Тетяна Трощинська: У чоловіків від 18 до 60 років буде 2 місяці, аби стати на військовий облік або оновити свої дані. 18 травня 2024 року цей закон вступає в дію. Яку проблему вирішує чи не вирішує цей закон?
Ігор Рейтерович: Не вирішує. Це тільки загострило певну проблему. Боюся, що ця історія чисто політтехнологічна. Ми маємо достатньо неоднозначний закон про мобілізацію, який вступить у дію, потім будуть підзаконні акти, система почне працювати. До нього неоднозначне ставлення. Мабуть, за допомогою таких рішень вирішили погратися в справедливість. Зверніть увагу на другий абзац посту Кулеби.
«Так більше не буде. Усі мають бути рівні». Це натяк, що всі, хто перебуває за кордоном, автоматично є ухилянтами. Це погане маркування. З однієї простої причини — за кордоном є значна частина чоловіків, яким немає 25 років і вони не підпадають під дію навіть нового закону. Другий момент — там є люди, які абсолютно легально виїхали: батьки трьох дітей, наприклад, або ті хто виїхав до 2014 року. Є ті, які виїжджають офіційно працювати. Чому не була здійснена градація? Отут ми якраз і повертаємося до політтехнологічної історії.
Якщо по розуму, то треба було зробити так. З 18 травня, коли закон вступить у дію, для чоловіків, які перебувають за кордоном, треба було ввести додаткове правило, яке, до речі, існувало і до цього, — необхідність оновити свої дані для того, щоб отримати документи. Усе. Крапка. А так виходить, що їх на 3 тижні дискримінували. Тим більше тих, хто вже заплатив і чекав на цей паспорт. А тепер опиняється трошки у дивній ситуації. Ми б мали вал людей, які до 18 травня ходили б отримувати якісь додаткові послуги, бо в них був би певний страх перед чимось. Хоча я не розумію про який страх мова. Якщо буде можливість оновити дані через електронний кабінет, жодна країна нікого не депортуватиме, то немає проблем.
Тетяна Трощинська: До речі, навіщо заяви міністрів оборони Польщі та Литви про те, що вони допоможуть Україні повернути військовозобов’язаних чоловіків у країну?
Ігор Рейтерович: У Польщі, я думаю, ця заява чисто для внутрішнього користувача. Це так, щоб трохи зробити приємно українцям. Навіть коли це питання піднімуть на більш серйозному рівні, думаю, тоді до польського міністра прийде делегація польських фермерів і скаже, щоб вони не розганяли цю історію, бо допомагати врожай збирати не буде кому. Українці ж працюють. Ніхто відмовлятися від цієї робочої сили не збирається. Значна частина українських чоловіків, які знаходяться в Польщі, працюють у сільському господарстві. Самі польські фермери будуть проти того, щоб українців депортували. Тому це історія про гарну картинку, яка не матиме жодного продовження. Є офіційна заява ЄС. І ця заява залишатиметься такою надалі.
Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Думаю, цей законопроєкт — це відволікання уваги. Спроба віктимізації певної частини українського суспільства. А ще це спосіб поміряти ставлення українців до цієї історії. Але це неправильно. Карати треба тих, хто дійсно винен.
Скоріше за все, це зроблено з певною метою. Коли ця мета буде відпрацьована, прийде 18 травня, і наслідки цієї мети ми побачимо. Поки що суспільство ще більше розділилося. Це факт.
У всій цій історії найбільше мені шкода Кулебу. Бо він не найгірший міністр, але може статися так, що він стане крайнім. Якщо ця тема вивернеться зовсім не в той бік, на який сподівалася влада, то комусь треба буде відповідати.
Слухайте також: Чи вплинуть на мобілізацію консульські обмеження для чоловіків за кордоном
Тетяна Трощинська: Низка народних депутатів анонсували, що в уряді плануються кадрові зміни. Очільниця Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, міністр інфраструктури, генеральний прокурор, міністр освіти, Міністерство культури. Що відбувається?
Ігор Рейтерович: До деяких людей з цього списку дійсно є безліч претензій.
Наприклад, міністр інфраструктури. Після того, як у нас було знищено 3 ключові електростанції, виникає дуже просте питання — гроші на їхній захист витрачали? Витрачали. Мустафа Найєм «злився з теми» і сказав, що вони займалися іншими речами. І це теж певний привід для журналістського розслідування. Сподіваюся, воно буде. Є профільне міністерство. Воно мало надати відповіді. Ті відповіді, які ми почули, мені переконливими не здалися. А питань ставатиме більше і більше. Скоро осінь. Ці питання вийдуть зовсім на інший рівень. Тому прізвище Кубракова в тому списку досить очікуване.
Пані Верещук. Я якось намагався пошукати позитивну інформацію про її діяльність. Це виявилося дуже великою проблемою. Я знаю, що вона дійсно багато працює, ходить на роботу, намагається комунікувати. Але внутрішні переселенці та всі категорії людей, які мають відношення до цього міністерства, кажуть, що нічого за останні роки не міняється. Наскільки мені відомо, серед народних депутатів також багато незадоволених роботою профільного міністерства, яке очолює пані Верещук.
Інші прізвища з списку також викликають до себе питання. Тому, мабуть, вирішили не тягнути час і зробити цю ротацію. Президент же обіцяв, що вони поміняють не тільки військове керівництво.
Читайте також: Сенат США схвалив військову допомогу Україні на майже $61 мільярд
Тетяна Трощинська: Сенат підтримав допомогу Україні. Президент Байден її вже підписав. Що вплинуло на це рішення та чи буде це останньою допомогою США?
Ігор Рейтерович: На це рішення дуже сильно вплинула зміна позиції Трампа. Ми не можемо відкидати цей факт. Він публічно вступився за Джонсона, підтримав його. А на Трампа вплинули рейтинги. Українське питання повернулося в п’ятірку питань, які хвилюють американців.
Виявилося, що виборці, які на праймеріз голосували не за Трампа, а за Гейлі, є класичними республіканцями, для яких питання зовнішньої політики є дуже важливим. Їм соромно дивитися на те, як поводяться США. Вони однозначно налаштовані проти Росії, бо це стратегічний супротивник. Трампу просто пояснили, що якщо вони не визначаться, то ці виборці просто не прийдуть. Вони не голосуватимуть за Байдена, але вони не прийдуть голосувати і за Трампа. А це 10-15% високоосвічених виборців.
Трамп — стратег ніякий, але ситуативник ледь не геніальний іноді. Він уловив тезу з виборцями і змінив свою позицію. Тому в Палаті представників за це проголосували. Вибори тут зіграли нам на руку.
Чи остання це велика допомога? У 2024 році так, остання. Це однозначно. У нас тепер задача — вибрати цю допомогу до кінця фінансового американського року. А це жовтень. Ми до листопада повинні вибрати максимум. А як буде далі? Це вже залежить від того, хто переможе в них на виборах. Хоча, я думаю, що якщо ми беремо сценарій, що війна не закінчиться у 2024 році, то будь-яка наступна адміністрація США так чи інакше до питання допомоги Україні повертатиметься. Якщо це буде Байден, це буде простіше. Якщо ж буде Трамп, буде через 5 стадій: несприйняття, заперечення, торг, депресія, а потім сприйняття та розуміння того факту, що Путін не піде на зустріч Трампу і йому простіше буде допомогти Україні та змусити Росію піти на його умови, аніж грати в інші ігри.
У цьому році Україна трохи зійде зі сцени внутрішньої політики США. Ми зараз маємо посилити роботу та співпрацю з двома партіями. Щоб незалежно від того, хто переможе, ми мали двопартійну і двопалатну підтримку.
Читайте також: Чоловіки шукатимуть як легітимізуватися за кордоном — Павліченко
Нагадаємо, Міністерство закордонних справ України відповіло на поширені питання щодо тимчасових обмежень на надання консульських послуг чоловікам призовного віку. Відповідна інформація оприлюднена на сайті МЗС.
У міністерстві підтвердили, що прийом нових заяв на вчинення консульських дій від чоловіків 18-60 років, які тимчасово перебувають за кордоном (за винятком заяв про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну) тимчасово припинено з 23 квітня.
Таке рішення МЗС пояснює ухваленням Закону №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набуде чинності з 18 травня, та пов’язаною з цим «необхідністю запровадження додаткових процедур міжвідомчої інформаційної взаємодії».
Наголошується, що рішення про призупинення процесу надання консульських послуг визначеній законом категорії українських громадян є тимчасовим кроком, обумовленим необхідністю розв’язання питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном.
Усі заяви про надання консульських послуг, подані до 23 квітня, будуть розглянуті та опрацьовані консульськими установами в повному обсязі.
Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт про мобілізацію, 16 квітня його підписав Володимир Зеленський. Закон набуде чинності 16 травня. У ньому, зокрема, передбачені адміністративна й кримінальна відповідальність за не оновлення своїх даних у територіальному центрі комплектування та неявку до розподільчого центру.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
0