, що для виборів у 2024 році потрібні законодавчі зміни, чималі кошти від партнерів та міжнародні спостерігачі в окопах.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі