facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Два меморіали Бабиного Яру можуть співіснувати на одній території — Антон Дробович

Говорили з Антоном Дробовичем, директором Інституту національної пам’яті про роковини трагедії Бабиного Яру і суперечки довкола створення меморіалу у столиці.

Два меморіали Бабиного Яру можуть співіснувати на одній території — Антон Дробович
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Євген Савватєєв: Як ви ставитесь до того, що в Україні зараз немає одного проєкту меморіалізації Бабиного Яру? Це плюс чи мінус?

Антон Дробович: Враховуючи, що весь час Радянського Союзу і перші роки незалежності не було взагалі проєктів, то наявність декількох варіантів вшанування — хороший знак. Головне, щоб ці варіанти були цивілізовані, відповідали законодавству і дослухались до традицій і до громади. Найголовніша ініціатива зараз — це проєкт, який реалізовується в рамках Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», це будівництво музею, який має бути розміщений на вулиці Іллєнка, колишньої Мельникова 44. Це 4-поверховий музей із освітнім центром, із діалоговими програмами. Якщо все буде добре, він має бути відкритий у наступному році до 80-ї річниці. Це найбільш реальний проєкт поки що з меморіалізації ґрунтовної. Інші проєкти, зокрема приватні, теж мають місце.

Євген Савватєєв: Чи бачите ви якусь принципову різницю між концепцією державної меморіалізації та проєктом, над яким працює команда під керівництвом Іллі Хржановського?

Антон Дробович: Команда Іллі Хржановського поки не представила ніякої концепції. Вони будують щось, проголошуючи якісь загальні фрази, спираючись на базовий історичний наратив, розроблений попередньою командою, який насправді є історичною рамкою і не пропонує концептуальних рішень.

Про суть поки що важко говорити — вони мають показати її спочатку. Цим зумовлена велика недовіра до того проєкту, тому що немає вже рік жодного стратегічного документа, який би розказав, що будується і як. Поки що суспільство бачить тільки скандал за скандалом.

Євген Савватєєв: Ви писали у 2018 році, що ідеальним фіналом цієї історії було б створення декількох потужних інституцій, які б репрезентували різні аспекти трагедії Бабиного Яру та розташовувалися у межах однієї облаштованої території. Чому ви вважаєте, що це був би ідеальний варіант?

Антон Дробович: Якщо буде дотримано українське законодавство, що будуть створені проєкти з урахуванням звичаїв і думки єврейської громади, громади міста Києва і так далі, то вони можуть існувати.

Важливо, щоб роль держави в будь-яких цих проєктах була як медіатора, який забезпечить суспільний діалог про створення цих проєктів, бо це дуже чутлива тема і вони можуть бути інструменталізовані в тому числі ворожою пропагандою.

Євген Савватєєв: Два проєкти мали б співіснувати в межах одного простору. Чи виділена земля і скільки під проєкт Іллі Хржановського?

Антон Дробович: Щодо землі — то вона перебуває, здається, в оренді. Значна частина парку є в оренді цих приватних інвесторів.

Євген Савватєєв: На мій погляд, обидва проєкти намагаються створити музей, який буде емоційно занурювати в ті часи, щоб передати певну емоцію. Яку емоцію варто було б передати відвідувачам обох цих музеїв?

Антон Дробович: Мені здається що першим має бути не емоційний шар, а раціональний. Дуже важливо, щоб обидві великі трагедії — 1941-1943 років і 1961 року — Куренівська, були максимально точно документально описані, щоб не було пересмикувань і маніпуляцій.

На мою думку, має панувати співчуття, емпатія і надія. Фіналом осягнення фактів і співпереживання після виходу має бути все-таки надія і бажання створити такий світ, в якому нічого подібного ніколи не відбудеться більше.

Євген Савватєєв: Як би ви розказували про Бабин Яр у школах?

Антон Дробович: Я б розказував це через історії людей, які загинули в Бабиному Ярі або врятувалися — тих самих школярів, вчителів, через особисті історії.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

9 год тому
Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Олексій Гетьман: вилучення демобілізації з закону може бути навмисним, аби демотивувати військових

Олексій Гетьман: вилучення демобілізації з закону може бути навмисним, аби демотивувати військових