Леся Яхно: Безумовно [однією з головних є] тема Генасамблеї ООН. Це значний зовнішньополітичний привід, де було багато публічних виступів і декілька непублічних зустрічей, але не менш важливих. Ця тема заслуговує на те, щоб її відзначити. Також важлива зустріч Зеленського і Байдена. Все це в комплексі. Ну, і те, що слідкуємо в щоденному режимі за військовими діями, це зрозуміло. Зараз у полі уваги Крим і море.
Олеся Яхно: Ми визначаємо, що є певний злам ситуації на морі. За останні місяці й особливо останні тижні ми бачимо ряд успіхів, про які раніше було складно говорити. Це і те, що стосується кораблів. І те, що стосується позбавлення Росії контролю над так званими нафтогазовими «вишками Бойко». І те, що ми завдаємо ударів по таких серйозних системах, як С-300 та С-400. І нарешті от сьогодні була новина, що завдані ракетні удари та є пошкодження в Генштабі в Севастополі Чорноморського флоту.
Це важливо не тільки з емоційної точки зору, а й з точки зору розуміння того, що відбувся злам ситуації. Якщо ми говоримо про море та Чорноморський басейн, то Росія раніше там мала монополію. Зараз вона її вже не має. Навіть якщо, згідно з публічними російськими даними, в Росії в 12 разів більше суден у військово-морських силах, все одно ми бачимо, що Україна завдає ударів. Застосовуючи як дрони нашого виробництва, так і ракети (українського виробництва та інші). Ми бачимо успіхи. І це дуже важливо. І з точки зору позбавлення Росії монополії на морі, так і, можливо, з точки зору зміни підходу самого Заходу.
Читайте також: Командувач Повітряних сил про удар у Севастополі: «Ми ж обіцяли, що «далі буде…»
Олеся Яхно: Ця зустріч безумовно має значення. Як із точки зору тих процесів, які відбуваються в США (передвиборчий процес, де тема додаткової допомоги Україні є дискусійною) та загалом бачення Заходом стратегії наступного етапу війни та свого підходу. Розмова про довгу війну, розтягнуту у часі та втому на Заході від неї — актуальна.
Що можна відмітити про зустріч. Ми побачили, що є крило серед республіканців, яке фактично заблокувало голосування про надання додаткової допомоги. Але є плюс — ця адміністрація визначилася в тому, що тема допомоги Україні буде винесена як окремий кейс, який буде перебувати у відомстві Пентагону. Це важливо. Тому що це означає, що, не зважаючи на ті дискусії, які будуть вестися, тема правильності чи не правильності, достатності чи недостатності дій США в наданні допомоги — це тема передвиборчої кампанії. Тому добре, що це буде винесено.
Читайте також: Пакет допомоги, позиція Китаю та спецпредставниця з відбудови: що чекає Зеленського у Вашингтоні
Олеся Яхно: Це окрема історія, яка вимагає компетентного роз’яснення. Дійсно інколи не зовсім зрозуміло виглядає логіка, коли, наприклад, ми кажемо «є політика і є економіка». Рішення Польщі оцінюється більше як політичне в контексті виборів, орієнтацію на консервативного виборця, зокрема, на інтереси фермерів.
Я так розумію, що звернення в СОТ (Світова організація торгівлі, — ред.) має більше економічний характер. Щоб Україна отримала компенсацію не від Польщі, а від Єврокомісії. Що стосується політичного. З виступу Зеленського, я так розумію, що була домовленість, що 15 вересня заборону буде знято. І було неочікувано, що її не зняли.
Мені здається, треба брати такий підхід — є окремі сфери та політичні ситуації. Ніхто не скасовує політичних процесів, логіки та мотивації у цих країнах. Це треба розуміти. Це один із проявів довгої війни. Він може бути не просто в Польщі. Коли є такі специфічні питання, треба їх виокремлювати, щоб це не накидало тінь на загалом рівень співпраці. Тому що це подається так, що «у нас тут все добре, але у нас є питання і ми подаємо до суду». А польські політики кажуть: «Ми ж вам допомагаємо».
Тетяна Трощинська: Мені здається, в цій темі величезна емоційна та суспільна складова.
Олеся Яхно: Так. Якщо є специфічні питання, їх треба виокремлювати, щоб вони не кидали тінь на загальні відносини між Україною та Польщею та на позитив, який ми маємо останні роки. А специфічні питання треба обговорювати, по-перше, в менш емоційному тоні. По-друге, в більш роз’яснюючому ключі. Третє — треба шукати компромісні варіанти. І тон має бути іншим. З обох сторін. Бо це використовується російською пропагандою. Це не на користь. Тому інформацію потрібно роз’яснювати.
Читайте також: Чи вплине зустріч Зеленського з Байденом на рішення дати Україні АТАСМS?
Нагадаємо, 19 вересня 2023 року президент Володимир Зеленський виступив на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.
Головне з виступу Володимира Зеленського:
Україна віддала весь свій ядерний арсенал, а Росія – зрадила.
Кожне десятиліття Росія починає нову війну. Частини території Молдови та Грузії залишаються окупованими. Росія перетворила Сирію на руїни. І якби не Росія, хімічна зброя ніколи не була б там застосована. Росія майже поглинула Білорусь, загрожує Казахстану та країнам Балтії.
Викрадених українських дітей у Росії вчать ненавидіти Україну, розривають усі зв’язки з їхніми сім’ями. Це геноцид.
Росія використовує ЗАЕС, як зброю.
Потрібна система превенції агресій через раннє реагування на дії, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету держав. Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час виступу на Радбезі ООН.
Під час виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН не обійшлося без скандальних речей. На цьому в етері Громадського радіо зауважив Надзвичайний і Повноважний Посол України Костянтин Єлісєєв.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту