Тетяна Трощинська: Telegram-канал «Генерал СВР» регулярно пише всілякі речі про те, що Путін вмер. Вмер він нібито на Валдаї, у своїй резиденції. Бачив ти все це? Я розумію, що це маячня, але ж маса людей читають. Може, хтось вірить.

Орест Сохар: Я вважаю, що інформація про смерть Путіна — це інформаційні ігри. Людям сумно, і коли ти пишеш дурню, а вона вже не викликає збурення, то хочеться зробити велику дурню. Факт того, що ця дивна інформація розійшлася по багатьох медіа, і це обговорюють дуже багато людей, показує, наскільки наше інформаційне суспільство нестабільне. Не тільки українське, а й світове. Тому що в США одні канали доставлення контенту, у нас — свої, в Росії — свої.

Але ключова історія у тому, що ми хочемо чогось простого. Ми хочемо приємних новин і простого пояснення складних подій. Відповідно, великої аналітики про події в Росії ніхто не читає. Ми не читаємо аналітичних довідок, що з російською економікою. А інформація про те, що Путін відкинувся — це прикольно, давайте це обговоримо.

Тому це, на жаль, тема не про смерть Путіна, а про важливість інформаційного суспільства. Якби інформація була трохи краще упакована, то ми дійсно про це говорили б серйозно. Приклад — умовна смерть Кадирова. Тобто в нього були реальні проблеми зі здоров’ям, він був у комі, йому робили пересадку. Але довкола цього бурлили й спеціально запускали багато інформації. І відрізнити, де правда, а де ні, було практично неможливо. А оскільки ми хочемо хороших новин (а смерть Кадирова — це хороша новина), то ми це якось підживлювали й інколи відмикали запобіжники здорового глузду. Тому, відповідно, ці запобіжники мають бути, насамперед у медійників, але звичайним споживачам медіаконтенту вони теж не завадять.

Тетяна Трощинська: Ми можемо змоделювати смерть Путін, адже всі рано чи пізно умирають. Якщо Путін умирає в розпал того, що відбувається зараз, то для частини людей, напевно, це означає крапку. Нібито ми повертаємося в той момент, в якому ми були. Бо Путін помер і все, тепер війни нема, все буде добре. Але тут насправді ціла низка невирішених питань, які ще тягнутимуться, навіть якщо він умре.

Орест Сохар: По-перше, ми не знаємо, чи він живий. Є декілька аргументів, і про двійників — це не жарт. Дійсно є цілі дослідження, західні дослідження, де показують, що люди, які удають президента Російської Федерації, дуже часто не одні й ті самі люди.

По-друге, ми не знаємо, наскільки Путін був самостійний у визначенні своїх маніакальних цілей. Якщо в нього на вухах сиділи декілька людей і підливали йому олії в мозок, а він просто був одним з, то нічого не заважає тримати двійника на посаді, а біля нього будуть далі вливати у вуха ті ж самі люди.

Тому, на жаль, смерть Путіна не все вирішує. Тобто, може так трапитися, що, він відійде в пекло, а на його місці буде новий якийсь сатана, який провадитиме ту саму політику.

Ми звелися до такого міфу, що все залежить від Путіна. Нібито Путіна не стане, і його оточення захоче його змінити на своє світле майбутнє. Це хороша гіпотеза, але не факт, що вона правдива, бо є люди, яким нічого міняти із Заходом. Умовні олігархи Дерипаска й Абрамович для розблокування своїх мільярдів залюбки здадуть на Захід скальп і Патрушева, і Путіна, і всіх інших. Але є люди, яким місце тільки у тюрмі, — той самий Патрушев, якому ніхто ніяких гарантій не дасть.

Тому подивимося, що буде потужнішим в Росії — страх за своє майбутнє, чи страх за капітали.

#ЦПД_аналізує причини та наслідки поширення в інфопросторі чуток про смерть Путіна https://t.co/H1cMhwi1eC pic.twitter.com/ZFiaQ0YyeT

— Прес-служба РНБОУ (@rnbo_gov_ua) October 27, 2023

Читайте також: Росія «під наглядом» Путіна потренувала «масований ядерний удар»

Про нового спікера Палати представників США

Тетяна Трощинська: Майк Джонсон став новим спікером Палати представників США, він є черговою компромісною фігурою /…/ Майк Джонсон є прихильником Трампа, і це трошки інше, радикальніше бачення світу і всього. Попередні його голосування свідчили про те, що він не підтримує допомогу України. У нього були попередні заяви про те, що допомогу Україні й Ізраїлю треба розділити. Але остання заява, здається, після виборів на посаду, була про те, що він готовий до обговорення.

Орест Сохар: Майк Джонсон — людина з певними поглядами. З одного боку, в нього погляди дійсно трампівські. Я б сказав, що він трампіст на всю голову. Він підтримував Трампа, коли той намагався вирвати з зубів Байдена президентство у 2020 році. З іншого боку, Джонсон, всупереч позиції Трампа, на початку повномасштабного вторгнення Росії підтримував Україну. Він казав, що РФ — це агресор, що її треба стримувати, що це їхнє зобов’язання. Він спочатку підтримував декілька важливих голосувань, публічно за це виступав. Але коли почалася виборча кампанія, то, звичайно, пана Джонсона призвали в ряди Трампа, і він поводив себе як годиться. Тобто голосував проти допомоги Україні.

Конгресмен Майк Джонсон розмовляє з журналістами на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, 23 жовтня 2023 року AP Photo / Alex Brandon

Зараз складається враження, що він буде метатися між Трампом і державницькою позицією. Тобто підтримуватиме допомогу Україні, але робитиме це дуже повільно, намагатиметься вставляти всякі скріпки в зад адміністрації президента США. Перша скріпка — це розділення допомоги Ізраїлю й Україні. Зрозуміло, що коли цей пакет зайде в Палату представників, то його захочуть перевіряти, ставити якісь запобіжники від розкрадання. Адже Путін каже, що українці торгують американською зброєю, це некрасиво. Тобто це буде намагання зробити те, що просить Байден, але на їхніх умовах.

Все тому, що українська воєнна кампанія й допомога Україні стали частиною виборів. І якщо республіканці просто так кинуться допомагати Байдену, то вони втрачатимуть підтримку свого електорату.

Їм же потрібно показати, що вони навели порядок, що при Байдену було все погано, а вони очолили процес, і тепер все добре — ніхто не розкрадає, українці наступають в півтора раза краще. Це виборча гра.

Читайте також: Чи отримає Україна з Ізраїлем спільний пакет допомоги від США: аналізує Ігор Рейтерович

Про вибори під час війни

Тетяна Трощинська: У мене цього тижня склалося враження, що Офіс президента таки не проти у 2024 році провести які-небудь вибори — підтвердити або не підтвердити всенародну любов до президента Зеленського тощо. Чим це актуалізовано? Спікер Верховної Ради (до речі, доктор юридичних наук, дуже відомий український конституціоналіст) каже, що зараз вивчають іноземний досвід проведення виборів під час війни.

Стефанчук назвав «п’ять ключових проблем» для проведення виборів у 2024 році https://t.co/GMQt3XEK2E

— Радіо Свобода (@radiosvoboda) October 24, 2023

Орест Сохар: Я багато спілкуюся з політиками, і моє особисте враження таке, що їм ці вибори ці не потрібні, але вони до них готуються. Тобто, якщо, з якихось причин, доведеться ці вибори проводити, то вони до них будуть готові.

Тетяна Трощинська: А з яких причин? Я не бачу ніякого особливого тиску. Пара конгресменів зробили заяви.

Є очевидний дисбаланс влади. Ми по іменах не знаємо, хто працює в уряді — він не є суб’єктним. Парламент не є суб’єктним. Але вибори цього не змінять.

Орест Сохар: Я вважаю, що виборів не буде, і розмови про них — це щось на кшталт проведення реформ. Завжди нам раді проводити реформи, але які — невідомо. Кожна команда, яка приїжджає, радить щось своє.

Я думаю, що вибори можуть бути у разі, якщо переможуть республіканці в Сполучених Штатах. У них президентські вибори будуть восени наступного року. Відповідно, тоді може виникнути питання.

Вибори не потрібні ні суспільству, ні керівній команді при владі.

Тетяна Трощинська: У них все добре. Концентрація влади, здається, уже така, що куди вже далі для демократії.

Орест Сохар: З одного боку, так, але, з іншого боку, інститут не працює, на жаль. У них влади багато, але, мені здається, що не завжди поставлені ними команди виконують. Тому завжди хочеться влади більше. Але українці завжди вміють гасити владу.

Я не пророк, але часто буваю на якихось закритих зустрічах і зустрічаю людей, які не зобов’язані тягнути в одну чи іншу сторону. Вони кажуть, що, з одного боку, ніхто не виступає за термінові вибори, але, з іншого боку, до них треба бути готовими. Треба тримати команду в тонусі, щоб вона працювала. А спікер, доктор наук і конституціоналіст пан Стефанчук дуже часто просто намагається тримати команду в тонусі.

Читайте також: Влада розглядає варіант проведення виборів, як підтвердження довіри до президента — Ігор Рейтерович

Більше про вибори під час війни

Згідно з Конституцією України, чергові парламентські вибори мали б відбутись в Україні восени 2023 року, а президентські — у березні 2024 року. Проте законодавство та Конституція України забороняють проводити вибори в умовах воєнного стану.

Як відомо, деякі представники Заходу виступають за те, щоб Україна все ж таки провела вибори вчасно, навіть попри війну.

Як заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю португальському громадському телебаченню RTP, він буде знову балотуватись у президенти України, якщо вибори відбудуться 2024 року під час війни. На початку каденції, як відомо, він обіцяв обмежитися одним терміном.

У серпні 2023 року Зеленський уточнив деякі умови для проведення виборів. Він повторив, що проведення таких виборів мають оплатити західні партнери, що потрібно забезпечити питання безпеки в Україні й умови голосування для біженців.

На початку вересня 2023 року президент сказав, що для виборів у 2024 році потрібні законодавчі зміни, чималі кошти від партнерів та міжнародні спостерігачі в окопах.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту