Простору для популярних рішень в Україні не лишилось — Магда

Гість — кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики Євген Магда.

Закон про мобілізацію

Євген Магда: У цьому законі більше запитань, ніж відповідей. Не так у тексті, як у самому процесі. Тобто текст, який вийшов наприкінці, викликає питання: «А чого ж так довго?». І це питання, на яке, на жаль, влада максимально не хоче відповідати.

Я думаю, що Володимир Зеленський, коли говорив, що 11-го ухвалюватимуть закон про мобілізацію, знав, що його в цей час не буде в Україні, що він буде на Саміті трьох морів у Литві. Візит президента на Саміт трьох морів важливий. Участь безпосередньо президента в ухваленні закону про мобілізацію є символом.

Тому що, коли в умовах війни в руках президента так чи інакше концентрується більше повноважень, ніж в мирний час, це природний процес. І коли ці місяці команда президента намагалася його захистити від причетності до ухвалення рішення про мобілізацію, це виглядає достатньо кумедно. Крім пафосного моменту візиту бойових командирів на засідання Верховної Ради.

Тетяна Трощинська: Яких, до речі, не заслухали.

Євген Магда: Так. Мені здається, що це була цинічна форма зневаги. Ці офіцери і генерали не заслужили на таке ставлення. Навіть, якщо це було приміщення Верховної Ради.

Слухайте також: Закон про мобілізацію не змусить усіх оновити дані в ТЦК — Заболотна

«Інфляція відповідальності»

Євген Магда: Те, що перед тим, у середу ввечері і вночі зробили представники влади, подарувавши російській пропаганді природню картинку (не штучний інтелект, не фейк), коли на обговоренні закону про мобілізацію був порожній зал. І цьому передував випуск ролика про те, чиї діти воюють. Його росіяни дуже активно просувають. Просто засовують в український інформаційний простір. Що, ні в кого не було суперклею, щоб штани намазати цим людям, чи що? Я не розумію цього.

Ми спостерігаємо інфляцію відповідальності людей, які були обрані на демократичних виборах 2019-го року. Я не хочу нікого звинувачувати в тому, хто як голосував в 19-му році. Це вже зіграно. У цивілізованому суспільстві це вже нікого не хвилює. Уже зрозуміло, що ми так чи інакше будемо жити в очікуванні наступних виборів. І на тлі очевидних загроз, про які говорять з усіх електричних приладів.

Це інфляція відповідальності людей, які є «штатний розклад одиниці парламентсько-президентської республіки». І після цього ми говоритимемо про те, що вони щось віддають, якісь повноваження? Чи ми будемо від них очікувати, що вони візьмуть на себе відповідальність? Це дещо наївно. Тим більше, коли перед ухваленням закону про мобілізацію відчепили питання про демобілізацію. Це неповага до достатньо великої кількості службовців Сил оборони України.

Про демобілізацію

Євген Магда: Демобілізація можлива лише тоді, коли в складі Збройних Сил буде достатня кількість людей. Тобто, буде, умовно кажучи, не 100%, а 100% +. І тоді можна буде говорити про демобілізацію відповідно за різними факторами: здоров’я, термін служби тощо.

Я цивільний. Я можу погодитись з тим, що демобілізацію варто відкласти. Але коли це питання не комунікується — це дуже небезпечно.

Просто ми увійшли в тунель дизкомунікації. Відставка Залужного — незрозуміло. Відставка Данілова (я його вважаю переоціненим на його посаді секретаря РНБО), але все одно це неясно. Коли людину в умовах війни з першої десятки державного управління просто так відправляють в Молдову… І мобілізація без демобілізації — знову немає ефективної комунікації. У гонитві за прагненням відсунути президента від цього рішення… Від складної теми, непопулярної.

Тетяна Трощинська: Чому ця тема непопулярна? Тобто, ми бачимо лише тих людей, які до війська не причетні, і їхні рідні не воюють. Величезна частина потенційних виборців не лише в окопах. У них є батьки, сестри, брати, дружини, чоловіки, мами, тата, діти. Такі діти, що вже можуть на вибори ходити.

Євген Магда: По-перше, ми не знаємо, коли пройдуть вибори. По-друге, у нашої влади, на жаль, немає усвідомлення простої речі: простору для популярних рішень більше немає. Уже давно. І це очевидний момент.

У казці треба було пірнути в кипляче молоко для того, щоб очиститись. Отак треба пірнути, даруйте, в асенізаційну яму з політичними проблемами. Для того, щоб звідти випірнути і показати, що ти вмієш плавати.

Слухайте також: Законопроєкт про мобілізацію не міняє абсолютно нічого — Хмілевський

Удари Росії, і не лише по ТЕС

Євген Магда: Я називаю цей процес «Кремлівська весна 2024». Тому що він охоплює комплекс дій, направлених на деморалізацію, дестабілізацію українського суспільства. Удари по енергетичних потужностях — лише один з цих елементів.

Я розумію, що закрити об’єкти, координати яких відомі з радянських часів, надзвичайно складно. Просто це завдання, з яким навіть наші героїчні воїни протиповітряної оборони не можуть впоратися.

Але тема розподілу енергетики, розподілу по різних виробничих потужностях, і їхнє розпорошення по різних регіонах — усе більше на часі. Розвиток альтернативної енергетики так само на часі.

Кремлівська весна — це не лише про знищення енергетики. Це і про просування (особливо анонімними Telegram-каналами) тези про нелегітимність президента. Фальшивої тези, тому що вона не має під собою жодних підстав. Але неспроможність української влади дати відповідь на виклики, які були очевидними, породила таку інформаційну навалу з боку Росії.

Ще один момент, момент надзвичайно трагічний — це суттєва інтенсифікація страт українських полонених. Після захоплення Авдіївки цей процес почав носити просто масово показний характер. І це не випадковість.

Плюс намагання дискредитувати західну допомогу, усе, що відбувається на сьогоднішній момент в Україні.

Росія намагається не тільки натиснути на нас, але і знайти перспективи для того, щоб поєднати можливий військовий тиск з деморалізацією всередині суспільства. Вони хочуть нас взяти зсередини, а не вкладати тисячі своїх військових на полі бою.

Ми не можемо зараз говорити всерйоз про гібридну війну, тому що ми живемо в умовах найбільшої війни XXI століття.

Але виклики я почав називати новітніми, тому що вони все ще актуальні для багатьох країн. На них треба реагувати достатньо жорстко. Створювати певний системний алгоритм дій. От мені бракує цієї системності.

Я не бачу готовності нашої влади діяти в такий спосіб, щоб давати відповідь на ці питання саме в проактивному, а не в реактивному ключі.

Читайте також: Росіяни повністю знищили Трипільську ТЕС

Медіа пишуть, що Сі Цзіньпін має відвідати Францію, Сербію, Угорщину?

Євген Магда: Франція — зрозуміло, тому що вже Ентоні Блінкен минулого тижня приїхав, перевірив, чи дійсно французи готові брати на себе лідерство в питанні відсічі Росії. І я думаю, що його не все порадувало, що він побачив у Парижі.

Але треба розуміти, що притаманний Франції скепсис щодо Сполучених Штатів може зіграти свою позитивну роль. Крім скепсису, свою позитивну роль може зіграти наявність достатньо розвинутого оборонно-промислового комплексу. Балтійські країни готові останню сорочку зняти для нас з вами. Але, з точки зору військового потенціалу, у них немає такої промисловості. Навіть у британців стосовно військового виробництва є певні проблеми і труднощі.

Сербію і Угорщину я б розглядав у контексті експансії китайського капіталу, і в контексті експансії, відповідно, через Сербію — на Західні Балкани, а через Угорщину — на країни Вишеградської четвірки.

Як повідомляли, 10 квітня парламент почав розгляд урядового законопроєкту про мобілізацію у другому читанні. Напередодні стало відомо, що Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони виключив положення щодо демобілізації та ротації військовослужбовців з урядового законопроєкту про мобілізацію № 10449. Це питання пропонується передбачити окремим законопроєктом.

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував розробити новий законопроєкт про демобілізацію протягом восьми місяців.

8 січня цього року стало відомо, що Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт «про мобілізацію» таким, що містить корупційні ризики.

11 січня народні депутати відправили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» його ініціатору — Кабінету міністрів. Долучивши до нього пропозиції напрацьовані на Комітеті з питань нацбезпеки та у відповідних робочих групах.

На початку травня китайський лідер Сі Цзіньпін відвідає кілька європейських країн. Йдеться про Францію, Сербію та Угорщину, повідомляє угорська служба Радіо Свобода з посиланням на два джерела.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі