Офіційно Україна не може здійснювати жодних пошукових робіт на окупованій території — Павліченко

Учасники зустрічі обговорили створення при Кабінеті Міністрів України постійної Комісії з розшуку зниклих безвісти, формування пошукових груп на її базі, а також військових і цивільних реєстрів осіб, які зникли безвісти.

Детальніше про це поговорили з колишнім заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгієм Тукою та виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Павліченком.

Георгій Тука: Щодо пошуків на окупованих територіях, то, скоріш за все, йдеться про виключно бюрократичну складову цього процесу, адже в самому Міністерстві немає кадрового потенціалу для проведення подібних робіт, а, по-друге, державні службовці України не мають можливості працювати на тих територіях.

Процес розшуку без вісті зниклих людей тривав практично від самого початку війни на сході України, але він на 99% був реалізований завдяки роботі волонтерів – групи «Чорний тюльпан», «Груз 200» і так далі. Здебільшого, це колишні афганці, які мали друзів по той бік розмежування, вони об’єднувалися, домовлялися і робили такі дуже важливі і дуже важкі роботи.

Спроби створення таких органів як комісія з розшуку зниклих безвісти були і раніше, але вони не надали результатів.

На моїй пам’яті за роки, коли я працював головою Луганщини чи заступником міністра, на підконтрольній території було знайдено лише двоє людей, які вважалися зниклими безвісти. Проте, коли ми кажемо про людей, зниклих без вісти, не можна говорити виключно про загиблих. Якщо люди зникли безвісти, то ми мусимо шукати їх, в тому числі серед людей, яких утримують адміністрації ОРДЛО.

У нас, на території України, є декілька офіційних поховань невпізнаних. Я неодноразово спілкувався з родинами людей, які вважаються зниклими безвісти. Експертизи ДНК на 99,9% підтверджують, що в могилі саме та людина, яку шукають родичі, але чи то від важкості ситуації, чи то від інших емоційних причин, дружина чи батьки відмовляються визнавати залишки на похованні, залишками своїх родичів. А якщо родина відмовляється визнавати свого родича загиблим, то він залишається офіційно зниклим безвісти.

Олександр Павліченко: Організації, які працюють на українській території, на сьогодні не мають жодного доступу до неконтрольованих урядом територій на сході України, і відповідно здійснювати там якусь розшукову діяльність офіційно недозволено і навіть заборонено. Ми маємо інформаційні джерела, які повідомляють якусь ситуацію чи інформацію про те, що відбувається на непідконтрольній території, також таку інформацію можна брати з відкритих джерел в інтернеті.

Разом з тим має бути розпочата більш інтенсивна робота з тими, хто може здійснювати пошукові роботи, маються на увазі волонтерські організації, які займаються пошуком тіл ще за часів Другої світової війни.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.