Якими будуть перші повоєнні вибори?

Гостя — старша радниця з юридичних питань Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Коцюруба.

Говоримо про Дорожню карту виборчої реформи в Україні в умовах воєнного часу.

Андрій Куликов: Найперше, і передбачене пані Ольгою за питання, це ніхто ж не каже, що треба вибори під час війни проводити. То, може, заощадимо зусилля на виборчій реформі?

Ольга Коцюруба: Саме так, і саме цього стосується заклик громадянської мережі «ОПОРА» і «Міжнародної фундації виборчих систем». Ми вже традиційно кожні кілька років готуємо такі дорожні карти. Тепер ми підготували дорожню карту, яка стосується ситуації, яку ми маємо зараз. Тому що, звичайно, вибори мусять бути проведені після війни, але вони мають бути проведені за правилами, які надають і забезпечують право голосу кожному. І, звичайно, ми маємо нові виклики. Насамперед маємо велику кількість внутрішньо переміщених громадян, і ми маємо велику міграцію за кордон.

Не всі повернуться в день перемоги, а все-таки для повернення додому потрібна ціла низка умов: це й інфраструктура, і безпека відповідної громади. Тому, звичайно, частка громадян, які перебувають за кордоном, виборців, порівняно з попередніми роками, значно зросте.

• У нас завжди були проблеми на закордонному виборчому окрузі. А зараз, враховуючи, що кількість громадян значно збільшиться, звичайно, треба вирішувати цей виклик.

Безпекове питання

Ольга Коцюруба: Ми не можемо говорити взагалі про вибори на якихось тимчасово окупованих територіях. У нас є, на жаль, громади, які фактично знищені, є громади, які значною мірою є замінованими.

І теж там, попри те, що це вже не окупована територія, вона є під контролем, на щастя, України, все-таки там залишаються безпекові виклики.

• У законодавство потрібно ввести критерії безпеки громад, коли чітко і прозоро буде прийматися за певними критеріями рішення, в яких громадах ми можемо проводити вибори, а в яких — ні.

Щоб раптом в нас не виявилося, що, наприклад, ми можемо проводити вибори десь на Херсонщині, а, наприклад, у нас чомусь Чернігів попадає під критерій того, що там вибори проводити не можна. Ці критерії повинні бути такими, щоб це не було політизоване рішення, а щоб це дійсно було рішення, яке залежить від чітких умов. І, звичайно, якщо є громада, в якій працюють школи, є громада, в якій працюють банки, є громада, в якій виплачуються пенсії та виконуються всі ці умови, то є, звичайно, запитання: чому в цій громаді не можна проводити вибори?

Також треба говорити і про інклюзивність і доступність виборів, бо, на жаль, кількість наших громадян з інвалідністю зростає, і їхні виборчі права теж повинні бути забезпечені.

Слухайте також: Зустріч з інстаблогерами: влада думає про майбутні вибори — це певна ницість — професорка Лідія Смола

Регулювання політичної агітації

Ольга Коцюруба: У нас є невиконані завдання ще з попередніх дискусій. Зокрема, виборче законодавство не змінено під новий закон про медіа. Коли приймали закон про медіа, там перехідними положеннями були включені зміни до Виборчого кодексу, які б, власне, і уможливили регулювання Національною Радою агітації в інтернеті. І, на жаль, ці зміни, які потім зареєстрували в окремий законопроєкт, так і залишилися на даний час неприйняті.

Інформаційні агентства не повинні під час виборчої кампанії транслювати Google-рекламу, посилаючись на це, що вони не знають, що там власне Google їм підкидає, тому що це в них загальна умова з Google. Це має бути чітко врегульовано, що на сайті, на інформаційному сайті не повинна висвітлюватися у день голосування якась банерна реклама.

Була ідея врегулювати діяльність інформаційного агентства, як у виборчий, так і в міжвиборчий період. Але сталося так, що зараз у нас внаслідок того, що вилучили ці положення з законопроєкту про медіа, то зараз у нас діяльність інформаційних кампаній врегулювала у міжвиборчий період, а з виборчим періодом будуть питання, тому що регулювання залишилося старе. І звичайно, що це треба змінювати.

Треба думати про те, як мають голосувати військовослужбовці, тому що навіть після завершення війни, звичайно, що буде якийсь перехідний період. І ці правила, які діють зараз, вони фактично теж будуть ускладнювати голосування військовослужбовців. Тобто, є ціла низка таких технічних питань, які треба було б уже врегулювати давно.

Читайте також: Перші 10-15 років після деокупації на Донбасі не можна проводити вибори — Віталій Овчаренко

Про право голосувати письмово або електронно

Ольга Коцюруба: Дискутуються такі альтернативні способи голосування. Якщо ми говоримо про електронне голосування, то варто сказати, що країна, яка погоджується, стає на шлях того, щоб підготуватися до електронного голосування — все це дуже довгий шлях. Він передбачає спочатку запуск цієї системи в тестовому режимі, пізніше — міжнародний аудит її,  а потім — ще раз проведення в тестовому режимі. І тільки тоді запуск власне електронного голосування, як такого, яке визначає результати виборів.

Швейцарія дуже довго тестувала електронне голосування. І все ж два кантони, попри те, що там понад 5 років все це тестували, у кінці відмовилися. Тому що ці результати аудиту показали, що не може бути забезпечена неможливість якогось стороннього впливу, чи порушення таємниці голосування, чи ряд інших технічних проблем.

• На мою думку (і це думка фактично всього експертного українського середовища, яке десь спостерігає вже роками за виборчими процесами), не можна запроваджувати електронне голосування.

Подібна, звичайно, історія і з поштовим голосуванням. Було б добре, щоб перед тим, як щось нове запускається, був якийсь перехідний період і аналіз помилок. Якщо ми порівнюємо, то поштове голосування є порівняно безпечнішим, тому що є принаймні оцей письмовий слід, можна прослідкувати рух цього бюлетеня. І фактично ми проводили соціологічні опитування, то довіра до результатів і легітимність у випадку застосування поштового голосування, вона є більшою.

Але ключовим при проведенні виборів і отриманні результатів є довіра громадян. І попри те, що більшість громадян сказали, що їм було б зручно голосувати в «Дії», чи якимись іншими електронними формами. Коли є запитання, чи повністю ви довіряєте таким результатам, то в такому випадку більшість громадян каже, що вона буде мати сумніви. Тому для легітимності влади на повоєнних виборах, я думаю, що це не той шлях, яким треба йти.

А треба йти шляхом збільшення кількості виборчих дільниць. Можливо, обговорюється питання проведення виборів не один день, а декілька днів. Це теж така міжнародна практика. Є питання, чи відповідає вона Конституції України, тому що в нас вказано, що днем голосування є неділя. І тут дійсно важливо, щоб запрацював Конституційний суд, і можна було очікувати на висновок органу стосовно таких питань.

Читайте також: Західні партнери розуміють, що під час війни в Україні не можна проводити вибори — Айвазовська

Згідно з Конституцією України, чергові парламентські вибори мали б відбутись в Україні восени 2023 року, а президентські — у березні 2024 року. Проте законодавство та Конституція України забороняють проводити вибори в умовах воєнного стану.

Як відомо, деякі представники Заходу виступають за те, щоб Україна все ж таки провела вибори вчасно, навіть попри війну.

Як заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю португальському громадському телебаченню RTP, він буде знову балотуватись у президенти України, якщо вибори відбудуться 2024 року під час війни. На початку каденції, як відомо, він обіцяв обмежитися одним терміном.

У серпні 2023 року Зеленський уточнив деякі умови для проведення виборів. Він повторив, що проведення таких виборів мають оплатити західні партнери, що потрібно забезпечити питання безпеки в Україні й умови голосування для біженців.

На початку вересня 2023 року президент сказав, що для виборів у 2024 році потрібні законодавчі зміни, чималі кошти від партнерів та міжнародні спостерігачі в окопах.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі