Меморіал Бабиного Яру в Україні має створювати тільки держава — Нахманович

Фінансований росіянами проєкт «Бабин Яр». Бути чи не бути?

Розпитали Йосифа Зісельса, співпрезидента асоціації єврейський громадських організацій та Віталія Нахмановича, наукового співробітника Інституту музею історії Києва.

Дмитро Бєлобров: Чи вся єврейська громада України підтримує ваше звернення?

Йосиф Зісельс: У цьому зверненні йдеться не про єврейську громаду України, а про певне ідентифікаційне бачення. В українському суспільстві є різні етнічні елементи, зокрема частина єврейської громади, яка пройшла шлях від «совєтських» євреїв, які були 30 років тому, до українських євреїв. У зверненні написано, кого ми маємо на увазі під українськими євреями. Для нас це ті євреї, які підтримують проєвропейський курс України, курс на цивілізацію, демократизацію, на те, щоб Україна була сильною державою і могла чинити опір будь-якому агресору.

Наприкінці липня Зеленський оголосив про підтримку цього проєкту й призначив Андрія Єрмака куратором.

Дмитро Бєлобров: Як діяти, якщо в нас є державний меморіал «Бабиного Яру» і є російський, очолюваний Іллею Хржановським? Наскільки вони корелюють одне з одним?

Йосиф Зісельс: Є два проєкти, які виокремились за останні роки. Це російський проєкт і український проєкт, умовно кажучи. Український проєкт розроблявся на замовлення Кабінету міністрів через Міністерство культури й адміністрацію заповідника «Бабин Яр», але йому надає велику підтримку громадянське суспільство України, а це доволі важливий чинник.

Другий проєкт ініційований російськими мільярдерами Фрідманом, Ханом і Фуксом виходить з російської політики пам’яті, так званого «побєдобєсія». Це міфічна роль Радянського Союзу у порятунку всієї Європи від нацистської загрози, зокрема і порятунок євреїв, чого насправді не було. Сталін і очолювана ним «совєтська» армія не звільняла євреїв, вони перемагали свого ворога Гітлера і нацистську армію. Вони зовсім не думали про євреїв, про це говорить безліч документів. Навіщо в Україні будувати меморіал і музей, виходячи з російської політики пам’яті, за якою стоять Путін і Сурков, який є куратором війни проти України? Я вважаю, що є гібридна війна Росії проти України. Великою частиною цієї гібридної війни є інформаційний фронт, частиною фронту є культура, зокрема культура «побєдобєсія».

Україна не повинна допускати на свою територію іншу політику пам’яті. Неважливо, це російська, американська, канадська політика пам’яті чи якась інша.

Дмитро Бєлобров: Чи має в Україні взагалі бути проєкт, спонсорований російськими мільярдерами? Держава має підтримати свій державний проєкт чи об’єднати їх?

Віталій Нахманович: Є знакові місця і події в історії України. Бабин Яр — одне з таких знакових місць, як Биківня. Бабин Яр є символом насамперед Голокосту і нацистського терору, однією з найбільших трагедій, які пережила Україна в XX столітті.

Меморіали в таких місцях має створювати винятково українська держава, це має бути національний меморіал. У цьому й основна проблема з цим російським проєктом. Те, що він російський — вже друге питання. Перше у тому, що це проєкт, який створюється приватно. Не можуть приватні особи, якісь мільярдери, творити національну пам’ять України. Друге питання у тому, що проєкт створюється іноземцем для іноземців. Вони прямо декларують, що основні їхні потенційні відвідувачі — це іноземні туристи. Це принципово неправильно. Національна пам’ять твориться для свого власного народу, його мають творити українці для українців. Це головне. Всі проблеми, пов’язані з тим російським проєктом похідні від того, про що я сказав щойно.

Я можу лише здогадуватись, чому цей проєкт підтримав президент, але мені здається що сьогодні він бачить своєю головною метою мир на Донбасі в той чи інший спосіб. Очевидно, що Росія за це вимагає багато різних поступок. Тому президент підтримав цей російський проєкт, бо вважає, що цю підтримку, яка начебто нічого не варта, можна обміняти на щось на Донбасі. Це моя приватна думка.

Дмитро Бєлобров: Чи погоджуєтесь ви, що цей проєкт позбавлений української оптики? Що саме з російської оптики ми можемо там побачити?

Віталій Нахманович: Є глобальні історичні явища: Друга світова війна, Голокост, нацизм, комунізм. Вони, з одного боку, глобальні, охоплюють багато країн, іноді весь світ. З іншого боку, кожна країна, кожен народ по-своєму переживає ці глобальні явища. Вони є частиною його загальної історії, вони не існують самі по собі. Українська оптика розглядає українську історію, російська — російську, радянська — радянську.

Набагато правильніше говорити про Голокост і Другу світову війну як явища загальноєвропейські, загальносвітові. Інтегрувати в них те, що відбувалося в Україні, а не радянські події та радянський спадок.

Через Голокост на теренах Радянського союзу нам знову накидають уявлення про Радянський Союз як жертву нацизму, а не співвинуватця Другої Світової війни, який відповідає за все, що відбулося під час війни на теренах Європи.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS