Українська без меж #128 Ана Море — «Страх»

Пропоную познайомитися з цікавою, незвичайною, неформатною композицією від моєї колеги з Громадського радіо та поетки — Ани Море, яку вона створила у творчому тандемі з музикантом та письменником Дарієм Лажневським.

Ведучі

Дмитро Стойловський

Українська без меж #128 Ана Море — «Страх»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-ukrbm-20-05-07_ANA-MORE-STRAKH-PROD.-LAZHNEVSKY.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-ukrbm-20-05-07_ANA-MORE-STRAKH-PROD.-LAZHNEVSKY.mp3
Українська без меж #128 Ана Море — «Страх»
0:00
/
0:00

«Співане слово» – саме так, називає свої музичні експерименти поетка Ана Море. І підкреслює – що це пошуки нової подачі сучасної української поезії.

Інді-реп з тріп-хоповими бітами, idm або spoken word – не важливо як ви назвете цей стиль, важливо інше — на відміну від багатьох музичних жанрів, де музика часто важливіша за слова, в цьому випадку – головний акцент на тексті, а музика лише підкреслює зміст та створює атмосферу.

Для Ани Море це п’ята музична композиція. Цього разу за музичну атмосферу відповідає Дарій Лажневський — письменник, редактор, президент Семінару творчої молоді.

Про ідею створення спільної композиції, Дарій розповів наступне:

«Мені хотілось витягнути Ану Море з її зони комфорту та звички просто начитувати тексти. Зафіксуватись на межі закінчення поезії та початку музики, щоб текст плавно перетікав у звучання, а звучання випливало з тексту, але при цьому не сходити до найпростішого аудіонаративу. У ньому можна знайти шматочки і Bones, і Perturbator, і навіть трохи класичного сінтвейву, але найголовніше — страх, затиснутий зубами карантину».

Про те як, створювалась композиція «Страх» розповідає Ана Море:

«Від початку карантину, вечір за вечором, ми намагались знайти правильне звучання цього тексту. «Співане слово» – більше про текст. Текст треку не новий, написаний на початку позаминулого року, але ідеально вписався у пандемічне відчуття покинутості — у щось дике, первісне і невідоме. Музичне оформлення з головою занурює в атмосферу такого собі покинутого, порожнього міста».