Реставрація культурної спадщини дозволить оживити об'єкти, які можуть стати туристичними магнітами— Ткаченко

Дмитро Бєлобров: Звідки беруть гроші на реставрацію 100 об’єктів культурної спадщини і які кошти вже виділено на це? Чи є список цих культурних об’єктів, які будуть реставрувати?

Олександр Ткаченко: Це світовий досвід — під час кризи розпочинати «Велике будівництво». Це робочі місця, це можливість поновити сферу споживання, можливість зробити те, до чого не доходили руки зазвичай. Такі значущі реставрації не робились в Україні впродовж останніх 30 років. Це означає не тільки можливість зберегти культурну спадщину, традиції, але і можливість залучення нових відвідувачів, туристів до музеїв, замків, які ми збираємось реставрувати.
Остаточного списку немає, є лише перші намітки, ми склали список за пріоритетами, які пам’ятки потребують найбільше реставрації і які можуть стати туристичними магнітами. Безперечно, ми будемо узгоджувати список з місцевими адміністраціями, громадськістю, експертами.
Я не хотів би зараз казати про суму, тому що це лише попередній список і попередні суми.

Єлизавета Цареградська: Що буде з фінансуванням сфери культури у 2021 році?

Олександр Ткаченко: Цього року сферу культури фінансується навіть більше, ніж минулого. Звичайно, ця сфера хронічно недофінансована і моє завдання — підняти вагомість сфери культури та креативних індустрій. Наступного року бюджет має бути щонайменше на 50% більший, ніж цього року. Стосовно креативного підходу — «Велике будівництво» це і є креативний підхід. Це дозволяє оживити цю сферу і зберегти наші традиції.

Дмитро Бєлобров: Чи є план перетворити культуру на бізнес-модель?

Олександр Ткаченко: Українська сфера культури фінансується з точки зору відсотка ВВП набагато менше, ніж в будь-якій країні Європи. Відомий факт, що креативні індустрії приносять набагато більше внеску ВВП і наші українські політики починаюсь розуміти, що це не лише культурний код, а й внесок в економіку країни.

Дмитро Бєлобров: Чи співпрацює міністерство культура з «Меморіальним центром Бабин Яр»?

Олександр Ткаченко: Ми не співпрацюємо. У нас є проєкт державного музею Бабин Яр, ми вивчаємо питання, як завершити будівництво. Це два різні проєкти. Наступного року — річниця Бабиного Яру, важливо зрозуміти, як ми могли б завершити цей проєкт.

Єлизавета Цареградська: Яка ситуація з фінансуванням кіновиробництва зараз?

Олександр Ткаченко: Виділені гроші на нові проєкти — на фільми та короткометражні роботи, додатково є 50 мільйонів, які підуть на Держкіно, також 100 мільйонів на виробництво серіалів з українськими темами про українських героїв. Ще 100 мільйонів зарезервовані в УКФ підуть на підтримку цієї сфери.

Єлизавета Цареградська: Чи потрібно бути професіоналом у сфері, яку ти очолюєш чи потрібно просто бути вправним менеджером? Ви були топовим менеджером каналу, а тепер обіймаєте посаду міністра культури.

Олександр Ткаченко: Я волів би бачити людину, яка розбиралась і в балеті, і в історичній спадщині, і питаннях релігії, національних меншин, питаннях інформаційної політики так само вправно, як у сфері, в якій працювала впродовж багатьох років. Мені є чому навчатися, я покладаюсь на точку зору професіоналів, але досвід менеджера безперечно допомагає.

Напередодні річниці незалежності ми плануємо акцію, присвячену Криму. Я думаю Крим у нашому серці, ми це відчуваємо, але забуваємо говорити. На День Незалежності ми про це дуже голосно заговоримо.

Єлизавета Цареградська: Які напрямки є пріоритетними для вас?

Олександр Ткаченко: У нас є виклик, пов’язаний з необхідністю виживання, підтримки сфери культури під час кризи. Друге — це розвиток і підтримка всього нового, що дозволить оживити сферу культури та креативних індустрій — як з охорони культурної спадщини, так і в туризмі.

Повну програму слухайте в аудіофайлі