Дрони, які забезпечують «бавовну»: про перспективи виробництва БПЛА в Україні

Морські дрони атакували черговий російський корабель, танкер, що перевозив пальне для окупантів. Яке це має значення для відбиття російської агресії, ми розпитали ексзаступника начальника Генштабу генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка.

Прогнози бурхливого розвитку БПЛА

Ігор Романенко: Відбувається процес збільшення спроможностей Сил оборони України, в тому числі й у морському секторі. Принципово воєнна наука світова, я це підкреслював, а також це в першу чергу досвід 17-18 місяців війни, говорить про те, що відбувається подальший бурхливий розвиток безпілотних літальних апаратів. Останній час з додаванням до цього штучного інтелекту.

І це не тільки з того, що починала у нас відома компанія «Bayraktar» (теж удосконалюється зараз), тобто це про безпілотні авіаційні комплекси, і морські безпілотні, безекіпажні, а також наземні та підводні дрони. Тобто, з урахуванням того, що ми посилено шукаємо засоби нанесення ураження… Оскільки проєкти, які у нас напрацьовувалися, і потужності, які у нас були, на жаль, до війни не були реалізовані. Хоча давно починалися: і той же «Сапсан», який я від Генштабу вів. Перший етап закінчили, потім зупиняли фінансування, руйнували алгоритм реалізації та по інших напрямках.

Тому ми енергійно продовжуємо, завершуємо чи нарощуємо свої зусилля з точки зору розробки та прийняття на озброєння і постачання Силам оборони України наших вітчизняних, я це підкреслюю, засобів нанесення ураження. І у зв’язку з тим, що це робиться нешвидко, союзники дають — дякуємо їм, але не стільки, скільки нам потрібно, — то принципове питання з того, що ми можемо.

Фото Генштаб ЗСУ

Перспективи виробництва дронів в Україні

Ігор Романенко: Безпілотні апарати робити можемо, у нас взагалі була деяка перевага минулого року, але росіяни наростили своїм воєнно-промисловим комплексом… За кількістю вони обігнали нас. Але ситуація зараз змінюється, уряд прийняв рішення вкласти 40 мільярдів гривень, зняли багато перепон від держслужбовців відносно розвитку безпілотних апаратів.

І наш шлях один — у безпілотній, будь-якій зброї й узагалі в підходах: якісний, професійний, і над всім цим мотивація.

  • Наші безпілотні апарати повинні бути кращі, вони повинні працювати в умовах дії радіоелектронних засобів ворога. І додаток до цього — ми розробляємо, у нас є вже, тепер треба поставити на потік вироблення і постачання силами оборони України — засоби, які б пригнічували відповідні безпілотні літальні апарати противника.

Це дуже важливо. Деякі такі апарати нам додають союзники, але за кількістю їх мало. І оце такий найближчий шлях. Дуже важливо, що це реалізуються наші безекіпажні морські дрони. Ми показували їх на виставці в Туреччині.

А головне, що вони реалізовували своє призначення. І це ми бачимо по танкеру, і це ми бачимо по нафтовому хабу біля Новоросійська, біля берега, і це ми бачимо по нанесенні ушкодження бойовому десантному кораблю. Тобто взагалі таких ударів вже підраховано десь до 15 було в цілому силами оборони України.


Читайте також: Наступним генсеком НАТО має бути український військовий — Іван Ступак


Про Новоросійськ і десантний корабель «Оленегірський горняк»

Ігор Романенко: Морські дрони — це взагалі вперше в історії. Торік, коли ми завдали ударів по військово-морській базі тимчасово окупованого Севастополя. Був спільний удар дронів з повітря і морськими: успішний, пошкодили там їхні кораблі. І далі тільки нарощуємо такого роду можливості. Наші безпілотні апарати завдавали удари по стратегічних літаках в Енгельсі, подивіться, які відстані.

Тобто у нас заявлено офіційно, що є дрони (питання в кількості) і повітряні, і морські, які діють за тисячу кілометрів. Принципове питання. А те, що коли ми це реалізуємо — морально-психологічний фактор спрацьовує. І в Москві вони ж бояться, щоб про це знали всі москвичі, хоча москвичі точно всі вже знають. Та і по народу все це розповсюджується.

Морально-психологічний фактор важливий, це теж впливає. Але з точки зору ураження танкера, по терміналу цьому нафтовому — це дуже суттєве перерізання економічних фінансових шляхів з поповнення бюджету РФ.

Ми згадали, мабуть, свого далекого родича, князя Святослава, який говорив, що «я йду на ви». От вони себе так повели, вони б там порозбивали нам всі аграрні точки навколо Одеси. І тепер отримують те, що заслужили.

Росіяни бояться за цю поромну Керченську переправу, вони бачать, що наносяться удари по об’єктах на території тимчасово окупованого Криму.

Вони бачать, що ми уражаємо суходільний коридор РФ в Крим і все це знижує їхній логістичний потенціал. Тому кожні ці надрізи, так звана стратегія надрізів на логістичному шляху — таким чином відбувається.

Кожен раз, якщо хочеш перемогти, повинен шукати нові шляхи, щоб бути для ворога несподіваним, рішучим і тоді бути ефективність.


Читайте також: Нацгвардійці знищили російську гармату «Рапіра» на Бахмутському напрямку 


Нагадаємо: вранці 4 серпня в Новоросійську пролунали вибухи в районі гавані. Міноборони країни-агресора заявило, що причиною цього — «атака ЗСУ» на військово-морську базу дронами, які «були знищені». Однак, як виявилося, великий десантний корабель «Оленегірський горняк» був підбитий під час нічної атаки морських дронів на Новоросійськ. Затопило один із його відсіків, через що судно завалилося на бік. Його буксирували до берега двома кораблями.

90% БПЛА, куплених в рамках проєкту «Армія дронів», виготовлені в Україні. Про це в ефірі Громадського радіо розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров

Кабінет міністрів цього року виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів». За його словами, сьогодні це понад 40 компаній, які мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.

Нагадаємо, в Україні почалося будівництво заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar турецької компанії Baykar.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Теги: