За пропорційною системою можуть сховати мажоритарку — Єделєв про зміну виборчої системи

Народні депутати у першому читанні ухвалили законопроєкт №1017, який передбачає зменшення конституційного складу Верховної Ради та закріплення пропорційної виборчої системи. Проєкт підтримали 236 депутатів

Ведучі

Анастасія Горпінченко,

Дмитро Бєлобров

За пропорційною системою можуть сховати мажоритарку — Єделєв про зміну виборчої системи
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/02/hr-best-20-02-05_edelev.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/02/hr-best-20-02-05_edelev.mp3
За пропорційною системою можуть сховати мажоритарку — Єделєв про зміну виборчої системи
0:00
/
0:00

Проєктом закону пропонується змінити виборчу систему та закріпити пропорційну виборчу систему на парламентських виборах. Зокрема, планується скоротити кількість народних обранців до 300.

Про підводні камені цього законопроєкту ми поговорили з кандидатом юридичних наук, вченим секретарем Української асоціації міжнародного права Романом Єделєвим.

Дмитро Бєлобров: Що в цьому рішенні більше – реальної необхідності чи популізму?

Роман Єделєв: В такому вигляді, здається, що більше популізму. Тому що пояснювальна записка, де прописано, навіщо пропонується цей проєкт закону, не передбачає ні нормальних фінансових розрахунків, до чого призведе скорочення кількості народних депутатів, ні визначення ефективності цих 450 депутатів. Тому ми можемо говорити про популізм.

Разом з цим треба зважати на те, що цей популізм вимагається народом України, адже всі знають, що нардепів 450, і кожен знає, що от ми їх годуємо, це такі витрати для бюджету, хоча які це витрати, ми не знаємо.

Анастасія Горпінченко: В партії «Голос» назвали законопроєкт неякісним і сказали, що в Конституційного суду є зауваження до тексту проєкту закону. Про які саме зауваження йдеться?

Роман Єделєв: Ми маємо висновок Конституційного суду щодо відповідності проєкту закону Конституції України, де він визначив п’ять питань, які є головними у поданому проєкті закону.

Перше питання – зменшення кількості депутатів з 450 до 300, і зауваження КСУ полягає у тому, що треба зменшити пропорційно і кількість нардепів, які можуть звертатися до КСУ. Зараз передбачено, що це можуть зробити 45 народних депутатів, тобто десята частина від конституційного  складу. Якщо ми зменшуємо конституційний склад до 300 нардепів, то, на думку КСУ, треба зменшити пропорційно і кількість народних депутатів, які можуть звернутися до КСУ з конституційним зверненням.

Друге зауваження полягає у тому, що зі статті 76 прибирається згадка «обирається на основі загального і прямого виборчого права шляхом таємного голосування». Тобто цієї фрази щодо виборів у Верховну Раду України не буде, згідно з поданим законопроєктом. Вона залишається в статті 71, яка визначає проведення всіх виборів в Україні – і щодо виборів президента, і щодо виборів сільських і міських рад, тому прибирати її в статті, яка регулює вибори до Верховної Ради України не варто, бо це може створити правову невизначеність.

Третє зауваження полягає у тому, що стосується вимог до осіб, які можуть бути обрані народними депутатами України. Встановлюється вимога про проживання на території України не менше 5 років, і КСУ тут робить лише технічне зауваження, яке стосується формулювання.

Четверте зауваження дуже серйозне, і воно в частині, де встановлюється, що вибори до Верховної Ради проводяться за пропорційною виборчою системою. І тут постає питання – а що таке пропорційна виборча система? Ми з вами знаємо, що є відкриті виборчі списки, є закриті виборчі списки, є напіввідкриті виборчі списки. А таке закріплення – пропорційна виборча система – здається Конституційному суду України занадто надмірною, притому що залишається фраза, що більш детально процедура виборів до ВР буде прописуватися у законі. З цією пропорційною виборчою системою треба бути дуже обережними, адже пропорційну виборчу систему можна створити максимально схожою до мажоритарної виборчої системи.

П’яте зауваження теж більш технічне, воно стосується перехідних положень. Нинішня Верховна Рада працює за старим положенням статей 76 і 77, а нова Верховна Рада буде працювати вже за новими положеннями. І в оцей момент переходу від ВР нинішнього скликання до ВР наступного скликання може бути правова невизначеність, і КСУ з цього трішечки переймається.

Анастасія Горпінченко: Як має бути прописаний текст закону, щоб ця пропорційна система не стала схожою до мажоритарки?

Роман Єделєв: Ми з вами маємо виборчій кодекс, який дуже критикується, бо кажуть, що його положення не можуть бути нормальним чином реалізовані. Але це текст закону, куди можуть бути внесені правки. А якщо ми в Конституції пропишемо «пропорційна виборча система» і поставимо крапку, то такої можливості швидко відреагувати на якісь проблеми, які можуть з’явитися, не буде.

Яким чином прописати? Це складне питання, і я б його не згадував у Конституції, тому що Конституція має характеризуватися правовою визначеністю.

Скоріш за все, ми маємо переходити до системи відкритих виборчих списків, напіввідкритих, щоб, якщо депутатів стає 300, люди знали, кого саме вони обирають.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.