Хотілося б вірити, що до вручення «Оскару» у нас закінчиться війна — головна героїня фільму «Атлантида»

Фільм «Атлантида» здобув чергову нагороду — національну премію Кіноколо. На нагородженні, яке відбулося 22 жовтня, стрічку відзначили як найкращий повнометражний фільм, а Валентина Васяновича, який зняв «Атлантиду» — як найкращого режисера. Крім того, стрічка у наступному, 2021 році, представлятиме Україну на Оскарі.

Ведучі

Анастасія Горпінченко,

Євген Савватєєв

Хотілося б вірити, що до вручення «Оскару» у нас закінчиться війна — головна героїня фільму «Атлантида»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-turboranok-20-10-30_bileka.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-turboranok-20-10-30_bileka.mp3
Хотілося б вірити, що до вручення «Оскару» у нас закінчиться війна — головна героїня фільму «Атлантида»
0:00
/
0:00

Події фільму розгортаються у 2025 році, після майбутньої перемоги Украї­ни у війні з Росією. Окупований Донбас повернутий до складу країни, але його території визнані непридатними для проживання. На тлі спустошення наро­джується нове кохання й життя. Усі ролі у фільмі зіграли непрофесійні актори. Се­ред них — ексрозвідник, волонтер благо­дійного фонду «Повернись живим» Андрій Римарук, парамедикиня Людмила Білека та доброволець Василь Антоняк. Знімали стрічку у Маріуполі та Києві.

Більше розповіла Людмила Білека, головна героїня фільму та парамедикиня.

Людмила Білека: Фільм — про майбутнє і про минуле. Ми живемо у час, коли дуже багато травмованих війною. Йдеться не лише про ветеранів, а про всіх тих, кого зачепила війна так чи інакше. Це сім’ї переселенців, це люди, які зазнали поранень, це люди, які стали свідками війни. Ми маємо дуже багато травмованих територій і людей, які там проживають зараз. Це велика рана наша спільна, українська. Хотілося б сказати — подивіться фільм і задайте собі питання, що ми будемо робити далі і як будемо жити зараз. На цей момент дуже важко зрозуміти, як правильно зробити вибір.

Насправді я навіть ніколи не задумувалась про те, що я десь можу грати у фільмі, досягнути якогось рівня нагород. Було доволі складно зрозуміти, що потрібно робити і показати. В нас у всіх немає акторського досвіду, ми на той час переживали якийсь свій рівень посттравматичного синдрому. Знімальна група допомагала нам все це пропрацьовувати, виколупували з нас потрібні емоції, налаштовували нас.

Нам потрібно ще пережити велику прем’єру в Києві, далі — маленькі прем’єри по кінотеатрах. Хотілося б вірити, що до вручення «Оскару» у нас закінчиться війна. Це було б найбільшим подарунком.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS