Українські герої. Сергій Гусак
Про багатьох наших поранених українських героїв можна розповідати годинами. Але є випадки, коли про важкопоранених розповісти важко. Це тоді, коли вони втрачають пам’ять. Сергій Гусак – один із них
Лікарі про Сергія говорять, що повернувся з того світу й вдруге народився. Говорять, що щодного шансу не було на повернення пам’яті й більше того – на її відновлення. Та, на щастя, так є. Дякуючи, чи то сильному організмові чи то Богові та вдачі.
Сергію Володимировичу Гусаку 39 років. Він з Львівської області, Самбірського району, місто Новий Калинів. Військове містечко. Наш поранений Сергій – пілот військових літаків та гвинтокрилів.
Зі слів рідних Сергія – він летів до Васильківського летовища й недолетів. Гвинтокрил впав й Сергія Гусака ледь врятували. В шпиталі він вже 2,5 місяці.
«Втрата пам’яті, поранення отримав, коли летів вертольотом до Василькова і вертоліт впав.Госпіталь дуже файна структура. Меня удовлетворяет полностью. 2, 5 месяца. Повреждён был после падения вертолёта. Это я уже тут узнал. Мало, что помню».
Пам’ять у важкопораненого пілота Сергія Гусака потроху повертається. Він зміг впізнати дружину та доньку й вже поволі впізнає своїх друзів, які готові до нього приїздити.
«Ну они сами в шоке увидеть меня живым, они только узнали недавно, что я тут нахожусь и приехали в гости. Думают, что я что-то знаю, наверное. Один тут работает в Киеве, но он не служит в армии, второй восстанавливается в вертолётную часть.
Павлоград, я из Днепропетровской области, а Люда из Львовской области. Мы сейчас там живём. Жена со мной с самого начала, а дочка только приехала. Она раньше приезжала, когда я упал, привезли меня . Очень хороший ребёнок, 15 лет. Хочет быть врачом».
Дружина Сергія відмовилася говорити на мікрофон. Запевнила, що їм допомога не потрібна й все вони отримують від командування своєї частини та своїх друзів, які їм допомагають. Дружина та донька тримаються відсторонено та їх біль зрозуміло. Ще довгий шлях одужання треба їм разом із Сергієм пройти.
Біль та розуміння Серія також ще дуже глибокі та важкі.
«Война идёт с Россией и очень неприятно , что это происходит в Украине такое. У краина потеряла восточные области, больше ничего не скажу».
Це була історія Сергія Гусака. Важко назвати це історією. Це радМи вдяше штрих до війни, яку ми переживаємо всі разом з вами. Сергій Гусак втратив пам’ять. Є шанс на його одужання. Він лежить в палаті номер 1 в травматологічному відділенні Київського військововго шпиталю.
В ефірі була програма “Громадського радіо” “Українські герої”. ЇЇ автор та ведуча Лариса Мудрак. Мені допомагає Дар’я Курєнная. Звукорежисер програм Українські герої Ігор Онисенко.
Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація необов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.