facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому росіяни бояться полку «Азов»?

Про історію полку «Азов» говорили з Олександром Алфьоровим, істориком та радіоведучим.

Чому росіяни бояться полку «Азов»?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Олександр Алфьоров: Полк «Азов» — це з 5 травня 2014 року батальйон при Міністерстві внутрішніх справ, а з 17 вересня 2014 року — полк Національної гвардії України. Ми неодноразово чули закиди про «терористичну діяльність» «Азову». Це звинувачення не самого полку, а Нацгвардії та безпосередньо держави Україна.

Росія використовує будь-які можливі майданчики для того, щоб дискредитувати Україну, її історію та шлях до свободи та незалежності. Люди мають зрозуміти, що насправді полк «Азов» став частиною пропаганди «русского мира». Він потрапив під шквальний вогонь російської пропаганди через те, що в 13 червня 2014 року звільнив Маріуполь від окупантів. Після цього почалася історія з його дискредитацією методами пропаганди.

Чому бояться?

Олександр Алфьоров: Росіяни бояться полк «Азов» тому, що на сьогодні це один із найбільш боєздатних утворень України. Понад 80 днів тримали оборону Маріуполя, перебуваючи в глибокому тилу. Ми розуміємо, що вони є кісткою в горлі росії.


Читайте також: Понад 2,5 тисячі бійців з «Азовсталі» перебувають у російському полоні — Зеленський


Бійці «Азову» називають себе націоналістами. В Україні ми розуміємо, що це означає. А от весь інший світ — не дуже. Їм треба перекладати це як «патріот». РФ, користуючись термінологічними розбіжностями, почала говорити, що азовці називають себе нацистами, а не націоналістами. Тут росія, переважаючи у дипломатичному полі та у мас-медіа, практикувала цю підміну понять. Термінологічні особливості, які залучив кремль у своїй пропаганді, змінили термін націоналізм на нацизм, а з часом на неонацизм.

  • Підміна понять — характерне явище тоталітарних систем

Павлопіль-Широкинська наступальна операція

Олександр Алфьоров: Із вересня 2014 року почали діяти «Мінські домовленості», які створили зону розмежування учасників конфлікту — «сіра зона». Межа її пролягала біля Маріуполя. Росіяни «сіру зону» не визнавали, тому наповнили її своєю технікою та військовими. У січні 2015 року вони підійшли до Маріуполя та обстріляли його з установок «Град», унаслідок чого постраждали багато мирних жителів. Понад 30 людей загиблі. Тоді азовці прийняли рішення — вичистити цю «сіру зону». Таким чином 10 лютого 2015 року полк «Азов» звільнив значну частину територій. Широкинська операція досягла головної мети. Крім того, досягла й другорядну — участь у Дебальцевській операції з евакуації цивільного населення та військових з «Дебальцевського котла».

Що означає символіка полку «Азов»

Олександр Алфьоров: Символіка азовців не належить конкретно їм. Вона народилася в 1990-х роках на Західній Україні. Це монограма двох літер кириличної абетки, якою послуговувався Іван Франко. «Ідея Нації» зашифровано в монограмі. Але літера «Н» там пишеться як латинська «N». Це гасло взяли на озброєння українські патріоти та націоналісти. Вперше цей символ виник на шевронах військових у 2014 році.

Школа «азовців»

Олександр Алфьоров: У 2014-2015 роках в «Азові» зрозуміли, що військова наука має розвиватися. Тоді ветерани, які знали англійську мову, почали працювати над перекладами натівських підручників для сержантів. Вони були розповсюджені всередині навчального центру в полку, в Маріуполі. Там було створено школу для офіцерів, де вони навчалися діяти згідно з натівськими зразками. Тому наші хлопці такі, сильні, сміливі та надзвичайні.


Слухайте також: Пресконференція захисників Маріуполя із заблокованого заводу «Азовсталь» (ВІДЕО)


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації