facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Били струмом, молотком для м’яса, влаштовували «розстріл» — журналіст про катування на окупованій Херсонщині

Про життя на звільненій Херсонщині, а також що відбувалося під час окупації, розповів журналіст видання «Мост» Сергій Нікітенко.

Били струмом, молотком для м’яса, влаштовували «розстріл» — журналіст про катування на окупованій Херсонщині
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Сергій Нікітенко: У деокупованому Високопіллі ексгумували подружжя, яке вбили російські військові. Відомо про щонайменше 10 убитих під час російської окупації в Архангельському, яке неподалік від Високопілля. У перший день, коли росіяни зайшли у село, розстріляли 35-річного чоловіка, коли він просто йшов вулицею. Потім розстріляли кілька подружніх пар, дві родини пенсіонерів. Жителі розповідали, що їм забороняли виходили з подвір’їв, згодом дозволили ходити у найближчі магазини з білими пов’язками.

  • Відомо про те, що людей викрадали, катували постійно: шукали зброю, партизанів, «нацистів». Нікого і нічого так і не знайшли. Село зруйноване, було практично на передовій. Понищена його інфраструктура, розбита школа, у якій жили росіяни, та перетворили її на купу цегли. Досі довкола села багато спаленої російської техніки, боєприпасів, мін.

Є ще замінування. І хоч туди поступово повертаються люди, там ще дуже небезпечно.


Слухайте також: Один хірург на весь район та один на усю область анестезіолог — як живе окупована Херсонщина?


У Великій Олександрівці колишній поліцейський розповів нам, що у травні росіяни викрали його з дому. Дуже катували там же, у селі, в одній з покинутих будівель. Били електричним струмом, усім, що потрапляло до рук, зокрема, молотком для відбивання м’яса, влаштовували «розстріл». Його дружина, яка була вагітною, розповіла, що, коли чоловіка привели на «обшук», не могла зрозуміти, чому його обличчя — у клітинку. У будинку знайшли військову форму їхнього загиблого сина. Знайшли його особисті речі, книги про полк «Азов», яким захоплювався хлопець. Їх це розлютило і вони забрали чоловіка вже у Нову Каховку і піддавали тортурам там.  Катівня була у підвалі відділку поліції. ФСБшники змушували його до співпраці. Коли не добилися від нього нічого, просто викинули на вулицю. Він добирався до Великої Олександрівки як міг. Його розповіддю, подробицями ми усі були шоковані.


Читайте також: Грабували, забирали їжу і паливо: журналіст про росіян на Херсонщині


Як зараз живуть деокуповані села та міста Херсонщини?

Деокупована Херсонщина/Фото: Мост

Сергій Нікітенко: В усіх цих селах переважно немає світла, газу, вода є лише у колодязях. Світло частково з’явилося у Високопіллі, яке було звільнене одним з перших. Працівники обленерго намагаються полагодити трансформатори, лінії електропередач. Кажуть, що остаточного результату чекати ще довго, бо ті працівники, які б могли допомогти, пришвидшити роботу, зайняті відновленням інфраструктури в інших містах, де російські ракети поруйнували її.

Імовірно, люди зимуватимуть без світла. Однак відновлення триває, роботи дуже багато.


Читайте також: Для російських окупантів Херсонщина стала великим сюрпризом і розчаруванням — Максим Майоров


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації