Наскільки українські міста облаштовані для людей із вадами зору?

Питання інфраструктури масштабне, не все так добре, як би того хотілось. Наприклад, світлофори розмовляють, а за стандартами має бути просто звуковий сигнал. Не вистачає зовнішньої озвучки в наземному транспорті. Адресно є певні покращення — це перехрестя.

У Одесі намагається розвиватись культурний напрям — завдяки ініціативний незрячим зроблені об’ємні копії їх архітектурних споруд — Оперний театр, міська рада.

Хочеться більше співпраці з органами місцевої влади, з тими ж незрячими, які є користувачами цих послуг. Хочеться щоб вони теж не боялись виходити на вулицю, заявляти про себе, казали що їм це не зручно.

Перше, що відчуваєш у Польщі — це рівні дороги, це знижені бордюри, що вже не так травмонебезпечно, як у нас.

Не треба хапати незрячу людину за тростину, можна обережно доторкнутись до плеча, щоб людина зрозуміла, що ви звертаєтесь саме до неї.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.