Ірина Сампан: Податок з обігу для онлайн-казино складає 18%. От такі дані є від Фінансового комітету Верховної Ради: у 2023 році гральний бізнес сплатив майже 10,5 мільярдів гривень податків. Що в 14 разів більше, ніж у 2022. У січні-лютому 2024 року гральний бізнес в Україні сплатив до бюджету на 370% більше податків, ніж за аналогічний період минулого року. Що після цього указу буде з економічної точки зору?

Юрій Гайдай: Тут складно одразу змоделювати. Загалом, основна мета цього указу не є фіскальною. Тобто це реакція на таке всенаростаюче обурення в суспільстві, спричинене поширенням азартних ігор. І поширення їх, у тому числі, через максимально агресивну зовнішню рекламу.

Спочатку вийшла дуже ґрунтовна стаття Дани Городійчук на «Економічній правді», потім була петиція Павла Петриченка, котра дуже швидко набрала потрібну кількість голосів. І це така перша реакція.

Указ не має сам по собі виконавчої сили, умовно, так. Тобто це доручення президента різним органам влади. У першу чергу, Кабміну. Ті кроки, котрі передбачені, спрямовані на те, щоб якось зменшити, обмежити негативний вплив азартних ігор на суспільство.

Слухайте також: У чому небезпека онлайн-казино під час війни

Наскільки ці кроки спрацюють

Юрій Гайдай: Вплив на надходження від податків може бути різнонаправлений. Один з пунктів доручень Кабміну — це забезпечити запровадження державної системи онлайн-моніторингу. Що це таке? Це аналог реєстратора розрахункових операцій, тільки для азартних ігор, який має значно ширший функціонал. Тобто він має реєструвати кожну ставку, кожну виплату виграшу, окремо ідентифікувати кожного гравця, коли він залогінюється в систему і так далі. Тобто це максимально повний онлайн-моніторинг, доступний державі. Завдяки цій системі насправді можна контролювати ліміти обмеження максимального часу в грі, обов’язкові перерви, інші речі, котрі перелічені в указі президента. Але, з іншого боку, це теж інструмент, який дозволяє краще контролювати сплату податків.

Тобто оцей крок із запровадження систем онлайн-моніторингу, а також те, що на стороні Нацбанку очікується обмеження платежів з картки на картку — це може ще додатково підштовхнути до зростання податкових надходжень. З іншого боку, кроки спрямовані на обмеження цього агресивного просування азартних ігор. Плюс інші обмеження на гру теоретично мають сприяти меншій кількості ставок, меншій грі.

Відповідно, це буде тиснути в напрямку зменшення податкових надходжень.

Крім того, обмеження для ліцензованих гравців спонукатиме гравців шукати, власне, ті місця для гри, де їх не обмежують. Ну, не всіх, можливо, але декого — так.

Тому вгадати, чи збільшаться, чи зменшаться податкові надходження, зараз неможливо. Але насправді це не найважливіше, тому що держава легалізує азартні ігри не для того, щоб збирати з них податки, а для того, щоб вони були підконтрольними, і щоб мінімізувати шкоду суспільству. Тому що тіньовий азартний бізнес є ще більш шкідливим.

Читайте також: Росія через онлайн-казино «1xBet» могла завести в Україну брудні корупційні кошти — Юрчишин

Що зміниться для кінцевого споживача

Юрій Гайдай: Перше, це те, що стосується реклами. Кабмін має розробити в місячний строк порядок обмеження всіх форм реклами азартних ігор, у тому числі з використанням електронних комунікацій, символіки ЗСУ і контекстної реклами.

Закон про рекламу з жовтня минулого року має прописані детально всі обмеження, тобто те, що зараз там відбувається з великими цими банерами в містах, або зі спонсорством радіопередач на деяких не сильно чистоплотних каналах — це те, що вже є заборонено. Тобто, по ідеї, треба просто почати дотримуватися закону.

Але тут ще важливо, що указ нарешті адресує обмеження на інфлюенсерство, якісь Youtube-канали, а також говориться про використання символіки ЗСУ.

Після цього, як цей порядок буде розроблений, буде вичерпна, достатня законодавча база для того, щоб реклами азартних ігор не була в публічному просторі. Щоб вона не таргетувала вразливі групи населення.

Що далі зміниться має змінитися? Дві важливі речі. Це обмеження максимального часу в грі, який може бути одночасно. Запровадження обов’язкових перерв. Якщо ти зупиняєшся, перший імпульс має пройти. Це те, що має скорочувати залученість гравців.

І плюс — ліміт витрат гравця на гру. Тобто має бути встановлена певна сума, котра обмежує ці витрати на гру. Одночасні, наприклад, протягом доби. Але ці кроки запрацюють лише, якщо буде запроваджена державна система онлайн-моніторингу. Тому що покладатися на те, що організатори азартних ігор добровільно цього дотримуватимуться, якщо їх неможливо проконтролювати, я думаю, не варто.

Читайте також: Азартні ігри — це зло, але ситуацію з ними ми маємо вирішити цивілізованим шляхом — експерт

Чи справедливі обмеження для військовослужбовців

Ірина Сампан: Чи справедливим і доцільним було рішення забороняти військовослужбовцям грати в онлайн-казино, обмежувати? Адже ми розуміємо: будь-яка заборона може сприйматися агресивно. Заборона ніколи не діє в чистому вигляді. Так, я розумію, що зараз тема нашої розмови не про лудоманію у військовослужбовців, ці скандали ми вже пройшли. Але ж не можна так просто забороною взяти все це, і відрізати?

Юрій Гайдай: Я не бачу ефективних механізмів заборонити грати дорослим людям, зокрема, дорослим людям у Збройних Силах України. Це можливо зробити тільки через грубе порушення їхніх прав, свобод і приватного життя. Або через заборону банкам проводити ці платежі, або через вилучення мобільних телефонів. Очевидно, що і те, і інше не є хорошими, розумними кроками.

Те, що написано в указі, що головнокомандувач Збройних Сил та керівники інших формувань мають на час воєнного стану заборонити доступ військовослужбовцям до гральних закладів та онлайну… До гральних закладів — окей, але ж насправді основна проблема — це гра онлайн. І тут мені справді цікаво, це офіцери ходитимуть і заглядатимуть у телефон бійцям і виписуватимуть догани?

Мої колеги, котрі в Збройних Силах, вважають, що цей пункт виллється просто в ще один журнал, реєстр, у якому всі під підпис відмічатимуться, що вони ознайомилися з забороною грати в азартні ігри, і на тому все закінчиться. Тому що робочих інструментів тут немає.

Я насправді радий, що не пройшла ініціатива дозволити командирам вносити військовослужбовців до реєстру Лудоманів. Організатори азартних ігор тоді могли би не надавати доступу цим військовослужбовцям. Але, по факту, що це таке: це ми будемо мати реєстр військовослужбовців, у яких точно є проблема з гральною залежністю, яких можна ідентифікувати. Тобто це просто подарунок був би для російської розвідки.

Читайте також: Обмеження для азартних: як працює реєстр людей, яким заборонено грати на гроші

Що передувало:

Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет».

РНБО вирішила, що уряд упродовж місяця повинен:

обмежити рекламу онлайн-казино;
визначити ліміти реєстрації кількості акаунтів для одного гравця та ліміти гри на добу і на тиждень;
визначити ліміт витрат гравця на гру впродовж певного часу (дня, тижня, місяця) з можливістю зміни такого ліміту не частіше одного разу на місяць;
запровадити систему онлайн-моніторингу;
блокувати нелегальні вебсайти азартних ігор.

Нагадаємо, наприкінці березня 2024 року молодший сержант Павло Петриченко став автором петиції, якою закликав обмежити роботу онлайн-казино заради того, аби вберегти від ігроманії українських захисників. Менш ніж за добу петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів. 15 квітня воїн загинув у російсько-українській війні на Донеччині. 16 квітня у Павла день народження. Йому мало би виповниться 32 роки. Прощалися з Павлом Петриченком у Києві у Михайлівському Золотоверхому соборі. Поховали воїна на Аскольдовій могилі.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту