Він спробував побути вдома – бо городи кликали. Але біль загострився й він знову на шпитальному ліжку.
Хлібороба Сергія Зозулю не сплутати з іншими. Селянин, який міцно тримається за життя, й не зломити його нічим. Правдошукач й щировідвертий в усіх оцінках. Він каже , що вже мудрості по віку набрався. 45 років й пів свого життя працював на землі – орав, сіяв й знову орав. Був й водієм в полі за мирного буття. Й служити потрапив до 57-ї моторизованої бригади в серпні минулого року.
«29 серпня минулого року. Проходив срочну службу. В Кіровограді 1,5 місяці пробули, по полігонах побігали, потім в Донецьку область – Костянтинівка.
Тилова бригада булла 57, по ремонту техніки. Потім знадобились ми і поїхали в аеропорт. Я сам водій-механік , поїхали з аеропорту забирати наших хлопців. Нас обстріляли раз, другий , так я потрапив у полон там. 14 днів у полоні був.
Наші, хто там був ДНР чи ні ДНР, нормальнее ставлення було до нас. Лікарі нас лікували в лікарні. А чужаки, ті … не знаю. Місцеве населення, що Донецьк, що тут візьми – балакають однаково , а то… чечени, козачки. Поводились нормально, я б не сказав, що ізвєрги.
Мені зробили там операцію в Донецьку, тут зробили повторну. Дали мені відпустку, після відпустки знов на повторну операцію».
Херсонський селянин Сергій Зозуля має важкі вогнепальні поранення. Йому 45 років й рани загоюються погано.
«Поранена ліва рука, досі на витяжці. Брали тканин из плеча, туди вставляли, відкритий перелом вогнепальним уламком. Вогнепальне поранення завджи довго загоюється. Побув з родиною, вдомі і стіни лікують. Треба було, щоб трохи кістка наросла. Тут просто забот менше, там за все переживаєш. Я в сільській місцевості живу, і городи і все на світі».
Заради свого господарства та доньки рвався додому з госпіталя й кілька місяців тому запевняв, що вдома швидше одужає. Нерозрахував, що поранення надважкі у нього й загоюватися не хочуть.
«Сестри є, донька маленька, але командує добре. Я розлучений, донька зі мною живе».
Він мріє й далі працювати в своєму господарстві на Херсонщині. Вірить, що зможе. Допомогти йому можна . Телефон 050 1557745, картка в Приватбанку 5168742304868791. Він й далі хоче бути хліборобом.
«Працював трактористом, шофером, комбайнером – пахав, орав, сіяв».
Сергій Зозуля жорсткий й щирий в оцінці цієї війни.
«Війна це глупо. Я її не розумію. Одразу розумів, а тепер не розумію зовсім».
В ефірі була програма «Громадського радіо» « Українські герої». ЇЇ автор та ведуча Лариса Мудрак. Мені допомагає Дар’я Курєнная. Звукорежисер програм «Українські герої» Ігор Онисенко.
Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація необов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.
0