Дмитро Бєлобров: Наскільки можливе запровадження такої ініціативи з боку офісу президента — ввести у переговорну групу представників окупованих територій, переселенців? Наскільки це актуально зараз?
Денис Казанський: Я сподіваюсь, що це не просто слова. Сама ідея правильна, я давно казав, що так і потрібно було зробити. Якщо з території були змушені виїхати більше мільйона людей, ці люди також є жителями Донбасу й неправильно виносити їх за дужки переговорів. Для росіян, які їх вигнали по суті, дуже зручно, щоб ці люди мовчали — вони є свідками злочинів Російської Федерації.
Як бачимо, немає ніяких республік, є просто громадяни Росії, які цього і не приховують. Якщо обирати між громадянами України, які є вихідцями з Донбасу та громадянами іншої країни, то передусім мають право вирішувати долю цих територій громадяни України. Гідних людей, які могли б входити в таку групу, вистачає. Ідея нормальна і правильна, головне — реалізація.
Найголовніше — щоб не було офіційних осіб з боку України, це найгірше, що може бути. Участь офіційних осіб надає козирі іншій стороні — вони можуть сказати, що ведуть перемовини з офіційною Україною.
У чому була суть переговорів у Мінську? У тому, що Україну представляли неофіційні особи — колишній президент, повноважні представники. Якщо розглядати з цього боку, то залучення переселенців ніяк не підвищує статус переговорів, вони не офіційні особи.
Завдання Російської Федерації полягає у тому, щоб української державності не існувало. У 2014 році були підписані Мінські угоди, відповідно ми вимушені виконувати їх, хоча це неможливо, вимоги є неприйнятними і немає жодного прогресу. Усе, що відбувається — намагання перекласти відповідальність за невиконання цих угод одна на одну.
Єлизавета Цареградська: Хотілося б поговорити про ті тези, які прозвучали в інтерв’ю Гордону від Гіркіна. Які ваші думки були при перегляді?
Денис Казанський: Я дивився через професійний інтерес, бо бачив всі інтерв’ю бойовиків, читаю книжки, які вони пишуть, дивлюся інтерв’ю, читаю їхні блоги. Тому можу сказати, що це було одне з найбільш нецікавих та не інформативних інтерв’ю, які я бачив. Це було, напевно, найдовше інтерв’ю з Гіркіним 3,5 години ні про що. Йому ставили питання, на які він багато разів відповідав раніше. Єдине, що він сказав нового — він назвав прізвища людей, яких вбив особисто.
Дмитро Бєлобров: Чи етично взагалі було брати інтерв’ю в Ігоря Гіркіна з боку українського журналіста?
Денис Казанський: Інтерв’ю з ворогом є припустимим, але за умови, якщо ви ставите незручні питання, які не ставили раніше і які допоможуть побачити реальну картину. Оскільки все це детально досліджено і Гіркін повністю і багато разів розповідав про всі свої кроки, то тут не було жодного сенсу ставити такі питання.
Дмитро Гордон зробив свою кар’єру, роблячи інтерв’ю з радянськими зірками, «облизуючи» їх, але коли він у такому самому стилі бере інтерв’ю у терориста, це виглядає огидно і непрофесійно.
Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі
Читайте також: Гордон, Поклонська, хохли, моральні дилеми: думка головної редакторки Громадського радіо
Зазначимо, журналіст Дмитро Гордон 11 травня виклав у YouTube інтерв’ю з Наталією Поклонською — колишнім українським юристом, яка після початку анексії Російською Федерацією Криму перейшла на бік РФ. У березні 2014 року — жовтні 2016-го вона була «прокурором» Криму, а з жовтня 2016 року є депутатом Держдуми РФ.
В Україні проти Поклонської відкрито кілька кримінальних проваджень, зокрема, її підозрюють у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та державній зраді. Вона перебуває в розшуку.