Мовні курси та штрафи: омбудсменка про стратегію захисту державної мови на Донбасі

“Люди негативно реагують не на мову, вони негативно реагують на політичні заяви довкола мови, на певні політичні партії чи сили, які “приватизували” українську мову. Українська мова належить всім, вона не має асоціюватись з якоюсь політичною силою, це наша спільна цінність”.

Ведучі

Богдан Хворостяний,

Анастасія Горпінченко

Мовні курси та штрафи: омбудсменка про стратегію захисту державної мови на Донбасі
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2019/12/hr_turboranok_19-12-11_monahova_volska_shamaida-1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2019/12/hr_turboranok_19-12-11_monahova_volska_shamaida-1.mp3
Мовні курси та штрафи: омбудсменка про стратегію захисту державної мови на Донбасі
0:00
/
0:00

Що було у випуску

  • 04:20- Як плануєте долати ці стереотипи?

  • 05:50- Як впроваджуватимуть систему штрафів?

Про розробку стратегії захисту української мови на Донбасі говорили з Уповноваженою з захисту державної мови Тетяною Монаховою, співкоординатором руху «Простір свободи» Тарасом Шамайдою та організаторкою україномовного розмовного клубу в Сіверськодонецьку Мар’яною Вольською.

Анастасія Горпінченко: Яким чином та коли впроваджуватимуть зміни, про які культурні заходи йдеться?

Тетяна Монахова: На першому місці — чинний закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Закон захищає право громадян України отримувати інформацію і послуги державною мовою. Якщо на Донбасі громадянин заходить до суду, університету, у державну інституцію і звертається державною мовою, то має право отримувати у відповідь інформацію теж державною мовою. Якщо будуть порушення — ми будемо це фіксувати, аналізувати, застосовувати систему штрафів. Вона відтермінована в часі, це почнеться не завтра.Відповідно до кожної статті закону — в середньому 2-3 роки. За цей час ми маємо підготувати суспільство, дати можливість вивчити державу мову.

Потрібні безкоштовні курси української мови, щоб люди мали доступ до вивчення. Питання курсів ми будемо розв’язувати спільно з міністерством освіти, міністерством культури, це будуть спільні зусилля. На це потрібні фінансування і план.

Анастасія Горпінченко: Якщо жителі Донбасу негативно реагуватимуть на впровадження української мови, як їх переконувати все ж прийти?

Тетяна Монахова: Мало хто читав текст закону. Почитайте, ви будете здивовані, наскільки він не страшний, як можуть казати ЗМІ. Люди негативно реагують не на мову, вони негативно реагують на політичні заяви довкола мови, на певні політичні партії чи сили, які «приватизували» українську мову. Українська мова належить всім, вона не має асоціюватись з якоюсь політичною силою, це наша спільна цінність.

Потрібно пояснювати людям їх права — що ніхто не відбирає в них рідну мову, не збирається змінювати ідентичність.З іншого боку — коли громадянин звертається до держави по певні послуги, то тут треба знати українську мову. Ці негативні стереотипи потрібно подолати.

Анастасія Горпінченко: Як плануєте долати ці стереотипи?

Тетяна Монахова: Буде інформаційна компанія через ЗМІ, буде діалог з представниками різних точок зору. Через культуру, через контент можна також викликати позитивні емоції, залучати людей до говоріння державною мовою. Треба змінювати риторику, щоб громадяни чули не агресивні, а правильні речі щодо мовної політики. Всі громадяни України — це цінність, а мова це один з інструментів інтеграції людини в суспільство. Це не покарання, а можливості.

Анастасія Горпінченко: Як впроваджуватимуть систему штрафів, аби на неї реагували агресивно ?

Тетяна Монахова: Тут теж треба просто пояснити людям, що таке штрафування і як воно відбувається. Всі ці штрафи відтерміновані — наприклад, ЗНО українською мовою будуть впроваджувати аж з 2030 року, на збільшення квот українського контенту в ЗМІ відводиться 5 років, дублювання друкованих ЗМІ українською мовою починається з 2022 року. Тобто це не одночасно — завтра ми починаємо штрафувати. Яким чином діє система? Якщо до нас звертаються зі скаргою про порушення мовного закону, ми приймаємо, фіксуємо, перевіряємо цей факт. Це має бути доведена інформація, а не усне свідчення — відеозапис, свідки. Це стосуватиметься лише держпрацівників, за те що хтось йшов вулицею та говорив іншою мовою, ніж українська, ніхто нікого штрафувати не буде.

Анастасія Горпінченко: Як реагуватимуть на таке впровадження жителі Донбасу?

Тарас Шамайда: Більшість людей реагуватимуть нормально. Значний поштовх зроблено через дублювання фільмів українською мовою, національне кіновиробництво, популяризацією української музики. Люди сприймають мову через культурний продукт і воно стає частиною їхнього життя, просто потрібно продовжувати рухатись в цьому напрямку. Закон передбачає захист прав людей на отримання інформації й послуги державною мовою насамперед.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі