У нас дуже мало уваги приділяється темі призначення сучасної школи — співзасновник фундації «З країни в Україну»
2 грудня у Києві стартувала перша конференція-інтенсив в рамках проєкту «Освітній марафон». У заході, який триватиме три дні, беруть участь команди з 60 шкіл Донеччини та Луганщини
Організатори події — «Фундація соціальних інновацій «З країни в Україну» — допоможуть учасникам підвищити конкурентоздатність навчального закладу, мотивацію вчителів до взаємодії із учнями, а також підсилити партнерство з батьками і громадою.
«Освітній марафон» спрямований на розвиток управлінської компетентності керівників закладів загальної середньої освіти для впровадження «Нової української школи».
Подробиці марафону ми дізналися у розмові з Денисом Блощинським, співзасновником фундації соціальних інновацій «З країни в Україну», та Євгенією Бакун, заступницею директора Красноармійського міського ліцею.
Єлизавета Цареградська: Які були особливості цих кількох днів? Що запам’яталося найбільше?
Євгенія Бакун: Найцікавішою, мабуть, була зустріч з Лілею Гриневич, це безцінно для кожного освітянина, бо це реформатор нашої освіти. Надзвичайно багато корисного було від Віктора Гармового, це вчитель-практик, який проходив це все на собі, він розуміє, як це робиться правильно.
Був надзвичайно цікавий вчорашній день, коли ми займалися практичними речами, розглядали, як вибудувати саме освітню лінію у своєму навчальному закладі. Я вважаю, що все, що ми отримаємо за ці три дні, за перший етап проєкту – це все можна застосовувати в роботі у навчальному закладі.
Єлизавета Цареградська: Пане Денисе, як вам спало на думку, що цим потрібно займатися?
Денис Блощинський: Зараз Міністерство опікується великою кількістю різних питань, і до всього точно в них не доходять руки. Тут питання до громадських організацій та ініціативних груп – де потрібна підтримка. Ми займаємо таку позицію, що в усіх напрямках потрібно підтримувати державу в тих місцях, де в неї не вистачає ресурсу, тому що ми і є держава.
- В усіх напрямках потрібно підтримувати державу в тих місцях, де в неї не вистачає ресурсу, тому що ми і є держава
Ми і є те суспільство, яке видає на гора тих політиків, які потім приходять до влади. Отже ми беремо на себе відповідальність за те, що ми не встигаємо гуртом робити за цей час.
Ми це робимо, тому що бачимо, що компетенції менеджерів освітніх процесів немає в такій кількості, щоб займатися освітою системно по всій країні. В більшості увага зосереджена на методиках викладання, на тому, що відбувається в середині шкіл, але дуже мало уваги приділяється філософії, призначенню школи, менеджменту процесів і розумінню того, як себе поводити з організацією школи, яка створює певні умови для всіх, хто залучений в цей процес – для батьків, для вчителів, для учнів, для експертного середовища. На нашу думку, з цього потрібно починати. Тому що, скільки б ти не придумував, як викладати, яку дошку куди вішати, що говорити, що не говорити на уроках, якщо загальна атмосфера, організаційна культура знаходиться в тому стані, який не приймає ці інновації, вони ніколи не приживуться.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. Деталі про перебіг марафону можна прочитати за посиланням.