Гетманцев більше не матиме такого впливу — Длігач

Говоримо про відбудову України на перспективу з Андрієм Длігачем, доктором економічних наук, засновником Advanter Group.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Андрій Длігач

Гетманцев більше не матиме такого впливу — Длігач
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr_ukraine_vgolos_2022-07_28_dlygach.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr_ukraine_vgolos_2022-07_28_dlygach.mp3
Гетманцев більше не матиме такого впливу — Длігач
0:00
/
0:00

Андрій Длігач: Жодна країна не могла підготуватися до такої війни. Звичайно ми могли бути краще готовими, але все одно, умовно, ти не візьмеш і не перевезеш в очікуванні війни бізнес і людей з Харкова. І куди везти? Адже не знати, яка буде географія війни, які будуть руйнування. Щобільше: такими діями ти лише підштовхуєш ворога до окупації. Тому я переконаний, що ми не могли бути повністю готовими до війни. Отже, війна є викликом для будь-якої країни. Світ не був не готовим до такої війни, що вже казати про Україну.

Дії влади у час війни

Андрій Длігач: Я навіть уявити не міг уявити наскільки ефективною і сильною виявиться воля президента України, і наскільки у таких умовах зможуть дуже швидко опанувати ситуацію наші військові. Так, є певні проблеми і там, але усе було зроблено на рівні надлюдських можливостей. Але опанувавши ситуацію на фронтах тепер треба опанувати ситуацію в економіці. І тут виявилось, що в державі немає економічного лідерства. Хотілося б, щоб почали співпрацювати різні гілки влади. Щоб у нас почалась більш ефективна співдія між НБУ, Мінфіном та Мінекономіки. Щоб Верховна Рада, Офіс президента і уряд навчились співпрацювати над економічними реформами. Щоб нарешті стало зрозуміло, що немає різниці — воєнний стан чи звичайне життя країни — нам потрібна більша воля для бізнесу і підприємців. Ліберальна податкова реформа, дерегуляція, приватизація навіть під час війни залишаються ключовими факторами, які можуть прискорити українське відновлення.


Слухайте також: Чи відновлюється економіка України?


Війна і реформи

Андрій Длігач: Переважна більшість українців зараз заявляє, що реформи не мають відкладатися, реформи мають проводитися і зараз. Це говорить мудрий український народ. Війна є наслідком того, що ми не відірвалися від Росії, не провели справжні реформи, не приєдналися до Європи, не змогли стати сильними. Якби ми ще 8 років провели правильну податкову реформу, дерегуляцію в країні, позбавились монополії, дали б можливість міжнародним бізнесам створити тут свої виробництва. Була б війна, якби, наприклад, на сході України була зона продовольчої безпеки Саудівської Аравії? Якби в Україні були американські, німецькі заводи? Якби не тримались за ту газотранспортну систему, а спільно керували нею з Німеччиною?

Рівні війни

Андрій Длігач: У мене з Валерієм Пекарем є стаття про 7 рівнів війни. Ми зараз переживаємо усі ці 7 рівнів і відчуваємо їх і на цивілізаційному рівні, і як «гарячу» війну.  Але на цивілізаційному рівні це війна не просто України з Росією, це війна світла проти темряви, війна світу розвитку, інновацій, інтеграцій, об’єднання зі світом ресурсу, обмежень, держизму. Тому війна була б, але ми б воювали не як «один в полі воїн», якого підтримують, але дещо слабко, ми б воювали зараз усім світом. І не було б так, як зараз, що російський слід відчувається у Німеччині, Франції.


Слухайте також: Це диво, що Україна протрималася в більш-менш стабільних економічних умовах — Марія Репко


Зрадники у владі та органах

Андрій Длігач: Світ сподівається, що Україна самотужки повирішує усі ці проблеми. А якби ми уже були частиною розвинутого світу причому зробили б з це і з нашою антикорупцією, і з судочинством, і взагалі з системою справедливості. Тоді б у нас не було такої кількості зрадників у правоохоронних органах та у владі. Війна закінчиться і ми побачимо скільки було зрадників серед людей у погонах чи з урядових структур. Більше того формально вони можуть бути патріотами, але з сенсами, які вони демонструють…Вибачте, але якщо голова комітету Верховної Ради з фінансів і податкової політики є супротивником ліберальних реформ, капіталістичних змін і свобод для бізнесу, то про що говорити…Ключова людина, яка має відповідати за податкову систему вважає, що держава має збільшувати перевірки і тиск на бізнес. Це ж чітка робота проти української економіки. А ми з цим миримося. Чому миримося? Тому що ми недопройшли нашу дорогу, щоб стати справді сучасною модерною країною. Тому це війна не лише за незалежність України, а й війна за українську модернізацію. Війна за те, щоб назавжди розпрощатися з радянським минулим.

Президент має достатньо сили, переконання і лідерства, але він не робить це, зі своїх причин, вважаючи що не можна діяти під тиском і змінювати команду під тиском навіть якщо це тиск громадянського суспільства. На жаль, пана Гетманцева президент вважає більше членом своєї команди, аніж на, як бізнес, як громадянське суспільство. Хоча ми зверталися до нього щодо цього. Взагалі я б махнув рукою на пана Гетманцева. Ми досягли найважливішого: Гетманцев зруйнував фактично усі спроби 3 тисяч експертів створити нормальний план відновлення України. І цей провал на бізнес-форумі в Лугано був очевидний серед наших міжнародних партнерів. Отже, він вже не в силі, Гетманцев вже не розв’язує ці питання. Переконаний, що і Національна рада з відновлення буде змінена і економічними питаннями в країні він більше не буде опікуватися, немає у нього такої сили. Але так, він ще вирішуватиме багато питань у податковій.

Необхідність ліберальних реформ

Андрій Длігач: Нам головне зараз переконати президента у необхідності термінових ліберальних реформ. І я знаю, що президент вже це бачить і вже розуміє, що цьому немає альтернативи. Що це не альтернатива мілітаризації економіки, що це можна поєднати — розвивати оборонно-промисловий комплекс і давати свободу бізнесу одночасно. Усе це дасть можливість бізнесу швидше оговтатись

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS